Від знань до дії: у Києві підбили підсумки проєкту з практичної громадянської освіти

Учасники заходу в Київінформ пресцентрі
Учасники заходу в Київінформ пресцентрі

Проєкт «Дієва громада: від школи до міста» реалізувала громадська організація «Простір корисної дії» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У Києві завершився проєкт «Дієва громада: від школи до міста», спрямований на посилення практичної складової громадянської освіти та розвиток спроможності молоді не лише знати про свої права і можливості, а й використовувати їх у житті школи, громади та міста.

Результати проєкту представили під час підсумкової пресконференції у Київінформ пресцентрі.

Робота над проєктом розпочалася з аналізу того, як сьогодні викладається громадянська освіта та чого бракує школярам і педагогам, аби цей предмет був максимально пов’язаний із реальним життям.

Головною ідеєю стало посилення практичної складової громадянської освіти: учень має не лише знати, як функціонує демократія, місцеве самоврядування чи громадянське суспільство, а й розуміти, як саме він може впливати на середовище навколо себе.

Саме тому ключовим принципом проєкту стало: «Навчаємо діяти, а не лише знати».

Від аналізу — до практичних інструментів

На першому етапі команда проєкту проаналізувала чинний курс «Громадянська освіта», навчальні матеріали та практики викладання, а також працювала з представниками освітнього середовища і молоддю.

Результати цього етапу презентували ще на початку року у Київінформ пресцентрі. Тоді експерти наголошували: сучасна громадянська освіта має переходити від переважно теоретичного засвоєння інформації до формування здатності молодої людини діяти, ухвалювати відповідальні рішення, співпрацювати та впливати на середовище навколо себе.

Наступним кроком стала розробка та апробація практичних інструментів, які педагоги можуть інтегрувати у викладання громадянської освіти.

До пілотування були залучені заклади загальної середньої, професійної та вищої освіти Києва.

Для педагогів команда організувала три очні та три онлайн-тренінги, під час яких учасники працювали з інтерактивними методиками, практичними вправами та підходами до залучення молоді.

Навчання було побудоване так, щоб педагог не просто отримав готову вправу, а розумів її логіку та міг самостійно адаптувати інструмент до потреб конкретного класу.

Понад 80% педагогів відзначили зростання знань

Одним із важливих компонентів проєкту стало вимірювання змін у компетентності педагогів.

До початку навчання та після його завершення було проведено опитування учасників. В обох етапах опитування взяли участь по 75 педагогів.

Результати післятренінгового опитування засвідчили позитивну динаміку.

82,7% педагогів повідомили про зростання рівня знань з громадянської освіти після навчання.

Серед нових навичок, які педагоги відзначали після навчання, — залучення учнів до активностей, використання інтерактивних методик та планування практичного уроку.

Ці результати особливо показові з огляду на те, що до початку навчання педагоги серед основних бар’єрів називали низьку мотивацію учнів, брак часу, відсутність готових матеріалів та недостатність практичних знань і навичок.

Школа як перший простір громадянської участі

Окремою складовою проєкту стала апробація практичних вправ безпосередньо у закладах освіти.

Ідея полягала в тому, щоб говорити з молоддю про громадянську участь не лише через абстрактні приклади державних інституцій, а починати з найближчого для учня середовища — власного класу та школи.

Як висловити свою позицію? Як сформулювати проблему? Як запропонувати рішення? Як працювати в команді? Як аргументувати свою думку? Як зрозуміти, до кого звертатися зі своєю пропозицією?

Саме через такі практичні ситуації знання про демократію та громадянську участь перетворюються на навички.

Такий підхід формує у молодої людини розуміння простої логіки: зміни не обов’язково починаються з великих політичних процесів. Вони можуть починатися з ідеї, як зробити кращим власний клас, школу, район або місто.

Громадянська освіта вийшла за межі уроку

Практичний підхід проєкту був продовжений і через інформаційно-комунікаційні активності для молоді.

Зокрема, концепція передбачала «Стікер челендж», у межах якого учні створювали власні візуальні повідомлення про те, як вони можуть впливати на школу, місто та державу.

Флешмоб #Я_дію мав показати, що громадянська активність складається і з невеликих щоденних дій — допомоги іншим, відповідального ставлення до спільного простору, волонтерства та власних ініціатив.

Ще одним інструментом стала Speak UP Zona — інтерактивний формат збору учнівських ідей на тему «Що я хочу змінити у школі?».

Так громадянська освіта виходить за межі одного навчального предмета і стає частиною повсякденного життя молодої людини.

Проєкт став частиною ширшого руху Києва до відкритого врядування

Проєкт має важливий зв’язок і з міською політикою розвитку відкритого врядування.

Київ є учасником міжнародної ініціативи Open Government Partnership Local (OGP Local), а місцевий План дій передбачає, зокрема, розвиток громадянської освіти та залучення молоді до міських політик.

Одним із зобов’язань столиці є розробка та впровадження інтерактивних курсів громадянської освіти у шкільному, професійно-фаховому та університетському середовищі задля сприяння активній участі молоді у міських політиках.

У цьому контексті досвід проєкту «Дієва громада: від школи до міста» може стати одним із практичних прикладів того, як відповідний підхід працює безпосередньо в освітньому середовищі.

Учасники заходу в Київінформ пресцентрі

Що далі

Завершення проєкту не означає завершення роботи з розробленими підходами.

Одним із головних результатів стало формування практичного інструментарію, який може надалі використовуватися педагогами та поширюватися серед інших закладів освіти.

Досвід пілотування також показав високий запит педагогів на практичні формати навчання, готові вправи, сучасні кейси та інструменти, які допомагають залучати молодь до активної взаємодії.

Тому наступним важливим кроком має стати масштабування напрацьованих практик, обмін досвідом між педагогами та подальше посилення зв’язку між громадянською освітою і реальними можливостями молоді впливати на життя столиці.

Адже кінцевий результат громадянської освіти — не учень, який просто знає визначення демократії.

Це молода людина, яка розуміє свої права, бачить можливості для участі, вміє висловлювати позицію, співпрацювати з іншими та готова діяти.

Пресцентр Київінформ