Собака не може мати дві професії: чому важливо розділяти службових і терапевтичних собак
Після початку повномасштабної війни попит на каністерапію — методу психологічної реабілітації за участю спеціально навчених собак — в Україні помітно зростає. Це закономірно, адже каністерапія давно довела свою ефективність у роботі з ветеранами, дітьми та людьми, які пережили травматичний досвід.
Водночас розвиток цього напряму супроводжується новими викликами. Каністерапією дедалі частіше називають будь-яку взаємодію людини із собакою, незалежно від її підготовки. Найбільше занепокоєння викликають спроби залучати до психологічної роботи службових собак, яких навчають затриманню, охороні чи захисту.
Міжнародна практика чітко розмежовує службових собак і собак-терапевтів і це насамперед пов’язане з безпекою людей і добробутом самих тварин.
Засновниця громадської організації Holy Doggy, яка вже п’ять років розвиває професійну каністерапію в Україні, Катерина Шершньова пояснює, чому собака не може одночасно бути охоронцем і терапевтом та чому в цій сфері варто спиратися на міжнародний досвід, а не експериментувати.
Не кожна лагідна собака — терапевт
У суспільстві побутує спрощене уявлення: якщо собака доброзичливий і любить людей, то він автоматично готовий працювати в реабілітації. Насправді це не так.
У кінології існує чіткий розподіл спеціалізацій собак, серед яких: пошуково-рятувальні, вартові, службові, собаки емоційної підтримки, поводирі та собаки-терапевти. Кожна з них вимагає абсолютно різних поведінкових моделей і типів нервової системи.
Міжнародні стандарти передбачають окрему підготовку для собак-терапевтів і не допускають поєднання терапевтичної роботи із захисною службою.
У дисциплінах на кшталт мондіорингу собаку навмисно вчать недовірі до сторонніх людей, швидкій реакції на загрозу та керованій агресії.
У каністерапії ж вимоги протилежні: тварина має залишатися повністю передбачуваною, навіть коли людина поводиться нетипово — голосно плаче, кричить, робить хаотичні рухи чи різко обіймає.
«Рефлекси залишаються рефлексами. Неможливо одночасно формувати у собаки реакцію на захист і очікувати, що в терапевтичній роботі вона ніколи не проявиться. Саме тому у світі існують чіткі стандарти допуску собак до терапевтичної практики», — говорить Катерина Шершньова.
Сертифікацію проходять одиниці зі ста
Терапевтичний собака проходить багаторівневий відбір, підготовку та міжнародну сертифікацію. Фахівці оцінюють не лише слухняність, а й темперамент, швидкість відновлення після стресу, реакцію на шуми, спалахи та контакт із незнайомцями.
Не менш важливий критерій — добровільне бажання самої тварини. Собака, який працює під примусом або відчуває постійний стрес, не може бути терапевтом.
«Якщо собака не хоче працювати терапевтом, це рано чи пізно позначиться на його здоров’ї. Він починає хворіти, виснажується. Ми завжди говоримо, що терапія має бути безпечною не лише для людини, а й для тварини», — пояснює Катерина Шершньова.
У більшості країн, де каністерапія інтегрована у систему охорони здоров’я, діють чіткі стандарти (зокрема міжнародних організацій IAHAIO та ADI). В Україні власної державної системи оцінювання поки немає, тому фахівцям доводиться проходити сертифікацію за кордоном або залучати іноземних експертів.
Це складний, тривалий і дорогий процес. За п’ять років команда Holy Doggy протестувала понад 200 собак. З них лише близько 30 пройшли попередній відбір і навчання, і тільки 12 здобули міжнародне визнання. На старті проєкту таких собак на всю Україну було менше 10.
Першому випуску передували два роки інформаційної кампанії, рік тестувань і пів року підготовки до міжнародної сертифікації за участі експертів InNikos, які вперше провели оцінювання собак-терапевтів в Україні. Зараз до міжнародної сертифікації PADA — однієї з профільного тестування з каністерапії — готується вже другий набір собак із проєкту Holy Doggy.
Каністерапія — це насамперед робота психолога
Головний фахівець на сесії — психолог або психотерапевт, а собака слугує його унікальним, тонко налаштованим інструментом. Іноді тварині достатньо просто лежати поруч. Дослідження доводять: сама присутність спокійного чотирилапого поруч нормалізує серцевий ритм, знижує рівень тривоги та дає людині відчуття базової безпеки.
Собака знімає психологічний захист там, де безсилі слова, стаючи незамінним «містком» у роботі з тими, кому найважче відкритися — дітьми та військовими. Вони часто приходять «не до лікаря, а до собаки». А вже коли довіру відновлено, фахівець м’яко переводить зустріч у класичне терапевтичне русло.
«За п’ять років через наші програми пройшли близько тисячі людей, і ми бачили вражаючі результати, коли каністерапія працювала в комплексі з класичною психотерапією або медикаментозним лікуванням, — ділиться Катерина Шершньова. — Наприклад, діти, які через важку травму повністю втратили мову, під наглядом лікарів та завдяки залученню собак-терапевтів крок за кроком знову починали говорити. А дорослі, які роками заперечували свій біль, завдяки тваринам уперше долали бар’єр і наважувалися на повноцінну індивідуальну терапію».
Ці результати — не випадковість і не диво. Вони можливі лише тоді, коли каністерапія базується на чітких правилах: собаки проходять спеціальний відбір і міжнародну сертифікацію, фахівці працюють за перевіреними методиками, а добробут тварини є таким самим пріоритетом, як і безпека людини.
Саме такого підходу дотримується ГО Holy Doggy, реалізуючи проєкт «Каністерапія в дії» разом з ІРЦ «База 4.5.0» за підтримки бренду кормів Josera.
«Коли на кону стоять психологічне та фізичне здоров’я людей, не варто вигадувати велосипед чи вдаватися до експериментів. Потрібно використовувати міжнародний досвід, відпрацьований роками», — підсумувала Катерина Шершньова.
Леонід РУДЕНКО