В Києві вручили "театральний Оскар"

Журі «Київської пекторалі» 2016 року було вперше створено безпосередньо театрами. Кожен творчий колектив доручив двом своїм співробітникам (художнім керівникам, режисерам, завлітам тощо), або комусь із театрознавців право голосу (звісно, на користь робіт свого театру члену журі скористатися їм не мали права). Таким чином склад журі збільшився до 34 осіб, серед яких 5 народних артистів України, 6 заслужених діячів мистецтв України, 3 заслужених артиста України та  6 професорів. А працівники театру мали змогу подивитися роботи своїх колег.

Щоби забезпечити найповніший кваліфікований перегляд вистав, їх було розділено за категоріями: «Велика сцена», «Камерна сцена», «Музична вистава» та «Дитяча вистава». Останні оцінювали юні театрали  - студенти Київської дитячої академії мистецтв. Журі передивилося 49 вистав з 20 муніципальних та трьох національних театрів.   Це 17 прем'єр за класикою та 32 спектаклі, поставлені за сучасною драматургією. У 44-х з них експерти знайшли щось цікаве -  відзначили акторські, режисерські роботи, сценографічні, музичні та пластичні рішення.

 - У наших театрах немає дефіциту особистостей, є лише дефіцит коштів на нові постановки. Всі ці вистави були зроблені на гроші, зароблені театром, - наголосив  співголова оргкомітету премії, голова Київського місцевого творчого відділення Національної спілки театральних діячів України Олексій Кужельний. -  З 49 представлених постановок українською мовою грається 31 вистава, російською мовою — 14 вистав, італійською мовою — 1 вистава, мовою театральної пластики — 3 вистави.

- Головна тенденція - нота громадської відповідальності, актуальності переживань. В театрах багато вистав говорять про сучасне - в різних художніх формах, документом чи залучаючи класику. Наше театральне мистецтво закорінене в життя і проблеми суспільства, -  відзначив Олексій Кужельний.  – Також в багатьох театрах з’явилися мікросцени. Розвиваються і різні форми: маємо три камерні оперні вистави, це прорив в оперній режисурі. Попит на театральне мистецтво великий, за нашими даними, столичні театри були заповнені на 80%, а на деякі вистави неможливо дістати квитки.

Як розповіла директор Департаменту культури КМДА Діана Попова, у 2016-му році для театрів було додатково виділено 60 млн. грн. – на оновлення технічного оснащення, устаткування, меблів, світла, звуку, ремонтні роботи тощо. Крім того, вона зазначила, що готується проект положення, за яким столичні театри матимуть змогу взяти участь у конкурсі, щоб отримати кошти на фінансування нової постановки з бюджету міста.

ЛАУРЕАТИ «КИЇВСЬКОЇ ПЕКТОРАЛІ»-2016

Вперше урочиста церемонія пройшла в Колонному залі КМДА. Її відвідав і мер міста Віталій Кличко, який привітав присутніх з професійним святом  і наголосив на виховній функції театру.

За внесок у розвиток театрального мистецтва нагородили Нінель Биченко , доцента кафедри театрального мистецтва Київського університету культури і мистецтв, яка виховала цілу плеяду видатних акторів, зокрема Богдана Бенюка й Анатолія Хостікоєва.

- Театрам сьогодні важливо виховувати любов до Батьківщини, яка переживає складні часи. Режисери мають розуміти, що вони ставлять і для чого, що хочуть сказати, - зазначила вона.

Премію за найкращу режисерську роботу отримав художній керівник театру "Золоті ворота" Станіслав Жирков  за виставу "Слава героям" (спільна робота з Івано-Франківським театром імені Франка). Вистава підіймає важливу тему примирення. В основі сюжету драми - сучасна історія двох ветеранів – УПА та Великої вітчизняної війни, – яких доля зводить в одній лікарняній палаті. Сьогодні режисер працює у Німеччині над виставою за мотивами п'єси Івана Франка "Украдене щастя".

"Київську пектораль" за краще виконання жіночої ролі здобула Христина Микитин . Акторка Театру на Липках  зіграла сліпу та глухоніму дівчину Хелен у виставі "Мене прислав доктор Хоу" (режисер Юрій Лізенгевич). Це постановка за п’єсою Вільяма Гібсона «Та, що створила диво»,  події якої базуються на достовірних фактах біографії американки Хелен Келлер, яка ще в ранньому віці стала незрячою та глухонімою.

- Моя героїня жила, не розуміючи, що є слова, відчуваючи все лише на дотик, - розповіла Христина. – Вона не піддавалася вихованню. Доки не знайшли спеціальну ручну азбуку, яка вивчається за дотиком. Я її вивчила. Історія про те, як дівчина зрозуміла слова, для неї відкрився цілий світ. Готуючись до ролі, я прочитала книги Хелен Келлер – а вона вивчила шість іноземних мов, написала кілька книжок, допомагала людям. Дивилася документальні фільми про людей, які за таких обмежених здібностях, закінчили університети.  

А нагороду за краще виконання чоловічої ролі отримав Богдан Бенюк, який втілив Річарда III в однойменній виставі театру імені Франка. Для актора це вже третя "Пектораль".

- Спектакль був поставлений усього за три тижні грузинським режисером Автанділом Варсімашвілі, який повірив у нас, і привніс до театру нову естетику, - згадує Богдан Бенюк. - Ця нагорода є чудовим подарунком до мого 60-річчя, яке відзначатиму в травні.

Вистава, в основі якої п’єса Вільяма Шекспіра, присвячена сходженню на трон підступного та жорстокого Річарда Глостера. Після смерті короля Едварда інтригами йому вдається захопити владу, переманити на свій бік кількох аристократів, вбити ворогів, і навіть рідного брата. Каліка від дитинства, самотній та принижений Річард поступово перетворюється на тирана, який грається з людьми як з маріонетками. Боротьба за владу, зрада – всі ці теми досі актуальні і для України.

За краще виконання чоловічої ролі другого плану нагороду отримав Арсен Курбанов (Коломан Зупан, Барон, Торговець з Вараздіна у виставі «Графиня

Маріца» Театру оперети), а за краще виконання жіночої ролі другого плану – Шорена  Шонія (Собака у виставі «Двоє, не враховуючи собаки (Історія собаки)» Театру ім. Л. Українки).

Кращим музичним спектаклем назвали "Графиню Маріцу" (Театр оперети,режисер Богдан Струтинський). Це відома оперета Імре Кальмана,в якій графиня, що втекла з великого міста у рідну місцину, несподівано зустрічає своє кохання. Через національний колорит оперету називають «угорською рапсодією».

В номінації краща камерна вистава перемогла "Ми, Майдан" (Театр «Колесо», режисер Ірина Кліщевська). Постановка здійснена за п’єсою Надії Симчич, яка описує події листопаду 2013 - лютого 2014 років. Автор твору ретельно відбирала свідчення активістів у Facebook - у кожного героя п'єси є реальний прототип.

Кращою виставою для дітей визнали "Містер Р-р-р" (Театр маріонеток, режисер Михайло Яремчук).  Містер Р-р-р-р - тигреня, персонаж казки дитячого англійського письменника. Крім того, у спектаклі дітям розповідають й інші добрі історії - про порося, яке хотіло літати і про слона Хортона, який висиджував пташеня.

А перемогу в номінації "Кращий драматичний спектакль" отримав  "Без вини винуваті" за Олександром Островським , що йде на сцені Театру на Липках. Художній керівник театру і режисер вистави Віктор Гирич так окреслив теми вистави:

- Сьогодні у нашому суспільстві все більше з'являється сиріт. Через соціальну напругу батьки лишають своїх дітей, потім у них пробуджується усвідомлення необхідності їх пошуку, але час вже згаяний. Як бути дитині, яка не відчула материнської та батьківської ласки? Як їй виживати в цьому житті, чи можливо гармонізація такої особистості в нашому суспільстві? Ще одна глобальна проблема, яку ми піднімаємо у виставі, - це проблема каяття. Коли людина здійснює якийсь вчинок, що тягне за собою почуття гріха, вини. Чи можливо їй знайти у такій ситуації внутрішній спокій?

Спеціальною премією за енергійність творчих пошуків відзначили «Дикийтеатр», який дивує киян незвичними та провокативними постановками.

 - Ми дуже хочеться, зоб театр бус чесним і говорив з людьми на ті теми, які для них важливі. Казки на сцені також потрібні, але я за жорстку правду, це наша принципова позиція - робити актуальні вистави,   - зізналася "Вечірці" засновниця "Дикого театру" Ярослава Кравченко. -  За рік ми змінили 16 майданчиків і до нас прийшло 20 тисяч глядачів. 31 березня ми запрошуємо усіх до Малої опери на "Вій 2.0".

Кращим режисерським дебютом стала вистава Валерії Федотової «Ослик должен быть худым»  (Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»)

Краще пластичне вирішення вистави у балету «Снігова королева»  (Аніко Рехвіашвілі, Театру опери і балету), краща сценографія –у виставі «Річард ІІІ» (Міроні Швелідзе, Театр ім. Івана Франка), а   краща музична концепція вистави - у спектаклі «Вид з мосту»  (Владислав Тененбаум, Театр ім. Лесі Українки). Премія у номінаціях «Подія року» та «За кращий акторський дебют» цьогоріч не присуджувалась.

Міську театральну премію «Київська пектораль» засновано в 1992 році за ініціативою Київського міського відділення Національної спілки  театральних діячів України та за підтримки Головного управління культури Київської міської державної адміністрації. За 24 роки існування премії більш як 200 імен занесено в списки її лауреатів, якими свого часу стали: Богдан Ступка, Ада Роговцева, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Олексій Богданович, Валерія Заклунна, Євгенія Мірошниченко та інші.

Джерело фінансування премії – міський бюджет, а також інші надходження, отримання яких не суперечить діючому законодавству. Починаючи з 2007 року розмір премії збільшився з 1 до 8 тис. грн., з 2016 року розмір премії становить 15 тис.грн.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал "Вечірнього Києва" у Telegram!