Коли скульптури оживають: у Art Ukraine Gallery показали акустичний перформанс. ФОТО, ВІДЕО

Унікальний акустичний перформанс, створений в експозиції «Мій Едем» у співпраці з молодими акторками — сестрами Христиною та Ангеліною Чайками, — став яскравим свідченням того, як одне мистецтво здатне народжувати інше, вступаючи з ним у тонку й несподівану синергію.
Три місяці поспіль у центрі столиці діє унікальна виставка скульптур Олександра Сухоліта «Мій Едем». Її відвідало понад чотири тисячі людей. І для багатьох з них простір Art Ukraine Gallerу на Печерських пагорбах, звідки відкривається неймовірний краєвид на величний Дніпро та найзнаковіші сакральні святині України, вже сам по собі став райським.
Скульптури, які під сонцем та дощем «дозрівають», набуваючи природних кольорів, або ж золоті фігури, що природно вписуються у простір, притягують увагу і погляди. Кожен тут відкриває свій рай, зазираючи у найпотаємніші куточки душі.
Олександр Сухоліт — людина глибокої віри і вимогливості до себе, кожна його робота — образ, історія і філософська притча водночас. За час роботи експозиції Сухоліт підготував книгу «Мій Едем».

Її презентацію перетворили на унікальний акустичний перформанс, створений у співпраці з молодими акторками — сестрами Христиною та Ангеліною Чайками за сценарієм Наталії Заболотної, заслуженої діячки мистецтв України, засновниці Art Ukraine Gallery, кураторки проєкту «Мій Едем».


«Сьогодні це вже більше, ніж галерея, а проєкти, які я представляю, — більше, ніж мистецтво. Це простір духовної присутності, живого діалогу й народження нових сенсів», — поділилась враженнями від трьох місяців роботи виставки Заболотна
Вона розповіла, що випадково побачила в експозиції двох сестер-близнючок, які щось фотографували й жваво обговорювали. Так відбулось знайомство з молодими акторками Христиною та Ангеліною Чайками. А водночас — народилась ідея перфомансу, де б глядачі почули «голоси» скульптур, їх роздуми та розмови, зіткані з уривків книги Олександра Сухоліта.

«У єдності слова, голосу, музики та скульптурної форми відкривається особливий вимір: читаючи ці тексти й вдивляючись у ці образи, ми ніби наближаємося до самої миті народження мистецтва — до того невидимого імпульсу, який передує формі, але вже містить у собі її майбутню силу», — поділилась Заболотна.


Є щось містичне у прагненні українців, які переживають нині найкривавішу війну у своїй історії і найбільший військовий конфлікт у 21 столітті, жити повноцінно, нічого не відкладаючи на «потім», а навіть навпаки — вбираючи всі фарби, запахи і звуки, які дарує природа, музика, мистецтво.
Оголені почуття і сильні прагнення взяти все найсвітліше від дару Божого — життя — ось що приводить людей до галерей та концертних залів у проміжках між «тривогами» і обстрілами.
Саме ці сенси і втілились у поліфонічному дійстві, яке тривало 20 хвилин і буквально тримало увагу всіх, хто був у галереї.


Молоді акторки читали уривки з книги скульптора Олександра Сухоліта, які відгукувались кожному, хто був присутній на перфомансі.
Музичний супровід унікального акустичного перформансу створили піаніст і джазовий композитор Євгеній Дубовик та саксофоніст, композитор і викладач Кирило Черкашин, відомий під псевдонімом Kyryllch. Художнє читання окремих діалогів із книги прозвучало у виконанні актрис Христини та Ангеліни Чайок.

Кураторка виставки Наталя Заболотна зізналась, що вона — щаслива, адже тисячі людей, які відвідали виставку Олександра Сухоліта «Мій Едем», змогли відчути хоча б часточку її цілющої енергії — того світла, спокою та духовної краси, яких сьогодні так гостро потребує людина.
«Адже культура — це не втеча від реальності. Навпаки, це один із найглибших способів залишатися в ній людиною. Це наша здатність вистояти, зберегти пам’ять, ніжність, гідність і віру навіть тоді, коли світ випробовує нас на міцність», — поділилась кураторка.

Те, що новий розділ історії Art Ukraine Gallery розпочався саме з Олександра Сухоліта — це висока мистецька планка, велика довіра й водночас надзвичайно чесне нагадування: справжнє мистецтво не залежить від часу, обставин чи мінливості поглядів.
«Подібно до діаманта, воно за будь-яких умов зберігає свою сутність, внутрішнє світло та непідвладну часові цінність», — вважає кураторка виставки.











Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»