У Бабиному Яру вшанували пам’ять ромів, які стали жертвами нацистського геноциду
В ніч з 2 на 3 серпня за одну ніч нацисти вбили близько 2900 ромів і сінті — ця подія стала символом масового винищення ромського народу під час Другої світової війни.
Сьогодні, 2 серпня, в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» вшанували пам’ять ромів, які стали жертвами нацистського геноциду під час Другої світової війни.
Про це повідомили у Українському інституті національної пам’яті.
Ця дата пов’язана з трагічними подіями ночі з 2 на 3 серпня 1944 року, коли в концтаборі Аушвіц-Біркенау було ліквідовано так званий «циганський табір» (Zigeunerlager). За одну ніч нацисти вбили близько 2 900 ромів і сінті — переважно жінок, дітей та літніх людей. Ця подія стала символом масового винищення ромського народу під час Другої світової війни.
Загалом нацистська політика знищення забрала життя від 220 до 500 тисяч ромів по всій Європі. В Україні під час окупації масові розстріли ромів відбувалися у багатьох містах і селах, зокрема у Бабиному Яру в Києві у 1941 році.
У меморіальному заході взяли участь представники органів державної влади, міжнародних інституцій, громадських організацій.
Учасники заходу пройшли траурною ходою через Алею Праведників Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», поклали квіти до пам’ятного знаку «Ромська кибитка» та вшанували хвилиною мовчання жертв геноциду.
Генеральна директорка НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова нагадала, що цього року виповнюється десять років від відкриття відкриття пам’ятного знаку «Ромська кибитка». А від задуму до відкриття минув двадцять один рік.
«Цей шлях нагадує, наскільки довгою була дорога до визнання трагедії ромського народу. Наш обов’язок — робити видимою історію кожної спільноти та повертати її до спільної пам’яті. Ми переконані, що пам’ять не повинна залишатися лише датою в календарі. Вона має жити в дослідженнях, музейній роботі, освіті, мистецтві й насамперед — у співпраці із сучасною ромською громадою», — підкреслила вона.
Звертаючись до присутніх, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Володимир Єленський зазначив, що ми досі мало знаємо про геноцид ромів.
«Коли ми читаємо щоденники гітлерівських палачів, то вони можуть здатися звичайними людьми: після скоєного вони поверталися додому, мили руки, гралися з дітьми, — зауважив він. — Ті, хто нині запускає іскандери по Україні, напевно після цього теж поводять себе, як звичайні люди. Як таке може бути можливим? Де стався поворот, коли люди, чиї батьки й діди воювали з нацизмом, зараз самі творять геноцид проти українців? У світовій пам’яті щось зламалося. І ми, Україна, маємо це виправити, маємо поставити в центр памʼяті людину і цінність людського життя».
Про історичні паралелі говорила і заступниця Голови Українського інституту національної памʼяті Анна Сдобнова, адже росіяни вбивають нас, українців, лише тому, що ми існуємо.
Директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова наголосила, що необхідно робити видимою кожну спільноту та повертати її до спільної памʼяті.
Вона розповіла про виставку «Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів» — проєкт, реалізований молодіжною агенцією з адвокації ромської культури «АРКА» у партнерстві з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр», Українським центром вивчення історії Голокосту та за підтримки Посольства Німеччини в Україні й Українського інституту національної пам’яті.
Виставка повертає до публічного простору голоси тих, чия історія тривалий час залишалася недостатньо представленою в колективній пам’яті. Вона вже експонувалася в Одесі і невдовзі відкриється у Києві.
Координаторка проєкту національних меншин та ромів Ради Європи Наталя Олійник відзначила важливість вшанування памʼяті жертв геноциду, адже памʼять — це відповідальність та потужний інструмент для творення майбутнього.
Український ромський співак, композитор та актор Петро Чорний зазначив, що немає жодного виправдання знищенню цілого народу. Сьогодні роми — невід’ємна частина українського суспільства. Разом з усім українським народом вони знову воюють проти нової нечисті за своє право на життя.
По завершенню меморіального заходу біля виставкового центру «Жива пам’ять» присутнім продемонстрували короткометражний документальний фільм, присвячений геноциду ромів. А також відбувся літературно-музичний перфоманс від Академічного музично-драматичного циганського театру «Романс» та Серджіо Бабуччі.
Дізнатись більше про геноцид ромів нацистським режимом у Другій світовій війні можна на сайті УІНП.
Фото: Станіслав Банніков, Геннадій Мінченко (Український інститут національної пам’яті)
Нагадаємо, Верховна Рада підтримала закон про заснування Українського національного пантеону. Він стане місцем вшанування видатних українців, державних церемоній і збереження національної пам’яті.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»