Купальські обряди, костюми та музика: у столиці вже вдруге відбудеться фестиваль «Вирій»

Перфоманс на фестивалі триватиме безперервно. Фото надане організаторами
Перфоманс на фестивалі триватиме безперервно. Фото надане організаторами

Протягом двох днів відвідувачів чекають живі виступи та перформативну програму, натхненну українськими символами та фольклором. Важлива умова для гостей — тематичні костюми.

«Вирій» уперше відбувся 2025 року. Організатором стала команда «Куражу». Торік подія зібрала 12 тисяч відвідувачів. Цього року «Вирій» пройде 8 та 9 серпня у перформанс-павільйоні КИТ на ВДНГ.

«Вирій» поєднує музику, театр та візуально-перформативне мистецтво. Організатори обіцяють live-виступи артистів на перетині традиційного звучання та електроніки, окрему електронну сцену з українськими й міжнародними діджеями.

Цього року на фестивалі будуть майже 20 українських і закордонних артистів.

На фестивалі «Вирій». Фото надане організаторами

8 серпня на електронній сцені гратимуть берлінський електронний артист Holly North (live), KADIRISTY, ісландський музикант Biggi Veira, один із засновників та учасник електронного гурту GusGus (DJ Set), а на Live-сцені гості почують гурт NAZVA, «Крихітку» з HORROR ХОР, Марину Круть та Святослава Вакарчука.

9 серпня на електронній сцені гратимуть Jazzmate B2B Hanna Brut, Zombies in Miami та Roman K, а на Live-сцені — The Maneken, Vivienne Mort, GANNA, Олег Скрипка & «Воплі Відоплясова» та «The ВЙО».

Зокрема, співачка і музикантка GANNA живе у Берліні, проте з 2013 року почала досліджувати та переосмислювати стародавні фольклорні пісні різних регіонів України.

Співачка GANNA. Фото: Dovile Sermokas, колаж — Grycja

«У виступі на фестивалі я поєднаю електронні та імпровізаційні аранжування української обрядової музики з авторськими композиціями. Це музична подорож крізь давні ритуали й сучасність: пісні про русалок, Маланку, Купала, кохання, бабусь, а також про війну та силу, яку ми знаходимо з кожним днем, — розповіла „Вечірньому Києву“ співачка GANNA. — Для мене важливо не лише переосмислювати український фольклор у сучасному звучанні, а й створювати простір, де давні історії та сьогоднішній досвід зустрічаються в живому емоційному діалозі з публікою».

«Фішкою» фестивалю та обов’язковою умовою входу є дреско, без нього квитки коштують дорожче. Відвідувачам пропонують прийти у «розкутому етно» та по-своєму стилізувати українське традиційне вбрання. Як зазначають організатори, така умова створює особливий настрій події: гості готуються, придумують свій образ та мають можливість на один чи два дні перевтілитися, показати себе, бути свободними та природними.

Детальніше про цьогорічний «Вирій» «Вечірньому Києву» розповіла комунікаційниця Анастасія Рубан.

Анастасія Рубан. Фото: Instagram

— Торік ви вперше провели Вирій. Що, на вашу думку, вдалося, а що хочете змінити цього року?

— Ми вперше спробували створити подію, де музика, театр, українські традиції та образи гостей існують в одному просторі. І побачили, що люди не просто приходять послухати артистів, а справді включаються у світ Вирію. Вони готували образи за кілька місяців, упізнавали у перформансах традиції своїх регіонів, згадували дитинство й місця, звідки вони родом.

Цього року ми хочемо зробити занурення у світ Вирію ще глибшим. З’явиться більше персонажів, костюмів і взаємодії з гостями. Протягом обох днів актори, птахи та потойбічні істоти існуватимуть поруч із відвідувачами, залучаючи їх до спільної історії.

Однією з головних новинок стане простір одружень. Ідею нам підказали гості минулорічної події. Деякі пари спеціально планували весілля на дати події, а після церемонії приїжджали до нас разом із друзями та рідними. Ми побачили, що Вирій уже стає частиною їхнього важливого дня, і вирішили дати можливість одружитися безпосередньо тут.

На фестивалі «Вирій». Фото надане організаторами

— У вас досить різноплановий лайнап. Як ви добирали виконавців і що було вирішальним?

— Ми думали не лише про окремі імена, а й про те, як розвиватиметься музична програма протягом дня. Хотілося створити певну динаміку, щоб музика поступово набирала обертів. Тому в лайнапі поєднали відомих широкій аудиторії виконавців і нішевіші проєкти, які можуть стати для гостей відкриттям.

Електронну програму теж зробили різною за настроєм і звучанням. У ній поєднали українських та іноземних артистів із різним досвідом і стилем. Вирішальними для нас були якість музики, живе звучання та готовність виконавців стати частиною спільної історії Вирію.

На фестивалі «Вирій». Фото надане організаторами

— Якою буде театральна програма під кураторством Івана Уривського?

— Це буде не класична вистава, яку потрібно дивитися від початку до кінця. Упродовж двох днів усередині КИТА триватиме безперервний перформанс. Над ним працюють режисери Тетяна Костенюк і Максим Свець, а Іван Уривський долучається як їхній майстер і куратор.

В основі історії — купальська обрядовість, сонячне затемнення та мотиви повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала». Ми не переказуємо твір і не відтворюємо обряди буквально. Натомість створюємо власну історію через сучасний театр, музику, костюми та перформанс.

Порівняно з минулим роком історія стане темнішою, контрастнішою і місцями дивнішою. Торік театральна частина була присвячена сватанню та весіллю. Цього разу ми працюємо зі складнішими образами, містикою та відчуттям наближення чогось невідомого.

Побачити всю історію буде неможливо. Поки в одній зоні відбуватиметься важливий епізод, в іншій розгортатиметься окрема сцена. Кожна людина складатиме сюжет із побачених фрагментів і матиме власну версію Вирію. Остаточно перформанс сформується лише тоді, коли у просторі з’являться гості, адже саме їхні реакції та готовність взаємодіяти впливатимуть на розвиток подій.

На фестивалі «Вирій». Фото надане організаторами

Етнічно-електронна подія «Вирій. Простонеба»

Коли: 8 та 9 серпня
Де: павільйон КИТ на ВДНГ, проспект Академіка Глушкова, 1
Вартість квитка на один день становить 2400 грн, на два дні — 4000 грн.

Читайте також:

  • Авторський погляд на міський простір: у столиці демонструють проєкт Ольги Заремби «Монументи». У цій серії художниця звертається до двох тем: фіксації форм пам’яті та того, як монументи відображають наші сучасні реалії. У фокусі її уваги — об’єкти з Києва, Дніпра, Запоріжжя та Праги.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»