У Києві оновили відділення репродуктології, яке безоплатно допомагає військовим та онкохворим

У приміщенні зробили ремонт, закупили медикаменти та встановили сучасне обладнання, що дозволить фахівцям працювати за найкращими міжнародними стандартами.
Київський міський центр репродуктивної і перинатальної медицини повністю оновив матеріально-технічну базу відділення репродуктології та ендокринної гінекології.
Про це повідомили у Департаменті охорони здоров’я міста Києва.
Наразі це єдиний державний медичний заклад у столиці, який уклав контракти з НСЗУ за пакетами безоплатного лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), а також забору, кріоконсервації та тривалого зберігання репродуктивних клітин.
Послуги кріобанку стали життєво необхідними для українців, чиє репродуктивне здоров’я опинилося під загрозою через війну чи важкі хвороби. Центр пропонує безоплатне збереження біоматеріалу для військовослужбовців — чоловіків та жінок, які щодня ризикують життям на фронті, а також для цивільних пацієнтів, які готуються до протипухлинного лікування, зокрема, хіміо-, променевої терапії чи хірургічних операцій.

Як зазначила директорка Департаменту охорони здоров’я міста Києва Тетяна Мостепан, сьогодні, у часи надважких випробувань, турбота про репродуктивне здоров’я українців — це питання національного виживання та майбутнього.
«Можливість зберегти власні репродуктивні клітини потрібна нашим захисникам і захисницям, які тримають передову, а також пацієнтам із складними діагнозами, зокрема онкологічними, для яких це єдиний шанс мати дітей після завершення виснажливого лікування, — наголосила Тетяна Мостепан. — Завдяки сучасному обладнанню та безоплатним програмам НСЗУ ми даємо українським родинам найголовніше — впевненість у тому, що їхнє майбутнє та майбутнє нашої держави обов’язково матиме продовження».
Проводячи процедури ДРТ ще з 2010 року, центр накопичив потужний досвід. За цей час лікарі провели понад 700 успішних циклів із середньою ефективністю 42,4%, що відповідає кращим світовим стандартам. Тепер, завдяки підтримці Департаменту охорони здоров’я КМДА та меценатів, відділення отримало обладнання останнього покоління.


Зокрема, станцію ІCSI та антивібраційний стіл — для точкового введення сперматозоїда в яйцеклітину без найменших мікроколивань, що суттєво підвищує відсоток успішних вагітностей, ламінарні шафи та нову камеру Маклера — для забезпечення ідеальної стерильності під час маніпуляцій та надточного аналізу біоматеріалу, спеціальні резервуари для безпечного зберігання заморожених клітин та ембріонів при наднизьких температурах.
Крім того, завдяки підтримці партнерів у закладі відремонтували відділення репродуктології та частину реабілітаційних приміщень, облаштували сучасну витяжну систему для кріосховища, яка забезпечує стабільний мікроклімат і температурний режим для зберігання сперматозоїдів, яйцеклітин та ембріонів.



Масштабне оновлення обладнання, ремонт у відділенні, а також закупівлю медикаментів та відновлення пошкодженого приміщення закладу допомогли реалізувати меценати — «Фундація Течія» та її співзасновник Олег Крот, які спрямували на допомогу центру понад 15 млн грн. Зокрема, завдяки благодійній допомозі замінили вікна у дитячому інфекційному відділенні та виконали частковий ремонт покрівлі, пошкоджених унаслідок російського обстрілу в серпні 2025 року.
«Оновлення відділення — це насамперед інвестиція у якість медичної допомоги та майбутнє українських родин. Сучасне обладнання дозволяє нашим фахівцям працювати за найкращими міжнародними стандартами, а створені умови забезпечують безпеку й комфорт пацієнтів, — зазначила директорка Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини Оксана Голікова. — Розрахункова спроможність оновленого відділення складає до 500 спроб ДРТ на рік. У закладі застосовують усі види допоміжних репродуктивних технологій, аби кожен український захисник, захисниця та пацієнт, який долає складну хворобу, мали змогу реалізувати своє право на батьківство».
Нагадаємо, Київ першим цифровізував розподіл медичних препаратів у комунальних лікарнях. Система дає можливість відстежувати весь шлях кожної одиниці препарату — від надходження до його використання, повернення або утилізації.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»