Назвали російського генерала, який наказав вдарити ракетами по Охмадиту в Києві
Йому, а також іншому російському військовому, який відповідає за удар по готельному комплексу у Краматорську, заочно повідомили про підозри.
Два роки тому, у липні 2024 року, російські крилаті ракети вдарили по Національній дитячій спеціалізованій лікарні (НДСЛ) «Охмадит». У лікувальному закладі на той час перебували понад 600 пацієнтів.
Як повідомляють в СБУ, українські контррозвідка, військова контррозвідка та слідчі Служби безпеки зібрали доказову базу й встановили, що бойовий наказ вдарити по медзакладу віддав командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії збройних сил рф генерал-майор Микола Варпахович.
Влітку 2024 року підрозділи дальньої авіації, підпорядковані генералу, прицільно вдарили по Охмадиту крилатою ракетою «Х-101» класу повітря-земля, яку запустили з російського бомбардувальника-ракетоносія Ту-95МС.
Тоді постраждали десятки людей, двоє загинули. Під час удару повністю був зруйнований корпус токсикології та пошкоджені ще чотири будівлі. На відновлення зруйнованого росіянами збирали кошти й за кордоном, і в Україні.
Ще один підозрюваний, але вже в іншій справі, це російський полковник Олександр Лутовінов — командир ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу рф.
У тому ж 2024 році, вже 24 серпня, він, як вважає слідство, організував ракетний удар по готельному комплексу «Сапфір» у Краматорську, де загинув радник з питань безпеки міжнародної інформаційної агенції Reuters та ще п’ятеро його колег отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Саме рішення щодо удару ухвалював заступник начальника генштабу збройних сил рф генерал-полковник Олексій Кім, якому СБУ вже повідомила про підозру заочно. А Лутовінов безпосередньо віддав наказ підлеглим на здійснення пуску балістичної ракети «Іскандер-М» з території Ростовської області.
Варпаховичу та Лутовінову про підозру за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, які спричинили загибель людей). Тривають комплексні заходи для притягнення їх до відповідальності.
До речі, про одного із поранених у Краматорську можна прочитати у матеріалі «Голос доньки повернув мене до життя»: історія українського воєнкора, якого «поховала» російська пропаганда.
Читайте також:
Ірина ГОЛОТЮК, «Вечірній Київ»