Журналісти поспішають на допомогу

У «Мистецькому Арсеналі» розповідали про основні правила надання першої медичної допомоги та навчали медійників рятувати життя.  Адже журналістика входить у ТОП-10 найнебезпечніших професій у світі. Працівники медіа часто опиняються в ситуаціях, коли вкрай важливо знати, як зупинити кровотечу, зробити штучне дихання, непрямий масаж серця тощо.  Цю тезу підтвердила кореспондент ТСН Наталя Моторна, яка під час Євромайдану і відряджень у зону АТО завдяки знанню правил першої допомоги врятувала не одне життя. Наталя разом із медиками та рятівниками передавала колегам свої знання і поділилась власним досвідом, як не розгубитися в екстремальній ситуації.

Журналістів навчали робити непрямий масаж серця, штучне дихання та зупиняти кровотечі.

- Кожна людина має знати основні правила першої медичної допомоги та мати чіткий план дій під час очікування швидкої,  - каже Наталя Моторна, -  Мені врізався в пам'ять перший постраждалий під час подій Євромайдану. Ми спускаємося в перехід, а там лежить чоловік без свідомості й без дихання. Навкруги бігають люди, квокчуть, дають поради. Ми викликаємо «швидку» й починаємо робити непрямий масаж серця. На жаль, допомога запізнилася на 7 хвилин, бо люди не знали не лише як правильно надати допомогу, а й як правильно викликати  «швидку» .

Журналіст озвучила основні правила надання першої медичної допомоги. Насамперед, не постраждати самому, а по-друге, максимально утримати постраждалого живим до приїзду медиків.

Перед тим, як кинутися до постраждалого, потрібно пам’ятати тверде правило: “Власне життя і здоров’я на щабель важливіше від того, кого рятують”. Тому в тактичній медицині допомогу можна надавати лише без загрози нових жертв і поза межами небезпечної зони. За потреби залучати до процесу перехожих.

Якщо ж ви натрапили на непритомну людину, по-перше, потрібно оцінити стан її свідомості.

Це слід робити за формулою  «РеГБІ», де Ре — реакція, Г — голос, Б — біль, І — інертність. До потерпілого варто підходити з боку голови з правого плеча. Це має бути максимально безпечно для вас. Починайте говорити з людиною, запитайте, чи потребує вона вашої допомоги, оцініть її загальний стан, мовлення і адекватність.

Якщо відповіді немає, перевірте її больові рецептори — натисніть або на м’яз між великим і вказівним пальцем, або на трапецію біля шиї, або проведіть твердим предметом по пластинці нігтя вказівного пальця. Біль завжди відображається на обличчі людини. Якщо реакція відсутня, то далі варто перевіряти постраждалого за формулою САВС.

С — critical bleading — критична кровотеча. Її ознаками є важко контрольована кровотеча, кров, що пульсує або фонтанує, і пляма крові на одязі, що постійно збільшується. За 45 секунд втрати крові людина втрачає свідомість. За 1 хвилину може витекти смертельно небезпечний об’єм крові. У такому випадку потрібно якомога швидше накласти джгут.  Накладати джгут варто максимально високо на кінцівках, на пахових і плечових згинах рук і ніг. Якщо немає справжнього джгута, знайдіть імпровізований — це може бути ремінь або довгу ручка від сумки. Під час накладання джгута обов’язково фіксуйте час, коли це було зроблено, щоб лікарі знали, як можна діяти далі.  Безпечний для постраждалого час знаходження джгута на тілі людини — 2 години без попускань. Після цього його має право знімати лише медик. A — airways — дихальні шляхи. Це те, що з’єднує наші легені з повітрям: трахея, ніс, носоглотка. Якщо вони перекриті, то людина не дихає і може померти за 5 хвилин. Дихальні шляхи можуть бути забиті чужорідними предметами, язиком, що запав, залишками щелепи. Для надання допомоги потрібно вичистити рот, відкривши щелепи та акуратно перевернувши голову на бік. Потім треба відкрити дихальні шляхи потерпілому — закинути голову назад і залишити одну руку на лобі. Частоту дихання варто перевіряти, поклавши одну руку на сонячне сплетіння, а іншу — на чоло, нагнутися до голови і слухати дихання протягом 10 секунд. Якщо постраждалий зробив 2-5 видихів — дихання нормальне, йому нічого не загрожує, людину можна перевертати на бік, відкривши до цього дихальні шляхи. Якщо за 10 секунд постраждалий зробив менше двох видихів — треба перевірити його ще раз і за потреби зробити серцево-легеневу реанімацію.  Для цього рятувальник мусить стати на коліна, вирівняти спину, скласти руки в замок одна на одну і основною частиною нижньої руки виконувати серцево-легеневу операцію. Рухи мають бути спрямовані на середину грудної клітки, що на рівні сосків. Глибина натиску — 5-6 сантиметрів. Ритм — 100-120 разів за хвилину. Щоб стабілізувати дихання постраждалого і щоби насичена киснем кров дійшла до мозку, потрібно зробити 200 натисків.  Якщо потерпілий зробив більше 5 видихів за 10 секунд, це означає, що він має пришвидшене дихання. У цьому випадку варто шукати причину кровотечі або травму грудної клітки — пневмоторакс. B — breathing — легеневе дихання. Основними ознаками пневмотораксу є часте дихання, зміщення кадика вбік, набряклі вени вздовж шиї, здорова легеня матиме візуально більший вигляд і рухатиметься частіше на відміну від травмованої. Причиною пневмотораксу може бути перелом ребер. Щоб перевірити це, потрібно стиснути людину в боках. Якщо почуєте хрускіт, то перелом дійсно є. Ще одна причина — поранення. Його слід шукати не лише на грудній клітині, але й на спині, поясниці, шиї і між лопатками. Виявлений отвір потрібно заклеїти, випустивши повітря назовні. Перевертати людину варто на хвору легеню для зменшення больових відчуттів. Від напруженого пневмотораксу людина може померти за 20-25 хвилин. C — circulation — циркуляція крові. Якщо після наданої допомоги стан постраждалого погіршується, дихання стає частішим, імовірно, може бути внутрішня кровотеча, наприклад, у животі. Такого потерпілого треба неодмінно евакуювати. Окрім того, слід перевірити, чи немає кровотечі в паху, вздовж кінцівок або у взутті. У випадку виявлення у потерпілого чужорідного предмета в тілі, не потрібно намагатися його звідти забрати. Варто спробувати його зафіксувати до приїзду лікарів. На стабілізацію цього стану рятувальник має до 30 хвилин.

Якщо ви виявили, що у людини є ослаблення або затікання м’язів обличчя, рук, ніг, асиметрія обличчя — опускання кутика рота, порушення мовлення, ураження однієї частини тіла, несподіване порушення зору, несподіване утруднення ходіння, запаморочення, порушення координації і рівноваги, несподіваний різкий головний біль, то, імовірно, з нею трапився інсульт. Цій людині потрібно зняти одяг, відчинити вікна у приміщенні, заспокоїти, розслабити, знизити навантаження на мозок. Треба перемістити її у напівсидяче або в лежаче положення, у жодному разі не підіймаючи їй ніг. Не можна дозволяти людині їсти, пити, курити або приймати ліки.

Болі в серці, лівій руці, нозі, щелепі, рефлекторне хапання за серце, відчуття страху і паніки, нестача повітря, порушення сердечного ритму свідчать про інфаркт. У цьому випадку хворому потрібно забезпечити спокій і не дозволяти рухатися. Треба перевести його  у напівсидяче положення та звільнити грудну клітину від одягу, надати свіжого повітря.

Першими проявами епілепсії є судоми. Потрібно притримати людині голову, проте сильно не притримувати кінцівки, забрати предмети навколо, захистити її від додаткових пошкоджень, зафіксувати час початку судом, в жодному разі не класти нічого в рот. Після того, як закінчаться судоми, епілепсія переходить у другу фазу. Під час неї потрібно оглянути прохідність дихальних шляхів потерпілого і ротову порожнину. Якщо людина дихає, то треба покласти її на бік і оглянути, чи вона не має інших травм.

Якщо людина дихає зі свистом, перебуває у шоковому стані, панікує і хапається за горло, імовірно, вона має удавлення. Потрібно попросити її кашляти, згодом нагнути і знову попросити кашляти, після цього зробити 5 ковзних ударів між лопатками. Якщо останній спосіб не допомагає, поставте людину перед собою, один кулак заведіть під діафрагму і ритмічними рухами вдавлюйте його всередину, допомагаючи іншою рукою.

Володіючи навичками з тактичної медицини, журналіст лише стабілізує стан постраждалого, тому в будь-яких випадках, надаючи першу допомогу, варто паралельно терміново викликати швидку. Телефонуючи за номером телефону 103,  потрібно спершу представитися. Потім розповісти, що трапилося, повідомити про місце і час, назвати стать і вік, орієнтири щодо адреси, зазначити чи потерпілий належить до групи ризику (діти, вагітні, люди похилого віку) і дати оцінку адекватності людини.

Під час тренінгу командир загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України Тарас Логінов вручив спеціальному кореспонденту ТСН Наталі Нагорній відзнаку "За мужність".

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram!