Батьківщина-мати зсередини: як працює музей і що видно з 91 метра. ВІДЕО

Як працює музей, хто найчастіше приходить сюди, скільки коштує підйом на верхівку, що відбувається під час повітряної тривоги та як працівники перевіряють безпеку конструкцій — «Вечірній Київ» дізнався у співробітника Національного музею історії України у Другій світовій війні.

МУЗЕЙ ВІДВІДУЮТЬ ЩОДНЯ

За словами співробітника музею, відвідувачі приходять до меморіального комплексу щодня. Найбільше людей традиційно у вихідні, а саме в суботу та неділю.

Популярністю також користується останній вівторок кожного місяця. У цей день вхід до музейної експозиції є безкоштовним для всіх категорій відвідувачів. Водночас безкоштовний вхід не поширюється на оглядові майданчики та інтерактивні локації.

Влітку кількість відвідувачів зростає: до музею приходять сім’ї з дітьми, адже у школярів канікули, а батьки частіше беруть відпустки. Однак і взимку охочих побачити Київ із висоти не бракує.

«Відвідувачі є завжди», — зазначає співробітник музею Ігор.

Оглядові майданчики працюють незалежно від пори року, хоча їхня робота залежить від погодних умов. Під час сильного снігопаду, заметілі чи несприятливої погоди підйоми можуть призупиняти.

36,6 ЧИ 91 МЕТР: ЯКИЙ ОГЛЯДОВИЙ МАЙДАНЧИК «БАТЬКІВЩИНИ-МАТЕРІ» ПОПУЛЯРНІШИЙ?

Для більшості відвідувачів доступні два варіанти підйому. Оглядовий майданчик на висоті 36,6 метра є значно доступнішим. За словами співробітника музею, упродовж дня сюди можуть піднятися понад 200 людей, а у пікові дні навіть більше.

На 91-метровий майданчик одночасно можуть піднятися лише двоє відвідувачів у супроводі інструктора. Через це кількість охочих обмежена: у середньому це близько 20 людей на день.

Вартість підйому на 36,6 метра становить 150 гривень для дорослих та 70 гривень для дітей. Підйом на 91 метр коштує 1000 гривень з людини. Пільги на оглядові майданчики не поширюються.

На висоту 91 метра допускають лише повнолітніх.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІДЙОМ НА 91 МЕТР

Екстремальний маршрут починається з інструктажу з техніки безпеки. Відвідувачам пояснюють, як користуватися страхувальним спорядженням та канатом, який використовується під час проходження пожежної драбини до оглядового майданчика.

Спочатку відвідувачі підіймаються ліфтом. Перший із них рухається під кутом приблизно 75 градусів — це пов’язано з конструкцією похилих колон, які є частиною опорної системи монумента. За словами співробітника музею, подібний ліфт мало де можна зустріти.

За принципом руху такий ліфт можна порівняти з фунікулером: він рухається не вертикально, а по діагоналі вздовж похилої конструкції.

Пасажирів заздалегідь попереджають про момент старту та зупинки ліфта, адже під час руху може відчуватися легкий поштовх.

Далі починається найекстремальніша частина маршруту: сходи та вертикальні драбини. Відвідувачі пересуваються зі страхувальним спорядженням, яке допомагає убезпечити їх під час проходження маршруту.

На самій верхівці відкривається панорама на правий берег Києва. Крім того, зі щита можна роздивитися меч у правій руці скульптури та конструктивні елементи самої Батьківщини-матері.

Варто також зазначити, що підйом на 91 метр — це незвичайна екскурсія. Тому перед початком відвідувачів попереджають про фізичні та психологічні навантаження.

Якщо людина боїться висоти, має проблеми з тиском або серцем чи не впевнена, що зможе подолати маршрут, від підйому краще відмовитися.

Втім, іноді страх проявляється вже під час маршруту. Інструктори стежать за станом відвідувачів і, якщо людині потрібно зупинитися, зробити паузу або повернутися вниз, це можна зробити.

«Треба спуститися — значить, треба спуститися», — пояснює співробітник музею.

За його словами, більшість людей, які обирають 91-метровий маршрут, — це молоді відвідувачі віком приблизно від 18 до 30-40 років. Водночас траплялися випадки, коли на верхівку піднімалися люди старшого віку.

ЧИ МОЖНА ПІДНЯТИСЯ ВЗИМКУ?

Оглядові майданчики працюють протягом року, однак погода безпосередньо впливає на можливість підйому.У холодну пору року відвідувачів не стає нуль. Навпаки, охочі побачити засніжений Київ продовжують приходити.

Втім, за сильного снігопаду, заметілі чи інших небезпечних погодних умов підйоми призупиняють.

Є й інша особливість — температура всередині конструкції. У спеку металеві елементи можуть нагріватися сильніше, ніж повітря навколо. Про це відвідувачів також попереджають перед підйомом.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

Під час повітряної тривоги музей припиняє роботу як виставковий простір і функціонує як укриття.

Працівники проходять залами та повідомляють відвідувачів про тривогу. Оголошення звучать українською та англійською мовами.Після завершення тривоги відвідувачі можуть повернутися до експозиції та продовжити огляд за своїми квитками.

На оглядових майданчиках діє такий самий принцип безпеки. Якщо повітряну тривогу оголошують під час підйому або перебування на висоті, відвідувачів починають спускати.

«Екстремально ніхто нікого не спускає. Паніки немає», — розповідає співробітник.

Після завершення тривоги підйоми відновлюють лише після перевірки відповідних приміщень і конструкцій.

ЯК ПЕРЕВІРЯЮТЬ ОГЛЯДОВІ МАЙДАНЧИКИ

Безпеку конструкцій перевіряють щодня ще до початку роботи.

Перед першим підйомом інструктор обходить маршрут, перевіряє стан ліфта, сходинок, пожежної драбини та самого оглядового майданчика на 91-метровій висоті. Так само перевіряють маршрут на рівні 36,6 метра.

Якщо працівник помічає пошкодження або іншу проблему, про це повідомляють відповідальним службам. Незначні несправності намагаються усувати максимально оперативно.

Після повітряних атак територію також оглядають. У музеї розповідають, що після деяких обстрілів на території комплексу знаходили дрібні уламки. Водночас самі оглядові майданчики, за словами співробітника, прямого влучання не зазнавали.

Вибухова хвиля двічі пошкоджувала вікна музейної будівлі — зокрема на першому та третьому поверхах.

ЩО НАЙБІЛЬШЕ ЦІКАВИТЬ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

За словами співробітника музею, інтерес відвідувачів залежить і від віку. Школярів, за словами музейника, найбільше цікавить експозиція, присвячена Другій світовій війні, зокрема виставка «Капсула часу».

Підлітки частіше звертають увагу на сучасні воєнні технології. У музеї представлені безпілотники, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.

Серед експонатів можна побачити, зокрема, MAGURA, Sea Baby та інші безпілотні системи, про які українці регулярно чують у новинах.

У музеї також готують новий простір, присвячений сучасним воєнним технологіям. Точну дату його відкриття поки не називають, однак підготовчі та будівельні роботи вже тривають.

ІНОЗЕМЦІ ЇДУТЬ ПОБАЧИТИ ВІЙНУ НА ВЛАСНІ ОЧІ

Окрема категорія відвідувачів — іноземці. Вони однаково цікавляться і музейними експозиціями, і оглядовими майданчиками.

Одним із напрямів, який набирає популярності, у музеї називають військовий туризм.

Іноземні відвідувачі можуть побачити наслідки війни та сучасні українські воєнні технології безпосередньо в Україні, а після повернення додому — розповісти про побачене своїм друзям та співгромадянам.

Особливий інтерес мають іноземні добровольці, які воювали або воюють на боці України. У музеї працює виставка «For Freedom», присвячена іноземним добровольчим формуванням.

Там представлені персональні історії людей із різних країн.

«Інколи, коли проводиш екскурсію іноземцям, чуєш від них: „А ось це мій знайомий, я його знав“», — розповідає співробітник музею.

Водночас іноземних гостей дивує масштаб українського досвіду Другої світової війни. Дехто не усвідомлює, що значна частина бойових дій на Східному фронті проходила саме на території сучасної України.

Тому експозиція про Другу світову війну залишається цікавою не лише для українських відвідувачів.

МУЗЕЙ ПІСЛЯ ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Після початку повномасштабного вторгнення головний корпус музею тривалий час був зачинений. Згодом його роботу відновили, а музей почав адаптуватися до нових умов.

Сьогодні тут не лише показують історичні експонати. Простір поступово перетворюється на місце для публічних зустрічей, діалогу та переосмислення історії.

З’являються виставки, присвячені сучасній війні, безпілотним технологіям та іноземним добровольцям.

Паралельно музей збирає кошти на розвиток нових експозицій. Зокрема, проводилася краудфандингова кампанія «Наповнимо разом», метою якої було сприяти створенню виставки сучасних воєнних технологій.

Будівельні роботи для нового виставкового простору тривають.

МУЗЕЙ, ЯКИЙ ЗМІНЮЄТЬСЯ РАЗОМ ІЗ КРАЇНОЮ

За словами співробітника музею, сьогодні люди приходять сюди вже не лише заради історичних експонатів.

Для когось це можливість провести вихідний із сім’єю, для когось — побачити Київ із висоти 91 метра, а для когось — власними очима ознайомитися із сучасною війною.

Музей також продовжує працювати з приватними партнерами, які допомагають у межах волонтерських та соціальних проєктів. Від звичайних відвідувачів частіше надходять пропозиції щодо того, які експозиції вони хотіли б побачити.

А Батьківщина-мати залишається місцем, де історія Другої світової війни поступово переплітається із сучасним досвідом України.

І якщо на висоті 91 метра відвідувача найбільше захоплює сам процес підйому, то вже нагорі залишається лише одне — панорама Києва, яку з цієї точки не побачиш більше ніде.

Читайте також: Символи свободи: у Музеї війни відкрили унікальну фотовиставку про Україну та США.

Владислав МОШКІВСЬКИЙ, «Вечірній Київ»