Борщ, що об’єднав: як київська молодь популяризувала українські традиції у парку «Совки»

Напередодні Дня Незалежності у столичному парку «Совки» зібралися 20 молодіжних команд із різних районів Києва, щоб разом приготувати одну з найвпізнаваніших українських страв — борщ. Та фестиваль став не лише кулінарним змаганням: через рецепти, родинні традиції та власний креатив молодь говорила про українську культуру, пам’ять та ідентичність.

Організаторами фестивалю стали Київська громадська організація «Інститут культури України» за підтримки Міністерства молоді та спорту України й Українського молодіжного фонду, у партнерстві з Київською міською молодіжною радою при Київській міській раді та ВМГО «Спілка молодих державних службовців України», за сприяння Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Та насправді це було змагання не лише про смак. Фестиваль став простором, де молодь популяризувала українські традиції, демонструвала власне бачення культури та говорила про те, що сьогодні означає бути українцем.

У парку «Совки» пахло борщем. Десь шкварчало сало, поруч закипав бульйон, у казанах червонів буряк. Хтось нарізав зелень, хтось перевіряв, чи вже готова картопля, а хтось додавав останні штрихи до подачі.

Двадцять команд одночасно готували борщ — кожна за власним рецептом, зі своїми секретами та особливою подачею. Для одних основою стали рецепти бабусь і мам, інші робили ставку на креативність та сучасне прочитання традиційної страви.

Борщ як частина української ідентичності

Директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА Олеся Зубрицька наголосила, що головною метою фестивалю було не просто визначити, хто приготує найсмачніший борщ.

«Департамент суспільних комунікацій КМДА завжди підтримував такі події та київську молодь. Цього дня тут зібралися 20 команд, більшість із яких були з Києва, і кожна готувала свій борщ, щоб визначити, який буде найсмачнішим. Але загалом це було не стільки про смачний борщ, скільки про те, як ми передавали від покоління до покоління свої традиції та культуру», — сказала вона.

Культуру приготування українського борщу внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. За словами Олесі Зубрицької, борщ є одним із тих елементів культури, які допомагають українцям усвідомлювати власну ідентичність.

«Український борщ — це один із елементів, який ідентифікує нас як українців, як націю. Ми є народом, ми є нацією. І коли наш ворог, Росія, намагається на міжнародних майданчиках розповідати, що ніколи не було такого народу, що були лише росіяни, ми маємо пам’ятати свою історію. Століттями намагалися знищити нас і нашу культуру, але ми не зламалися. Ми маємо свою державу і маємо берегти мову, культуру, традиції — усе те, що ідентифікує нас як українців», — зазначила директорка департаменту.

За її словами, особливо важливо, щоб до збереження й переосмислення традицій долучалася молодь.

«Тому я завжди підтримую такі заходи. Підтримую нашу молодь — сильну, яка хоче змінювати, передавати традиції й оформлювати своє право на самовизначення у вільній, незалежній та впевненій державі», — сказала Олеся Зубрицька.

Вона також додала, що фестиваль мав стати простором для спілкування, єднання та позитивних емоцій.

«Сподіваюся, цей фестиваль буде смачним, дружним і мотивуючим. Це ще один захід, який нас об’єднує».

Молодь об’єдналася навколо приготування борщу

Фестиваль відбувся в межах проєкту «Молодь, ідентичність і культура, що об’єднує Україну», який фінансував Український молодіжний фонд.

Проєктна менеджерка фестивалю та секретар Київської міської молодіжної ради Софія Руданецька розповіла, що його метою було створити простір, де молоді люди могли б по-новому проявити й популяризувати українську ідентичність.

«Наш проєкт називався „Молодь, ідентичність і культура, що об’єднує Україну“. Він фінансувався Українським молодіжним фондом. У нас були партнери — Київська міська молодіжна рада, Департамент суспільних комунікацій міста Києва, багато інституцій громадянського суспільства. У парку „Совки“ ми об’єднали 20 молодіжних команд, які одночасно готували борщ. Кожен був унікальний, кожен мав свою ідентичність. Цей фестиваль був частиною великої кампанії з популяризації української ідентичності», — розповіла Софія Руданецька.

Представники молодіжних організацій Києва об’єдналися у команди та взяли участь у кулінарному змаганні. Для них це була не лише можливість поборотися за перемогу, а й нагода показати, що українська культура може бути сучасною, креативною та близькою молоді.

У кожного — свій рецепт

Представники команди з Оболоні розповіли, що їхній борщ був передусім про гостинність.

«Наша команда — це уособлення гостинності. Гостинність — наша особливість. Ми використовували рецепти бабусь і мам».

За основу команда взяла насичений бульйон, м’ясо та овочі. Особливістю стала зажарка у два етапи.

«Завдяки цьому продукти краще розкривалися», — пояснили учасники.

До подачі вони підготували пампушки, сало та зелень. Локацію прикрасили українськими рушниками, додавши традиційних деталей до сучасного молодіжного формату.

У кожної команди була своя стратегія. Хтось робив ставку на традиційний рецепт, хтось — на незвичну подачу.

Руслан Клюшниченко, представник команди Святошинського району Києва, назвав їхній підхід максималізмом.

«В інших командах — мінімалізм, а у нас — максималізм. Трошки хаосу, але все в точку. Борщ із любов’ю. Нам не так важлива перемога. Ми прийшли сюди, щоб дійсно показати наш борщ. Це частина української ідентичності», — сказав він.

Він також зазначив, що особливо цінно проводити такі заходи під час війни.

«Це дуже круто, що проходять заходи, які відволікають від війни. Звичайний український борщ, бульйон, овочі — класний борщик».

Оцінювали не тільки смак

За казанами уважно стежили члени журі. Серед них був шеф-кухар Євген Білий.

«Я сьогодні був членом журі, оцінював креативність, смакові якості, створював гарний настрій і комусь допомагав», — розповів він.

Для нього фестиваль був значно більшим, ніж кулінарне змагання.

«Такі заходи потрібні для нашої ідентичності, щоб молодь зрозуміла: це не просто їжа. Такі заходи об’єднують. Важливо, щоб їх було частіше. Я фанат кулінарії, тому коли це поєднується — ідентичність, патріотизм із кухнею — це неймовірно», — сказав Євген Білий.

Шеф-кухар також наголосив на культурному значенні українського борщу, культура приготування якого нині є частиною нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Традиція, яка продовжується

Навколо вирувало життя: звучала музика, учасники спілкувалися, сміялися, фотографували свої казани та готували останні деталі перед дегустацією.

Українська ідентичність цього дня не виглядала музейним експонатом. Вона була живою — у рецептах бабусь і мам, у традиційних рушниках, молодіжному креативі, спільній роботі та бажанні показати своє.

Двадцять команд приготували двадцять різних борщів. У кожного був власний рецепт, власна подача та своя історія.

Та головним результатом фестивалю стало не лише визначення найсмачнішого борщу. Подія об’єднала молодь навколо української культури та дала можливість по-новому подивитися на традицію, яка продовжує жити й змінюватися разом із суспільством.

Українські традиції — це не лише спадщина, яку потрібно берегти. Це жива культура, яку кожне наступне покоління продовжує, переосмислює і передає далі.

Читайте також: «„Тисячовесна“: держава спрямує 3,37 млрд гривень на 545 культурних проєктів».

Олена КОТЛЯР, фоторепортаж Максима СОСЮРИ «Вечірній Київ»