«Правила мають бути однакові для всіх» — Михайло Буділов про новий підхід до розвитку Києва, демонтаж МАФів та реформу з благоустрою

За три роки у столиці демонтували тисячі незаконних тимчасових споруд, створили нові громадські простори, посилили контроль за паркуванням та зробили акцент на поверненні міста пішоходам.

Про результати реформи, головні виклики та нову філософію розвитку міського простору розповів «Вечірньому Києву» директор Департаменту територіального контролю міста Києва Михайло Буділов.

— У 2023 році Київрада ухвалила рішення про реорганізацію Департаменту міського благоустрою у Департамент територіального контролю міста Києва. Минуло вже три роки. Що змінилося за цей час?

— Насамперед змінилася сама філософія роботи. Раніше Департамент міського благоустрою у багатьох асоціювався виключно з демонтажами.

Після реорганізації змінилася і структура, і масштаб роботи. Якщо раніше в департаменті працювало близько 40-50 людей, то сьогодні це вже майже 300 фахівців. До нас увійшли Інспекція з благоустрою, Інспекція з паркування, Інспекція з контролю у сфері житлово-комунального послуг.

Фактично сьогодні ми відповідаємо вже не лише за благоустрій. Ми відповідаємо за територіальний контроль у місті в найширшому розумінні.

Але головне навіть не це. Змінився сам підхід до роботи.

Наше завдання не в тому, щоб демонтувати якомога більше МАФів чи скласти якомога більше адмінпротоколів. Наше завдання — зробити Київ більш комфортним для людей. Йдеться про якість громадського простору, доступність тротуарів, безпечне паркування, дотримання правил благоустрою та створення умов, у яких закон однаковий для всіх.

Найважливіше, що змінилося за ці три роки, це підхід. Ми більше не реагуємо лише на окремі порушення. Ми системно змінюємо міський простір, щоб він відповідав потребам сучасного європейського міста.

МИ ПОВЕРТАЄМО КИЄВУ ТЕ ЧИСТЕ ОБЛИЧЧЯ, ЯКЕ ВОНО МАЛО 30–40 РОКІВ ТОМУ

— Якщо говорити про результати цих трьох років, який проєкт або напрям роботи ви вважаєте найуспішнішим?

— Напевно, це наша реформа з наведення порядку в місті. Саме так я б її назвав. Ми змінюємо Київ і пишаємося цим. Повертаємо місту те чисте обличчя, яке воно мало 30–40 років тому.

Подивіться на територію біля станції метро «Політехнічний інститут». Коли архітектори проєктували цей район, вони передбачали широкий громадський простір, зелену зону, зручні підходи до метро. Там точно не мало бути понад 30 тимчасових споруд, через які люди буквально пробиралися до входу в метрополітен.

Сьогодні ми повернули цю локацію киянам. Замість хаотичної торгівлі тут з’явився сквер, місце для відпочинку, простір, де комфортно гуляти. І таких прикладів у Києві стає дедалі більше.

Або візьмемо проспект Повітряних Сил. Там роками стояло близько 15 кіосків, які створювали не лише візуальний безлад, а й серйозні проблеми із санітарним станом території. Після демонтажу та впорядкування простору це місце буквально ожило.

Ще один важливий напрям — боротьба з хаотичним паркуванням. Біля того ж Політехнічного провулку автомобілі роками залишали просто на тротуарах. І така ж ситуація в багатьох центральних локаціях міста. Тому встановлюємо антипаркувальні стовпчики як привентивений засіб, працює Інспекція з паркування, і люди знову можуть нормально користуватися пішохідною інфраструктурою.

Саме в цьому я бачу головний результат нашої роботи. Ми не просто демонтуємо незаконні споруди чи встановлюємо обмежувальні елементи. Ми повертаємо місто людям. Повертаємо той простір, який свого часу створювався для пішоходів, для відпочинку, для комфортного життя, а не для хаотичної торгівлі чи паркування.

І коли після благоустрою бачиш, що на місці колишніх МАФів гуляють люди, батьки з дітьми, молодь проводить час у сквері, то розумієш, що ми рухаємося правильним шляхом. Саме заради таких змін і проводилася ця реформа.

— Якщо говорити мовою цифр, яких результатів уже вдалося досягти? Скільки незаконно встановлених тимчасових споруд було демонтовано за останні 12 місяців?

— За останні 12 місяців у Києві демонтували близько 2 500 незаконно встановлених тимчасових споруд.

Але хочу наголосити: ми не ставимо в пріоритет проведення демонтажів. У першу чергу це обов’язок власника прибрати свій об’єкт, якщо він розміщений без необхідних документів. Ми завжди даємо таку можливість.

Саме тому перед кожним демонтажем інспектори вручають припис із вимогою добровільно усунути порушення. Лише кооли власник самостійно не демонтує свою споруду, Департамент територіального контролю разом із КП «Київблагоустрій» проводить демонтажні роботи.

Наголошу: демонтажні роботи достатньо складні. Є різні об’єкти. Є конструкції, які можна просто підняти маніпулятором, завантажити на платформу і перевезти. Але, на жаль, більшість тимчасових споруд встановлювали ще 20–30 років тому. За цей час під ними з’явилися фундаменти, багато власників самовільно збільшували площу, добудовували додаткову площу, яка не відповідала нормативній документації. Такі об’єкти вже неможливо просто перемістити.

Це дуже погано, що певні горе-підприємці, які 20 років зловживали й фактично заробляли великі статки на цих тимчасових спорудах, роками користувалися міським простором, сплачуючи за нього зовсім не ті кошти, яких він реально коштує, а тепер навіть, вибачте, не можуть вивезти цей непотріб з наших вулиць.

У результаті місто змушене направляти комунальні служби, техніку, працівників на демонтажі. Хоча цей ресурс міг би працювати на інших важливих для міста завданнях.

— Який відсоток приписів інспекторів з благоустрою про демонтаж виконується добровільно?

— Як я вже казав, перед кожним демонтажем інспектори з благоустрою вручають власнику припис із вимогою добровільно усунути порушення. Ми завжди даємо можливість виконати цю вимогу без залучення комунальних служб.

Сьогодні лише близько 30% таких приписів виконуються добровільно. Решта власників просто чекають, поки демонтаж проведе місто.

— Якщо добровільно приписи виконують лише близько 30% власників, то чому решта не поспішає цього робити? Чи достатньо сьогодні відповідальності за такі порушення?

— На жаль, недосконале законодавство не дозволяє зробити цю відповідальність дієвою.

Сьогодні на власників тимчасових споруд складаються адміністративні протоколи, але штраф для юридичних осіб становить та ФОП —від 850 до 1700 гривень, для громадян — від 340 до 1360 гривень. Це дуже невелика фінансова відповідальність за такі порушення.

Звичайно, якщо власник хоче забрати демонтовану конструкцію зі штрафмайданчика, він може це зробити, компенсувавши місту витрати на її демонтаж, транспортування та зберігання. Але й цим правом користуються одиниці.

Лише 5–10% власників забирають свої тимчасові споруди. Решта просто залишає їх місту. Якщо людина не забирає конструкцію, на якій, як вона стверджує, будувала свій бізнес, значить вона сама розуміє, що встановити її ще раз уже не вийде.

— Як ви визначаєте пріоритетність демонтажів? Які тимчасові споруди прибираєте насамперед?

— Дивіться, так сталося, що близько 80% МАФів, які були встановлені за старими правилами, розміщувалися на інженерних мережах, у зонах перехресть, у червоних лініях вулиць, тобто там, де це заборонено чинним законодавством. Саме такі об’єкти ми демонтуємо насамперед.

Звичайно, у пріоритеті також тимчасові споруди, які заважають проходу пішоходів, перекривають доступ до укриттів чи, наприклад, станцій метрополітену.

До речі, ми зараз із вами якраз знаходимося на одній із таких локацій — біля станції метро «Політехнічний інститут». Це одна з найбільш завантажених станцій столичного метрополітену. Ще зовсім недавно на найближчих підходах до неї стояли понад 30 тимчасових споруд, а сьогодні тут облаштований сквер.

Саме такі місця для нас є пріоритетними, тому що саме звідси ми отримували найбільшу кількість звернень від киян.

Хочу наголосити: усі кіоски, встановлені за старими правилами, зрештою будуть демонтовані. Але сьогодні в пріоритеті ті локації, де підприємці максимально порушили законодавство, а самі споруди створюють найбільші незручності для мешканців міста.

ЛЮДИ ХОЧУТЬ ЖИТИ У КОМФОРТНОМУ МІСТІ ВЖЕ СЬОГОДНІ. ВІДКЛАДАТИ ЦЮ РОБОТУ ДО ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ — ХИБНА ПОЗИЦІЯ.

— Попри те, що результат таких змін добре видно, досі можна почути думку, що під час війни благоустрій не на часі. Що б ви відповіли людям, які так вважають?

— Такі думки справді звучать. Але хочу звернути увагу на один важливий момент. Міська влада не обирає між безпекою, відновленням будинків після обстрілів чи благоустроєм. Ці напрями реалізуються паралельно.

І ще одна річ, про яку мало хто знає. Дуже часто після демонтажу тимчасових споруд на благоустрій таких територій фактично не витрачаються бюджетні кошти. Роботи виконують комунальні служби, а до впорядкування долучаються підприємці, які працюють поруч. Вони облаштовують прилеглі території, допомагають створювати комфортний громадський простір. Саме так нам вдається змінювати місто навіть у такий складний час.

Але, відповідаючи на сумніви людей, чи потрібно це робити саме зараз, хочу навести ще один факт.

Порівняно з 2021 роком кількість звернень, які надходять до Контактного центру 1551 та безпосередньо до Департаменту територіального контролю щодо санітарного стану територій, збільшилася майже у півтора раза.

Тобто люди сьогодні вимагають більше, ніж вимагали до війни. Вони хочуть жити у чистому, комфортному місті. І, вибачте, ми не можемо не реагувати на ці звернення й говорити, що будемо займатися цим тільки після війни. Це неправильна, хибна позиція.

Адже цього вимагають самі кияни, які сплачують податки й хочуть жити в комфортному місті, а не чекати завершення бойових дій у надії, що колись хтось зробить це потім.

Саме тому ми реагуємо і на запит щодо тимчасових споруд. Ще у 2024 році ми провели соціологічне дослідження, яке показало, що 82% киян підтримують зменшення кількості МАФів у столиці. На той момент їх було близько 8 тисяч, сьогодні більшість із них уже демонтована.

Я вважаю, що ми рухаємося правильним шляхом. Думаю, найближчим часом Київ остаточно позбудеться того незадовільного санітарного стану, який роками створювали тимчасові споруди.

— Демонтаж тимчасових споруд часто супроводжується критикою та звинуваченнями у перевищенні повноважень. Чи багато сьогодні судових позовів проти департаменту?

— Звичайно, судові позови є. Це абсолютно нормальний процес. Кожен має право звернутися до суду, якщо вважає, що його права порушені. Наразі таких справ небагато — близько 5–10.

І хочу звернути увагу на один важливий момент. Станом на сьогодні немає жодного судового рішення, яким департамент був би зобов’язаний відновити демонтовану тимчасову споруду чи повернути її на попереднє місце.

Це ще раз підтверджує, що ми працюємо виключно в межах чинного законодавства та рішень Київської міської ради. Ми не виходимо за межі своїх повноважень і не ухвалюємо рішень, які не мають правових підстав.

— Усі ці рішення реалізують інспектори, які щодня працюють безпосередньо на вулицях міста. Чи часто ви отримуєте скарги на їхню роботу?

— У департаменті працюють кілька інспекцій: інспекція з благоустрою, інспекція з паркування та інспекція з контролю у сфері житлово-комунального послуг. Усі інспектори — у форменому одязі, мають службові посвідчення та нагрудні бодікамери.

Будь-які дії інспектора, чи то вручення припису, складання адміністративного протоколу або постанови, обов’язково фіксуються на відеозапис.

Звичайно, бувають випадки, коли громадяни скаржаться на дії інспекторів. Але кожне таке звернення ми ретельно перевіряємо. У департаменті працює відділ внутрішнього контролю, який аналізує всі обставини, переглядає записи з бодікамер і лише після цього робить висновки.

Були випадки, коли люди скаржилися на нібито порушення дисципліни з боку інспекторів. Але після перегляду відеозаписів ми бачили, що саме до інспекторів була некоректна поведінка з боку громадян, тоді як наші працівники діяли в межах своїх повноважень.

— Чи доводилося вашим інспекторам стикатися не лише зі словесною агресією, а й із фізичним насильством?

— На жаль, такі випадки були. До наших інспекторів, зокрема інспекторів з паркування, громадяни застосовували фізичне насильство під час виконання ними службових обов’язків.

За всіма такими фактами відкрито кримінальні провадження. Уже є декілька осіб, яким повідомлено про підозру.

Хочу наголосити, що інспектори виконують свою роботу відповідно до вимог законодавства. Якщо людина не погоджується з їхніми діями, вона має право звернутися до суду або оскаржити рішення у встановленому законом порядку. Але застосовувати силу чи нападати на державного службовця — неприпустимо.

Ми обов’язково притягнемо до відповідальності всіх негідників, які нападають на державних службовців під час виконання ними своїх обов’язків.

— Чи можна сказати, що сьогодні є райони, де ситуація з благоустроєм залишається найскладнішою?

— Ми постійно проводимо двомісячники з благоустрою. Цієї весни також провели двомісячник інтенсивного прибирання міста, за результатами якого оцінили роботу всіх районів за визначеними критеріями.

І, на жаль, цього року Подільський район себе задекларував як район, де найменше працювали відповідні служби у порівнянні з іншими. Ми зробили висновки і сподіваюся, що найближчим часом ситуація виправиться.

Водночас є райони, які показують дуже хороші результати. Багато залежить не лише від роботи комунальних служб, а й від самих мешканців. Десь люди більш активні, десь менш, але загальна тенденція позитивна. З кожним роком у Києві стає більше людей, яким небайдуже, яким буде їхній двір, вулиця чи район

Я ТЕЖ КИЯНИН. ТАК САМО ХОДЖУ ЦИМИ ВУЛИЦЯМИ, ЇЖДЖУ МІСТОМ І БАЧУ, ЯК ВОНО ЗМІНЮЄТЬСЯ

— Які проблеми сьогодні Департамент територіального контролю не може повністю вирішити саме через прогалини в законодавстві?

— Насамперед це питання відповідальності за порушення правил благоустрою.

Ми неодноразово зверталися з пропозиціями щодо підвищення суми штрафів. Бо, вибачте, коли мінімальний штраф за порушення правил благоустрою становить трохи більше 300 гривень, багатьом підприємцям-торговцям простіше його заплатити, ніж виконати вимоги законодавства.

Наведу простий приклад. Цієї зими за Правилами благоустрою кожен власник чи орендар магазину, кафе, офісу або іншого об’єкта був зобов’язаний прибирати 10 квадратних метрів прилеглої території від снігу та ожеледиці. Це обов’язок власника, який закріплений в Правилах благоустрою міста Києва з 2008 року.

Але інколи інспектор приїжджає складати адміністративний протокол і чує у відповідь: «Виписуйте штраф. Нам простіше його заплатити, ніж прибирати».

Саме це і є найбільшою проблемою. На жаль, штрафи за порушення правил благоустрою не переглядалися вже 16 років. Поки відповідальність залишається такою низькою, частина людей і надалі сприйматиме її як плату за можливість порушувати правила.

— Якщо повернутися до початку нашої розмови. Ви сказали, що за три роки змінилася сама філософія роботи департаменту. Яким ви хочете бачити Київ ще через три-п’ять років?

—Я теж киянин. Так само ходжу цими вулицями, їжджу містом і бачу, як воно змінюється. Мені хочеться, щоб через декілька років Київ був мирним містом. І щоб ми вже не згадували, що колись біля станцій метро стояли суцільні ряди кіосків, а тротуарами було важко пройти. Щоб це залишилося в минулому.

Київ заслуговує бути комфортним містом. Містом, де є зелені зони, впорядковані громадські простори, де пішоходу не потрібно обходити автомобілі чи незаконні споруди.

Ми вже показали, що такі зміни можливі. Тепер наше завдання — продовжувати цю роботу й далі.

Читайте також: «Територію біля метро „Дарниця“ повністю оновлять».

Катерина НОВОСВІТНЯ, фото Максим СОСЮРА «Вечірній Київ»