Ганна Старостенко: «Гостиний двір ще можна врятувати. Але часу на багаторічне очікування вже немає»

Понад десять років будівля залишається фактично незахищеною від атмосферних опадів. Ще у 2017 році її технічний стан офіційно визнали непридатним до нормальної експлуатації, а у 2021 році ситуацію класифікували як надзвичайну техногенного характеру місцевого рівня.

Нещодавно мер Києва Віталій Кличко знову офіційно звернувся до Уряду — цього разу до Прем’єр-міністра України Сергія Корецького — із проханням якнайшвидше ухвалити рішення про передачу Гостиного двору у власність територіальної громади столиці.

Про те, чому сьогодні рахунок іде вже не на роки, що необхідно зробити негайно та чому Київ роками наполягає на передачі Гостиного двору територіальній громаді столиці, «Вечірньому Києву» розповіла заступниця голови КМДА, депутатка Київської міської ради (фракція УДАР) Ганна Старостенко.

«МИ ВЖЕ НЕ ГОВОРИМО ПРО ГІПОТЕТИЧНУ ЗАГРОЗУ»

— Наскільки критичним сьогодні є стан Гостиного двору? Чи справді є ризик втратити пам’ятку?

— На жаль, ми вже давно не говоримо про якусь гіпотетичну загрозу. Руйнування Гостиного двору — це факт, підтверджений технічними обстеженнями, експертними висновками та рішеннями відповідних комісій.

Ще станом на 2017 рік загальний технічний стан Гостиного двору був віднесений до третьої категорії — «не придатний до нормальної експлуатації». Експерти також встановили причинно-наслідковий зв’язок між пошкодженнями будівлі та невиконанням робіт, необхідних для її збереження.

А 18 жовтня 2021 року ситуацію через незадовільний технічний стан комплексу та загрозу життю і здоров’ю людей класифікували як надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня. Згодом це рішення підтвердила Експертна комісія ДСНС.

Тобто ще п’ять років тому держава офіційно зафіксувала серйозність ситуації. Але пам’ятка продовжує чекати на системне рішення. І коли мене запитують, скільки ще може простояти Гостиний двір, я думаю, що саме формулювання питання неправильне. Ми не повинні перевіряти, скільки ще років чи зим витримає двохсотрічна будівля. Наше завдання — зупинити її руйнування зараз.

— Чому будівля дійшла до такого стану?

— Треба повернутися у 2013–2014 роки. Тоді з фасадів Гостиного двору зняли штукатурно-оздоблювальний шар, демонтували конструкції даху, дверні та віконні блоки, частково — міжповерхові перекриття. Будівлю від’єднали від міських інженерних мереж.

Фактично з Гостиного двору «зідрали шкіру», а потім залишили його в такому стані на роки.

Для цегляної споруди це критично. Дах захищає від основного обсягу води, водостоки відводять її від стін і фундаментів, фасадний шар захищає кладку, вікна та двері — внутрішні конструкції. Коли всього цього немає понад десять років, маємо закономірний результат: системне замокання, висоли, морозобійне руйнування цегли, тріщини, корозію металу. На конструкціях уже ростуть дерева.

І тут важливо розуміти: сьогоднішній стан Гостиного двору — це не лише наслідок того, що було зроблено понад десять років тому. Це також наслідок того, що протягом наступних років не були вжиті достатні заходи для його консервації та порятунку.

«ПІД ГОСТИНИМ ДВОРОМ — СПОРУДИ МЕТРОПОЛІТЕНУ»

— Чому місто говорить не тільки про загрозу самій пам’ятці, а й про можливі техногенні ризики?

— Тому що є ще одна дуже важлива обставина: під Гостиним двором на незначній глибині розташовані споруди Київського метрополітену.

Саме тому його технічний стан не можна розглядати виключно як питання збереження окремої пам’ятки.

Ще у 2024 році під час спільного огляду представниками КМДА, Міністерства культури та Національного заповідника «Софія Київська» окремо зверталася увага на те, що відсутність належної гідроізоляції та неглибоке залягання споруд метро можуть створювати загрозу техногенного характеру.

Нажаль сьогодні росія цілеспрямовано знищує українську культурну спадщину ракетами та дронами. У Києві вже понад 272 об’єкти культурної спадщини зазнали пошкоджень унаслідок російських обстрілів. І на цьому тлі особливо абсурдно втрачати знакову українську пам’ятку не через російську атаку, а через роки бездіяльності.

«СПОЧАТКУ ТРЕБА ЗУПИНИТИ РУЙНУВАННЯ»

— Чи означає це, що Гостиний двір потрібно негайно починати реставрувати?

— Тут принципово важливо розділити два поняття: комплексну реставрацію і невідкладний порятунок пам’ятки. Повноцінна реставрація такого об’єкта — складний, тривалий і дороговартісний процес. Потрібні наукові дослідження, якісний проєкт, погодження, значне фінансування.

Але Гостиний двір не може чекати завершення всього цього процесу, продовжуючи стояти відкритим для дощу та снігу.

Тому перше завдання — стабілізувати його технічний стан і припинити подальше руйнування.

Потрібне детальне інструментальне обстеження конструкцій, визначення найбільш аварійних ділянок та їх тимчасове підсилення. Треба захистити кладку від опадів, облаштувати дах або належне тимчасове накриття, організувати водовідведення, закрити прорізи, видалити рослинність із конструкцій, провести локальну стабілізацію кладки та тріщин, захистити металеві елементи від подальшої корозії.

Окремо необхідно контролювати водовідведення з урахуванням споруд метрополітену під будівлею.

Це той мінімум, який необхідний, щоб зупинити погіршення стану пам’ятки. І лише після стабілізації можна переходити до наступного великого етапу — комплексної реставрації.

«КИЇВ ГОТОВИЙ ВЗЯТИ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»

— Яке рішення пропонує Київ?

— Воно насправді дуже практичне і місто пропонує його вже багато років: передати Гостиний двір у власність територіальної громади Києва.

Місто готове взяти на себе відповідальність за цю пам’ятку. Визначити міського балансоутримувача, забезпечити необхідний фінансовий ресурс, залучити фахову експертизу та провести першочергові протиаварійні й консерваційні роботи.

Безумовно, ми розуміємо масштаб цього об’єкта. Розуміємо, що реставрація буде тривалою і дороговартісною.

Особливо складно говорити про такі великі проєкти сьогодні, коли триває повномасштабна війна і значні ресурси міського бюджету абсолютно справедливо спрямовуються на оборону та безпеку, підтримку киян, відновлення пошкоджених будинків та забезпечення життєдіяльності столиці.

Але між «зробити повну реставрацію завтра» і «нічого не робити ще кілька років» є величезна різниця.

Місто готове почати з того, що необхідно зробити негайно, — фізично зупинити руйнування. А вже згодом перейти до повного повернення до життя визначної пам’ятки

«МІСІЮ ГОСТИНОГО ДВОРУ ВЖЕ СФОРМУЛЮВАЛИ САМІ КИЯНИ»

— А яким місто бачить Гостиний двір після реставрації?

— Передусім відкритим для людей. Це має бути сучасний багатофункціональний культурний простір у серці історичного Подолу: місце для виставок, культурних та освітніх проєктів, дискусій, книжкових і мистецьких подій, міжнародних програм.

Контрактова площа історично була місцем зустрічі людей, культур та ідей. І Гостиний двір може дати цій функції сучасне продовження.

Причому сьогодні навіть не потрібно вигадувати для нього абсолютно нову місію. Її понад десять років тому сформулювали самі кияни.

— Ви маєте на увазі «Гостинну республіку»?

— Так. Майже дев’ять місяців активісти чергували у Гостиному дворі вдень і вночі. Люди фактично жили там і жили ідеєю його порятунку. Це був масовий протест киян проти знищення пам’ятки. Там проводили лекції, концерти, кінопокази, виставки, дискусії.

Кияни своєю присутністю вже тоді показали, яким вони хочуть бачити Гостиний двір: не закритим комерційним об’єктом, а живим громадським і культурним простором.

На мою думку, після реставрації ми маємо не придумувати щось замість цієї ідеї, а реалізувати її на сучасному рівні.

«ПРОЦЕС РОКАМИ ПЕРЕБУВАЄ НА ФІНІШНІЙ ПРЯМІЙ»

— Якщо місто готове прийняти пам’ятку, що заважає зробити це зараз?

— Для передачі потрібне рішення Кабінету Міністрів України. І важливо наголосити, що Київ не сьогодні вперше заявив про свою готовність.

Ще 28 листопада 2017 року Київрада рішенням №556/3563 надала згоду на безоплатне прийняття будівлі Гостиного двору на Контрактовій площі, 4 до комунальної власності територіальної громади Києва.

Відтоді були роки листування з Кабінетом Міністрів, Міністерством культури, Міністерством економіки та іншими центральними органами влади. Звернення, наради, погодження, повторні звернення.

Змінюються уряди, прем’єр-міністри, міністри, але практично до кожного нового складу Уряду Київ приходить із цим питанням знову. Бо час у цій історії працює не на користь Гостиного двору.

— Тобто юридично процес передачі вже підготовлений?

— Так. І це принциповий момент. Київ зі свого боку зробив необхідні кроки. Виконавчий орган Київради розробив проєкт розпорядження Кабінету Міністрів «Про передачу будівлі у власність територіальної громади м. Києва».

15 жовтня 2024 року місто вкотре порушило це питання безпосередньо перед Прем’єр-міністром України та просило доручити відповідним центральним органам виконавчої влади опрацювати проєкт і подати його на розгляд Кабінету Міністрів. Тому сьогодні цей процес не потрібно починати з нуля.

Є рішення Київради про згоду прийняти пам’ятку. Є офіційна позиція міста. Є підготовлений проєкт урядового розпорядження. Є готовність Києва визначити балансоутримувача, вкладати кошти та почати системну роботу.

Потрібне управлінське рішення Уряду.

«КОЖЕН РІК ЗВОЛІКАННЯ РОБИТЬ МАЙБУТНЮ РЕСТАВРАЦІЮ СКЛАДНІШОЮ І ДОРОЖЧОЮ»

— Чому це рішення настільки термінове? Адже Гостиний двір стоїть у такому стані вже багато років.

— Саме в цьому й проблема. Те, що будівля досі стоїть, не означає, що вона може чекати ще п’ять чи десять років.

Кожен новий цикл «дощ — замокання — мороз — відтавання» продовжує руйнувати двохсотрічну кладку. Поглиблюються тріщини, кородують металеві елементи, збільшується обсяг пошкоджень.

І кожен рік такого зволікання означає, що майбутній порятунок буде складнішим і дорожчим. Тому рішення Уряду мало бути ухвалене ще вчора. Місто свою готовність підтвердило неодноразово. Тепер останнє слово — за Кабінетом Міністрів України.

Ми ще можемо повернути Гостиний двір до життя. Але часу на чергові роки листування у самої пам’ятки вже немає.

Анна КОВАЛЕНКО для «Вечірній Київ»