Від першого шпиталю до сучасного такмеду: у Києві триває виставка про історію військової медицини

Виставка «Коли зустрічаються янголи. До історії військової медицини у Києві» відкрилася до Дня медичного працівника, професійного свято людей, які щодня рятують життя та яке відзначається щорічно 27 липня.

Назва виставки символізує зустріч пораненого воїна і військового медика в мить, коли вирішується людське життя.

Через артефакти, документи, фотографії, медичне обладнання та особисті речі військових медиків експозиція знайомить з розвитком військової медицини від XVIII століття до сьогодення.

«Ця особлива виставка демонструє тяглість історії військової медицини, яка на наших теренах бере початок з заснування Київського військового шпиталю у 1755 році, та показує, як завдяки розвитку науки та професійних знань змінювалася військова медицина, — зауважила генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція „УДАР“) Вікторія Муха. — Часто військові медики не отримують такої уваги, як захисники та захисниці. Ми хотіли привернути увагу, що вони є частиною боротьби та виконують надважливу місію: рятують життя, часто ризикуючи власним, і дають надію на порятунок, світло і перемогу».

Як розповіла «Вечірньому Києву» кураторка виставки Марія Тимошенко, експозиція фокусується на трьох періодах: Перша Світова, Другу Світова та сучасна війна.

«Саме в періоди мобілізації людських та матеріальних ресурсів, відбувався й поступ медицини, впровадження в широку клінічну практику до того експериментальних методик. Зокрема, щодо зупинення кровотечі, переливання крові тощо, — зазначила Марина Тимошенко. — В кожній частині експозиції представлені документи, фотографії, меморіальні речі медиків та предмети медицини».

Так, тут можна побачити один з ранніх наборів для прямого переливання крові, під час Першої світової входить в масовий ужиток. Важливим для цього періоду є й промивний шприц: промивання давало змогу запобігти гангрени, яка була бичем Першої світової.

Окремі вітрини присвячені аптекам, що виготовляли та постачали медичні матеріали, та сестринській справі, зокрема діяльності Київського Маріїнського товариства Червоного Хреста, які доглядали за пораненими.

Період Другої Світової ілюструють санітарні сумки: радянські, німецькі та американські. Саме в цей час з’явилися можливість надавати дієву медичну допомогу на передовій, у мобільних госпіталях, а не в медичних закладах, збільшилась кількість препаратів та почали використовувати банки крові, що дозволяли привозити кров донорів з тилових частин. Знайомлять тут і з особистостями, які відзначилися у медичній справі: студенти медичних закладів, медичними сестрами та співробітниками евакуаційних потягів.

Розповідається на виставці і про медиків Майдану — під час загострення конфлікту вони виносили поранених і надавали медичну допомогу: це був перший масштабний досвід роботи сучасних українських медиків в екстремальних, наближених до бойових, умовах. І вже у 2014 році багато з них приєдналися до ЗСУ, розвиваючи напрями сучасної військової та тактичної медицини.

Сучасний етап війни представляють сучасні гнучкі ноші українського виробника тактичного медичного спорядження Shannon Mechanics (який, до речі, надихався подіями Революції Гідності) і турнікети SICH Україна.

А також засоби першої домедичної допомоги з індивідуальної аптечки інструктора з тактичної медицини Руслана Козака (Коливан).

«Ця аптечка об’їздила зі мною Чорнобиль, Харків, Вовчанськ, Сумщину», — зауважив інструктор з такмеду Руслан Козак. Він розповів, що його батько був бойовим медиком та загинув на війні. Тому його прагнення було навчитися рятувати людей.

Чільне місце в експозиції займають військові медичні ноші, які художник Сергій Бабій перетворив на живописні полотна, поєднавши документальність, символізм і пам’ять про боротьбу за людське життя.

«Наша пошукова група їздила на Харківщину. На позиціях, які були звільнені українськими військовими, ми знайшли ці скривавлені ноші. У 2025 з художником Сергієм Бабієм зробили цей проєкт, — поділився науковий співробітник центру воєнної історії Національного університету оборони України Павло Нетьосов (позивний: „Цитадель“). — Центральним образом є плащаниця, фактично написана кров’ю справжнього пораненого, як образ страждань воїна-захисника, до якої домалювали німб із пелюсток соняхів, символу українського спротиву й вшанування захисників. Інші частини циклу розповідають історію пораненого воїна — з надання допомоги на полі бою, стабпункту, у шпиталі — до реабілітації та відновлення».

У межах виставки, 28 липня о 17:00, пройде лекція «Де народжувались легенди медицини» від директора Національного музею медицини України Вадима Шипуліна. Він розкаже про видатні відкриття та імена, що назавжди змінили історію медицини.

Виставка «Коли зустрічаються янголи. До історії військової медицини у Києві» триватиме до 30 серпня на першому поверсі Музею історії міста Києва за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»