Мінкульт спрямував 3 млн грн на порятунок Хотинської фортеці: розпочалася підготовка до реставрації

Міністерство культури України посилює заходи зі збереження Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця». Для ліквідації наслідків аварійної ситуації та недопущення подальших руйнувань виділено 3 мільйони гривень на розроблення науково-проєктної документації.

Про це повідомляється на сторінці урядової установи.

За словами Мінкульту, ключовим завданням на першому етапі стане влаштування ефективної системи водовідведення, адже саме систематичне зволоження та промерзання кладки стало однією з головних причин обвалу західного оборонного муру.

«Хотинська фортеця — унікальна пам’ятка національного значення. Маємо відновити пошкоджену ділянку муру, а також забезпечити її довготривале збереження. Саме тому перед реставрацією необхідно провести комплексні дослідження та усунути чинники, які призводять до руйнування. Перший крок — належне водовідведення, а вже після цього — реставрація мурів», — наголосив Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.

Що сталося з легендарним муром?

У квітні на західній ділянці замкового муру (XIII–XIX століть) стався масштабний вивал: частина кам’яного масиву відшарувалася під власною вагою, внаслідок чого було повністю втрачено чотири мерлони (зубці).

Фахівці зазначають, що руйнування спричинив цілий комплекс історичних та природних чинників:

• Історичні пошкодження: у 1769 році під час бойових дій влучання гарматного ядра вже викликало обвал зовнішнього шару стіни.
• Особливості кладки: стіна має «колодязну» структуру без вертикальних сполучних елементів.
• Хімічний та водний вплив: ділянка замокання розташована в зоні колишнього артилерійського цейхгаузу, де зберігали селітру для пороху. Взаємодія селітри з вологою роками послаблювала камінь.
• Гідрологічні зміни та вібрації: відступ Дністра, коливання підземних вод та низькочастотні вібрації, пов’язані з війною.

На що підуть кошти та як відновлюватимуть пам’ятку

Для розробки науково-проєктної документації заповідник залучив фахівців НДПІ «УкрНДІпроектреставрація». Роботи розділили на два основні кошториси:

• Проєкт реставрації мурів (1,498 млн грн): передбачає ін’єктування спеціальних закріплювальних розчинів у тріщини, відтворення кладки, відновлення зубців і геометричних візерунків із червоної цегли, а також гідроізоляцію.
• Проєкт водовідведення (1,496 млн грн): передбачає створення нової дренажної системи на території, обмеженій оборонними стінами.

Наразі інженери вже провели георадарне (GPR) та 3D-лазерне сканування для виявлення прихованих порожнин. Дослідження та майбутні роботи ускладнюються тим, що висота муру сягає понад 40 метрів над стрімким каньйоном, що унеможливлює підвіз матеріалів важкою технікою.

Завершити розробку всього комплексу науково-проєктної документації планується до 25 грудня 2026 року, після чого фахівці розпочнуть безпосередні реставраційні роботи.

***

Нагадаємо, що Хотинську фортецю збудували на межі XIII–XVIII століть на місці давньоруського городища. З 2000 року вона є Державним історико-архітектурним заповідником, а з 2011 року перебуває у сфері управління Міністерства культури України.

17 квітня 2026 року сталося істотне руйнування західної стіни пам’ятки. Тоді через зимове промерзання вологи та подальше відтавання посипалася цем’янка — внутрішній шар суміші вапна, цегли й каміння між фасадними кладками.

Наразі аварійна стіна продовжує руйнуватися й надалі — у серпні 2026 року стало відомо, що на пошкодженій ділянці посипалися ще кілька зубців (мерлонів).

До теми: «Це унікальна фортеця — найбільша в Європі»: Київрада закликала уряд та Мінкульт зберегти Київську фортецю.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»