У Києві стартував Конгрес судових експертів EXPERT’2026: обговорюють самоврядування, ШІ та реформу галузі

Всеукраїнський Конгрес судових експертів створений як професійний майданчик для відкритого діалогу між представниками державних інституцій, судово-експертної та оціночної спільноти, науковцями, юристами, правоохоронцями, бізнесом і міжнародними партнерами.

Під час події учасники обговорять законодавчі ініціативи та практику їх застосування, сучасні професійні стандарти й етичні орієнтири, обміняються досвідом і найкращими практиками, а також розглянуть шляхи посилення взаємодії між експертною спільнотою, державою та суспільством.

До програми EXPERT’2026 увійдуть п’ять тематичних панельних дискусій:

• «Від реформи до трансформації: якою буде судово-експертна система України в найближчі роки?»;
• «Актуальні виклики судово-експертної діяльності в умовах трансформації»;
• «Інфраструктура довіри: перспективи розвитку оціночної діяльності в Україні»;
• «Трансформація професії оцінювача в Україні: формування світових стандартів»;
• «Синергія оцінювачів та судових експертів».

Окрему увагу учасники приділять цифровізації галузі, використанню штучного інтелекту в експертних дослідженнях, міжнародним стандартам якості, професійній підготовці експертів, а також ролі судової експертизи й оцінки у відновленні України та документуванні наслідків війни.

Конгрес є науковим заходом відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та враховується як підвищення кваліфікації судових експертів. За результатами учасники отримають іменні сертифікати.

Команда Київінформ пресцентру протягом дня висвітлює перебіг EXPERT'2026 (проводить прямі включення з місця події (брифінги), записує інтерв’ю та коментарі головних спікерів.

«Вечірній Київ» подає відео та текстову версії Конгресу EXPERT’2026 та дискусій й інтерв’ю на заході.

МЕТА ЦЬОГО КОНГРЕСУ — ОБ’ЄДНАННЯ, А НЕ РОЗМЕЖУВАННЯ

Президент ГО «Союз експертів України» та директор ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Ігор Стародубов під час брифінгу зазначив, що головна мета Конгресу — створити умови для ефективної взаємодії державної влади з представниками приватного сектору судової експертизи та оціночної діяльності.

«Судових експертів не видно на загал, але вони працюють скрізь. ДТП, пожежі, спадщина, розподіл земельних ділянок, ДНК-експертизи, ідентифікація загиблих, визначення збитків від воєнних дій — усе це робота судових експертів», — наголосив Ігор Стародубов.

За його словами, судовий експерт стоїть на захисті інтересів держави, бізнесу та громадян, хоча більшість людей стикається з цією професією лише тоді, коли в їхньому житті трапляються складні чи трагічні події.

«Судовий експерт — це відповідальність. Це помічник судді у процесі, який несе кримінальну відповідальність за кожен свій висновок», — підкреслив він.

Стародубов також зауважив, що судовий експерт — це не юрист, а насамперед фахівець технічного профілю, який володіє необхідними юридичними знаннями для підготовки висновків, що використовуються у судовому та кримінальному процесах.

Окрему увагу він приділив питанню професійного самоврядування. За його словами, про необхідність таких змін експертна спільнота говорить уже понад десять років, а відповідні положення вже включені до законопроєктів як щодо оціночної діяльності, так і щодо судової експертизи.

«Ми розуміємо, що наша професійна спільнота досягла того рівня, коли може розділити частину повноважень із державою та виконувати функції, покладені на судових експертів і оцінювачів», — зазначив він.

Окремо Ігор Стародубов зупинився на використанні штучного інтелекту. Він переконаний, що українська система судової експертизи вже готова до його впровадження, а окремі інструменти ШІ експерти використовують уже сьогодні.

«Київське відділення Харківського інституту має унікальний прилад, який із використанням штучного інтелекту проводить експертизи підписів і може визначити, чи підробляла людина власний підпис. Це складні дослідження, але вони вже виконуються із застосуванням ШІ. Я не бачу загрози, що штучний інтелект замінить судового експерта. Це лише інструмент, яким потрібно вміти користуватися», — пояснив він.

На думку Стародубова, лідерами галузі стануть ті експерти, які першими опанують сучасні цифрові технології та навчаться ефективно використовувати можливості штучного інтелекту.

«Ми для того й збираємо професійну спільноту, щоб вона могла працювати і для держави, і для людей», — наголосив він.

Президент «Союзу експертів України» також нагадав, що у 2027 році українська експертна спільнота відзначатиме 30-річчя свого створення.

«Мета цього Конгресу — об’єднання, а не розмежування. Ми намагатимемося примирити непримиренних „борців“ — оцінювачів і судових експертів, які працюють в одному полі. Вони мають діяти за спільними методиками та підходами, щоб у користувачів їхніх послуг — суддів, слідчих, представників бізнесу — не виникало ситуацій, коли різні експертні висновки дають різні результати. Це ніколи не сприяє довірі до професії», — підсумував Ігор Стародубов.

На завершення він висловив сподівання, що наступного року в Україні завершиться війна і експертна спільнота зможе відзначити своє 30-річчя вже в мирній державі.

БЕЗПЕКА НА ВСІХ РІВНЯХ ТА ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ — ГОЛОВНІ ВИМОГИ ДЛЯ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

Віктор Лещинський, один з топових експертів у галузі, доктор юридичних наук, очільник ГО «Національна спілка проєктної справи», під час брифінгу на майданчику КП «Київінформ» розповів про те, що його ГО не перший рік є головним партнером Конгресу. На думку Лещинського, такий майданчик дає змогу обговорити питання, які стосуються кожної людини. Це і відновлення зруйнованого через воєнні дії житла, а також будівництво.

«Такий майданчик дає змогу досягти консенсусу всіх суб’єктів господарювання у тому числі, в будівництві, щоб зміна законодавства, нормативної бази та думки спільноти — все це об’єдналось на одному майданчику і досягти згоди у вирішенні завдань, які стоять перед нами сьогодні», — зазначив Віктор Лещинський.

Серед важливого на поточний рік, він сказав:

«Судова експертиза — це завжди доказова база правомірності дій будівельника, проєктантів, тому дуже важливо мати діалог з судовими експертами, напрямком юстиції, Фонду держмайна, оцінювачами для того, щоб консолідація нашої діяльності дала можливість попереджувати підозри, яких зараз чимало є щодо об’єктів державного будівництва, усунення недоліків до відкриття кримінальної справи. Взагалі, завдання судової експертизи — не стільки розвиток доказової бази, скільки попередження дій між підрядником та замовником. Цей майданчик працює для налагодження діалогу між замовниками і підрядниками, щоб шлях будівництва об’єктів відновлення, державних об’єктів був пом’якшений, безпечний і зрозумілий і для державних органів, і для правоохоронних органів в тому числі».

Незалежність роботи експертів — головне завдання, яке ставить перед собою Конгрес.

На думку Віктора Лещинського, державні органи мають зробити законодавче і нормативне поле для роботи судових або будівельних експертів.

«Жоден тиск, або дія, для корегування висновків експертів будь-якого напрямку — заборонена. Суб’єктивна думка експерта завжди має бути незалежною. Це закріплено і у законодавстві України і у всіх антикорупційних вимогах, все законодавче поле це закріплює», — заявив Лещинський.

Журналісти поцікавились, чи вистачає фахових експертів, щоб можна було проводити після війни будівництво у безпрецедентних обсягах.

«Питання кадрової політики у галузі експертизи — дуже важливе зараз. Людей не вистачає не лише у галузі експертизи, а й у підготовці документів, проєктів. Людей не вистачає скрізь. Велике питання, як підготувати кадри і як їх утримати, особливо молодь — щоб молоді фахівці не виїжджали за кордон. Відбудова — це преш за все про людей», — переконаний Віктор Лещинський.

Якими компетенціями треба володіти молодим людям, щоб стати затребуваним у країні? Очільник ГО «Національна спілка проєктної справи» порадив молодим обирати технічну спеціальність, адже вони зараз затребувані, високооплачувані.

«Любіть свою професію, адже експертом можна стати завдяки копіткій роботі».

Закордонні інвестиції будуть в Україні і завдяки міцному експертному середовищу, а також стабільності в країні і впевненості у тому, що проєкти будуть реалізовані. Внутрішні інвестиції також мають бути максимально захищеними.

«Для реалізації будь-якого об’єкта з відбудови дотримання головної вимоги — безпеки. Економічна, екологічна — саме безпека на всіх рівнях в країні сьогодні — головна вимога і для державних об’єктів і для тих, що зводиться силами громад. А наступна вимога — це людиноцентричність. Всі проєкти мають втілюватись так, щоб людині було зручно і комфортно, це також перетинається зі стандартами ЄС», — наголосив Віктор Лещинський.

Безпека, енергоефективність і децентралізація всіх мереж стануть трендами у будівництві у найближчі роки, переконаний Лещинський.

У ВИСНОВКАХ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ І ОЦІНЮВАЧІВ ВСІ ХОЧУТЬ БАЧИТИ СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Наталя Панова, заступниця голови Фонду держмайна України, юристка, кандидатка економічних наук.

Конгрес EXPERT'2026 — прекрасний майданчик для обговорень, вирішень питань та планів на майбутнє. Чудово, що такі заходи — системні. Живе спілкування цінне емоційно, як обмін досвідом і комунікація між людьми. Так Панова схарактеризувала захід.

«Це — про довіру. І діяльність оцінювачів і судових експертів. Всі хочуть бачити саме справедливість у їх висновках. Ми повинні збудувати довіру до оцінювачів і судекспертів. Вона будується не на словах. Вона будується професійною роботою фахівці і інституцій, які представляючи, допомагають фахівцям. Суспільство по-різному їх сприймає. Наше завдання — вирівняти цю довіру, здобути її, щоб оцінки були фаховими і були прийняті на міжнародному ринку. Ми зараз готуємо законопроєкт. Щоб коли ми оцінимо збитки, спричинені російською агресією, щоб цей висновок був релевантним і визнавався у міжнародних судах. Щоб він визнавався міжнародною оціночною спільнотою і був в нагоді для наших постраждалих людей, бізнесу та інших», — поділилась Наталя Панова.

Вона також розповіла про те, що є найбільш актуальним у відшкодуванні збитків від військової агресії росії в Україні. Нині ФДМУ методику збитки від військової агресії переглянув, з урахуванням того, що війна триває понад 4 роки.

Після навчання у Ізраїлі українські фахівці зробили дуже багато поправок і мають унікальний досвід у тих руйнаціях, які робить росія.

«Ми не опоненти з експертами. Ми йдемо однією вулицею, просто по різні боки. Законодавство у нас різне, цілі і завдання оцінки і судекспертів різні. але ми маємо і спільне — ми оцінюємо майно. Це — єдина спільнота людей, які вміють, знають і оцінюють. У експертів специфічні знання, якими не володіють пересічні члени суспільства», — зазначила Наталія Панова.

СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА СЬОГОДНІ — ЦЕ І ПРОФЕСІЯ І МІСІЯ

Пампура Максим Валерійович, голова Державної судової адміністрації України, доктор юридичних наук також був гостем майданчика для брифінгів КП «Київіфнорм».

«Такі платформи й конгреси потрібні. Вони збирають провідних фахівців високого рівня, саме в таких комунікаціях і народжують нові законодавчі акти», — оцінив Конгрес EXPERT'2026.

Якщо говорити про цифровізацію, то Максим Пампура розповів, що ШІ у судовій системі працює з 2019-го року.

«Він застосовується при необхідності знеособлювання деяких даних у судових рішеннях. На даному етапі розвитку є ще один допоміжник з ШІ — це можливість виокремлення певних даних, наприклад кадастрового номера земельної ділянки в рішенні суду.

Його виокремлюють, щоб далі надати можливість іншим реєестрам, органам, працювати з цими даними. Штучний інтелект працює у базі правових позицій Верховного Суду. Безумовно, цей напрям буде розвиватись», — поділився Максим Пампура.

Інститут судової експертизи застосовують у надскладних справах. Тому напрям судової експертизи має розвиватись.

Європейські практики судового адміністрування в Україні по вступу до ЄС — це кластер 23-24, там увага на електронному суді, доступі громадян до правосуддя. І на цьому зараз зосереджені фахівці Державної судової адміністрації.

Молодим юристам він порадив перш за все здобувати професійні глибокі знання.

На думку Максима Пампура — судовий експерт це і професія і місія водночас, адже стати високопрофесійним фахівцем у цій справі можна завдяки відданості і великій роботі.

Під час Конгресу EXPERT'2026 команда КП «Київінформ» провела дев’ять брифінгів з провідними фахівцями. Подробиці — читайте на сайті «Вечірнього Києва» та Київінформ.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»