Рідкісну й корисну златку помітили у Голосіївському парку: цей жук не вбиває живі дерева. ФОТО
На відміну від деяких інших видів цієї родини, які можуть шкодити живим деревам, цей жук не є шкідником. Його личинки розвиваються вже у мертвій деревині старих дубів.
Як зазначають фахівці з Національного природного парку Голосіївський, евритирея дубова (Eurythyrea quercus) — рідкісний представник родини златок (Buprestidae), вирізняється металево-зеленим або синьо-зеленим забарвленням. Її існування тісно пов’язане зі старими дубами та світлими, розрідженими лісами.
У столичному Голосієві цей вид надзвичайно рідкісний — за весь час тут зафіксували лише до 10 знахідок. Водночас характерні овальні отвори в деревині свідчать, що популяція жука досі зберігається, переважно в глибині лісу.
«Важливо розуміти, що евритирея дубова — це зовсім не „шкідник“. Вона не пошкоджує живі дерева, а навпаки, виконує важливу санітарну функцію. Жук бере активну участь у розкладанні мертвої деревини, чим сприяє кругообігу поживних речовин у лісових екосистемах», — зазначають науковці.
Личинки заселяють суху серцевину старих дубів, рідше каштанів, і прокладають у деревині довгі ходи — іноді до двох метрів. Такий розвиток може тривати від двох до чотирьох років, а за несприятливих умов — ще довше. Таким чином, жук допомагає розкладати мертву деревину та бере участь у кругообігу поживних речовин у лісовій екосистемі.
Для цього виду критично важливі старі дуби, відкриті ділянки лісу та наявність мертвої деревини. Зменшення площ таких місць призводить до ізоляції невеликих популяцій і створює ризик їхнього локального зникнення.
Додатковим фактором ризику є зміна клімату: аномальні температури та нестача опадів можуть погіршувати стан дерев, від яких залежить цей вузькоспеціалізований вид.
До теми: на відміну від евритиреї дубової, інша златка — вузькозлатка ясинева смарагдова — жахіття для живих ясенів, які вона знищує. На Київщині через неї вводили карантин та видаляли заражені насадження.
Ірина ГОЛОТЮК, «Вечірній Київ»