Вербують дітей через соцмережі та обіцяють по 500 доларів: у Києві обговорили нові цифрові загрози
Від початку повномасштабної війни правоохоронці повідомили про підозру 239 неповнолітнім у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки. Більшість із них були завербовані через Telegram. Як захистити підлітків від таких загроз, і чому проблему не вирішити лише покараннями, обговорили під час круглого столу в столичній мерії.
Захід присвятили одній з найактуальніших тем сьогодення — безпеці дітей і молоді в цифровому просторі та їхній кримінальній відповідальності. Круглий стіл організували громадські організації «PROstir нових можливостей» та «Рада жінок міста Києва».
Депутати Верховної Ради та Київради, представники судової влади, Офісу Омбудсмена, адвокати, науковці, психологи, освітяни й громадські діячі обговорили механізми захисту підлітків від кіберзагроз, російського вербування та інших небезпек цифрового середовища.
ЯК СОЦМЕРЕЖІ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ПАСТКУ ДЛЯ ДІТЕЙ: ТРИВОЖНА СТАТИСТИКА
Президентка ГО «PROstir нових можливостей», заслужена юристка України Ірина Сопілко зазначила, що цифровий простір, який став невіддільною частиною життя дітей та молоді, поряд із широкими можливостями для навчання, розвитку й комунікації приховує й серйозні ризики. Серед них — вербування через соціальні мережі, кібербулінг, шахрайство, поширення дезінформації, психологічні маніпуляції та втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність.
«Через соціальні мережі, онлайн-ігри та чат-боти підлітки дедалі частіше потрапляють у ситуації, які можуть призвести до кримінальної відповідальності, що в багатьох випадках настає вже з 14 років. Правоохоронці все частіше фіксують використання дітей для виконання диверсійних завдань, збору інформації про критичну інфраструктуру, фото- й відеофіксації військових об’єктів, а також участі в інформаційно-психологічних операціях через цифрові платформи», — сказала Ірина Сопілко.
Вона навела тривожну статистику правоохоронців. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише три кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми проти основ національної безпеки через вербування у Telegram, то у 2025 році їх кількість зросла до 130 — майже у 43 рази.
Крім того, від початку минулого року правоохоронці зареєстрували 33 терористичні акти, 16 із яких вдалося попередити. За підозрою у підготовці або вчиненні терактів затримали 50 осіб, серед яких 14 неповнолітніх.
Лише протягом 2025 року правоохоронці зафіксували 65 фактів диверсійної діяльності, до яких були залучені 62 дитини віком від 13 до 17 років.
Також, за словами Ірини Сопілко, за даними дослідження ЮНІСЕФ та молодіжної платформи U-Report, 45% дітей хоча б раз ставали жертвами кібербулінгу, а кожен третій респондент стикався з інтернет-шахрайством, фішингом або зламом акаунтів.
Вона наголосила, що ефективно протидіяти цим викликам можна лише за умови консолідації зусиль державних органів, правоохоронців, освітян, батьків, громадських організацій та експертного середовища.
ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ: ПОКАРАННЯ ЧИ ШАНС ВИПРАВИТИСЯ
Депутатка Київради (фракція «Єдність»), керівниця Ради жінок міста Києва та заслужена лікарка України Наталія Берікашвілі наголосила, що сучасні діти фактично живуть у цифровому світі, тому самими заборонами чи обмеженнями проблему не розв’язати.
«Для мене сьогодні, як для мами підлітка і керівниці Ради жінок міста Києва, очевидно одне: наші діти неймовірні — творчі, натхненні та постійно перебувають у пошуку. Наше завдання — знайти спосіб спрямувати їхню „атомну енергію“ у мирне й корисне русло. Наприклад, залучати талановиту молодь до створення цифрових платформ для ветеранів, людей з інвалідністю та самих підлітків», — сказала Наталія Берікашвілі.
Вона також наголосила на важливості ресоціалізації неповнолітніх, які вже скоїли правопорушення.
«Чи зможемо ми після покарання залучити цю розумну дитину працювати на громаду? Ми маємо це зробити. Просто зобов’язані», — підкреслила Наталія Берікашвілі.
Народний депутат, академік і заслужений юрист України Олександр Копиленко підтримав колег. За його словами, як багатодітний батько він добре розуміє, наскільки сучасні діти талановиті й нестандартні, але водночас вразливі до маніпуляцій і втягнення у небезпечні історії. Він закликав перейти від обговорень до конкретних дій, щоб круглий стіл не залишився лише декларацією про наміри, та запевнив, що готовий особисто долучитися до цієї роботи.
Депутат Київради (фракція «Батьківщина»), доктор юридичних наук Віталій Нестор висловив переконання, що саме Київ може стати майданчиком для реалізації пілотного проєкту з профілактики підліткової злочинності, який згодом можна буде поширити на всю країну. Він також запропонував оформити напрацювання круглого столу у вигляді дорожньої карти або меморандуму.
Суддя Великої палати Верховного Суду Олег Ткачук звернув увагу на філософію українського правосуддя щодо неповнолітніх. За його словами, коли дитина потрапляє у сферу кримінальної юстиції, головне завдання держави — не покарати її, а допомогти повернутися до нормального життя.
«Молода людина не повинна відчути всю суворість закону. Насамперед вона має зрозуміти, як жити далі, що робити і як», — зазначив Олег Ткачук.
Він наголосив, що лише спільна робота судової влади, правоохоронців та інших державних інституцій дозволить убезпечити дітей від повторних правопорушень і впливу ворожих спецслужб.
239 ПІДОЗР І НОВІ ЗАГРОЗИ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ
Представниця Департаменту моніторингу додержання прав дитини Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Єлизавета Масленнікова навела статистику СБУ. За її словами, з 24 лютого 2022 року до 31 травня 2026 року правоохоронці повідомили про підозру 239 неповнолітнім. Переважна більшість злочинів проти основ національної безпеки була вчинена підлітками віком від 13 до 17 років, яких вербували через Telegram і WhatsApp, обіцяючи винагороду від 200 до 500 доларів.
Вона також розповіла про міжнародний досвід обмеження доступу дітей до соціальних мереж. Зокрема, навела приклад Австралії, де запровадили заборону користування соцмережами для осіб молодше 16 років. За її словами, в Україні також обговорювалася можливість встановлення вікового обмеження «15+» з обов’язковою верифікацією через державні сервіси — Дію або BankID.
Представниця Апарату Верховної Ради України Тетяна Лисько звернула увагу на прогалини у кримінальному законодавстві. Вона повідомила, що нині триває робота над концепцією правосуддя, дружнього до дитини, однак відкритим залишається питання ефективності примусових заходів виховного характеру.
Окремо вона зупинилася на нових цифрових злочинах, зокрема сексторшингу — шантажі інтимними фото чи відео. За її словами, чинне законодавство не повною мірою охоплює такі випадки, адже стаття про вимагання стосується переважно майнових вимог.
Натомість злочинці можуть вимагати не гроші, а, наприклад, нові інтимні фото чи відео або ж змусити дитину сфотографувати військовий об’єкт. Вона закликала наукову спільноту долучитися до комплексного оновлення кримінального законодавства.
Адвокатка, засновниця проєкту «Школа юного юриста» Тетяна Лежух переконана, що боротьба з підлітковою злочинністю має починатися зі школи й базуватися насамперед на довірі та профілактиці.
«Найскладніше — це ситуація, коли діти опиняються у складних життєвих обставинах і бояться розповісти про це дорослим», — зазначила вона.
На її думку, у школах необхідно регулярно проводити зустрічі за участю правоохоронців і адвокатів, а також посилити роботу психологів як із дітьми, так і з батьками. Це допоможе підліткам не боятися звертатися по допомогу у критичних ситуаціях.
Учасники круглого столу дійшли спільної думки, що розв’язання проблеми дитячої злочинності в цифрову епоху лежить не в площині жорстких покарань, а в створенні комплексної системи профілактики, виховання та підтримки.
Практичним результатом зустрічі має стати підготовка методичних рекомендацій для батьків та педагогів, які допоможуть уберегти українську молодь від загроз цифрового середовища та спроб їхнього вербування.
Читайте також:
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»