До столичного музею передали нові твори художника Ісаака Тартаковського, який пережив Голокост

До музейного зібрання передано 12 робіт народного художника України Ісака Тартаковського та картину його доньки, художниці Людмили Будовської «Повернення», повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Як зазначили у закладі, це надходження має особливе значення для музею. Ісак Тартаковський — видатний український художник, життя і творчість якого нерозривно пов’язані з трагедією Другої світової війни. Під час нацистської окупації Вінниці він дивом урятувався завдяки родині Савчуків, які, ризикуючи власним життям, переховували його від переслідувань.

За свій подвиг Степан, Надія та Лідія Савчуки були удостоєні звання Праведників народів світу. Історію цієї родини Музей уже представляє в межах проєкту «Портрети», присвяченого українцям, — Праведникам народів світу.

Передані твори суттєво доповнюють мистецьку спадщину Ісака Тартаковського, що зберігається у фондовій колекції музею. Раніше до неї ввійшли роботи, присвячені трагедії Голокосту, в яких митець, спираючись на власний досвід нацистських переслідувань, художньо осмислив одну з найтрагічніших сторінок Другої світової війни.

Нове надходження репрезентує інший етап його життя — творчість 1970–1980-х років, коли художник звертається до тем пам’яті, людської гідності, повоєнного відродження та внутрішнього світу людини. Разом ці роботи формують цілісніше уявлення про творчу еволюцію Ісака Тартаковського та розкривають, як особиста пам’ять про війну проходить крізь різні періоди його мистецького шляху.

«Цей акт має грандіозне значення не лише для Музею, а й як значна мистецька подія. Сьогодні, коли Україна знову переживає війну, ми особливо гостро відчуваємо ціну людського життя, свободи й миру. Саме тому для нас надзвичайно важливо зберігати пам’ять про внесок українців у перемогу над нацизмом та осмислювати її крізь сучасний досвід», — наголосив генеральний директор музею Юрій Савчук, приймаючи роботи на довічне зберігання.

Особливе місце серед переданих творів посідає картина Людмили Будовської «Повернення», написана 1984 року. Полотно розповідає історію солдата, який після війни повертається до зруйнованого дому, де його зустрічає син. Попри біль утрат, головною темою картини залишається надія — символом мирного майбутнього стали голуби, на яких дивляться батько й син.

«Мені було 26 років, коли я написала цю картину. Вона про те, що після війни обов’язково починається нове життя. Попри все, людина знаходить у собі сили відбудовувати дім, ростити дітей і вірити в мир», — згадує Людмила Будовська.

Під час зустрічі художниця також поділилася історією однієї з найцінніших для неї робіт батька — «Довгоочікувана оранка. 1946 рік». За її словами, ця картина є символом українців, які, переживши війну, повернулися до праці на рідній землі, щоб відроджувати країну. Сьогодні цей сюжет звучить особливо актуально, адже втілює віру в те, що після перемоги українці знову повернуться до мирної праці та відбудови своєї держави.

На завершення заходу Юрій Савчук подякував родині художника за довіру до музею та наголосив, що передані твори будуть збережені, досліджені й представлені майбутнім поколінням як важлива складова української культурної та історичної пам’яті.

Нагадаємо, в Музеї історії міста Києва стартував цикл пізнавальних зустрічей. У межах літнього лекторію музейники відкриють маловідомі сторінки історії столиці: від полювання на мамонтів і символіки київських будинків до подій Української Держави 1918 року, київських адрес родини Грабарів та історії української мультиплікації.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»