Небо над могилами та історія хвилини мовчання: у Музеї війни відкрилася меморіальна виставка
Пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, сьогодні знаходить найрізноманітніші прояви — від щоденних ритуалів до глибоких мистецьких проєктів, які допомагають суспільству долати біль і зберігати імена полеглих героїв.
Нещодавно у Головному корпусі Музею війни відкрилася глибока та символічна виставка «Це може бути тиша» до Дня пам’яті захисників України.
Проєкт створений для того, щоб вшанувати полеглих героїв, нагадавши суспільству про справжню ціну нашої Незалежності та змусити кожного з нас поглянути вгору — туди, де сходяться пам’ять і вічність.
Як зазначила під час відкриття співзасновниця ГО «Вшануй» Катерина Даценко, пам’ять — це про любов, яку хочеться виставляти та показувати, щоб наші найдорожчі люди жили й в серцях, і в просторах, і в щоденних дрібних діях.
Центральною частиною експозиції є мистецька робота Вероніки Моль «Це може бути тиша» — 470 фотографій неба над могилами полеглих захисників і захисниць із 26 кладовищ різних регіонів України (зокрема з Черкащини, Києва та Київщини, Рівненщини, Івано-Франківська, Львова, Запоріжжя, Одещини та Миколаєва).
Світлини доповнені іменами, роками життя та місцями останнього спочинку воїнів. Кожна світлина, зроблена на камеру моментального друку, є окремим фрагментом пам’яті, а разом вони створюють образ спільного українського неба та нагадують про масштаб людських втрат.
«Мені важливо гідно зберігати пам’ять про полеглих захисників і захисниць, водночас усвідомлюючи масштаб цієї втрати. У багатоголоссі імен кожне є важливим — так само як окремі фрагменти українського неба складаються в єдине ціле», — зазначає мисткиня та співавторка виставки Вероніка Моль. Вона додає, що тиша в проєкті виступає метафорою відсутності та своєрідною відповіддю на довгі внутрішні діалоги з тими, кого ми втратили.
Важливим виміром експозиції стала її аудіальна частина, де лунають імена полеглих воїнів і воячок із зазначенням їхнього віку на момент загибелі (сюди увійшли імена як учасників проєкту, так і військових, чиї речі зберігаються в фондах музею).
Окремою частиною експозиції стала історія хвилини мовчання. Традиція зародилася понад століття тому, після Першої світової війни, як спосіб спільної молитви й тиші за тими, хто не повернувся з бою.
В Україні цей ритуал має власну глибоку традицію вшанування борців за волю, що сягає часів Української повстанської армії, а з 2022 року щоденна загальнонаціональна хвилина мовчання о 9:00 стала нашою спільною підтримкою та єднанням.
Через висвітлення історії походження цього ритуалу, авторки виставки хочуть поговорити про щоденну пам’ять, її значення та про те, як спільна дія допомагає суспільству пам’ятати.
За словами Катерини Даценко, знання про походження цього ритуалу дає суспільству міцний ґрунт під ногами та відчуття нерозривної тяглості поколінь.
Виставка пропонує відвідувачам зупинитися у щоденній метушні, підняти очі від землі та осмислити масштаб наших втрат і силу спільної пам’яті.
Виставка «Це може бути тиша»
Коли: до 1 жовтня (включно), будні — від 10:00 до 19:00, вихідні — від 10:00 до 20:00.
Де: вулиця Лаврська, 27.
Вартість: дорослі — 100 грн, для учнів — 50 грн, для студентів — 70 грн.
Вартість екскурсії (загальний квиток): для дорослих — 300 грн, для студентів, учнів закладів освіти України та військовослужбовців ЗСУ і Нацгвардії України — 150 грн, іноземною мовою — 700 грн.
Світлини для публікації надані пресслужбою Національного музею історії України у Другій світовій війні.
До теми: Російські танки в’їдуть до Європи як музейні експонати.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»