Всеукраїнський конгрес судових експертів має об’єднати спільноти

Про те, як змінилась судова експертиза у час війни і що відбуватиметься на Всеукраїнському конгресі судових експертів — говоримо із президентом Всеукраїнської громадської організації «Союз експертів України», директором державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України, доктором філософії у галузі права, атестованим судовим експертом, оцінювачем, патентним повіреним — Ігорем Стародубовим.

Так склалось, що розмова з провідним фахівцем у галузі судової експертизи публікується в тиждень, коли росія завдає масованих ударів по українських містах, зокрема — по столиці. Атаки тривають по кілька годин і вночі, і вдень. Вже кілька десятків вбитих ракетами та дронами людей, понад сотня поранених, зруйновані будинки у Києві і кілька вулиць у Вишневому.

Яку відплату має понести за воєнні злочини, що коїть понад чотири роки в Україні держава-агресорка — росія?

Саме судові експерти — фахівці, які готують юридично підтверджені докази для міжнародного трибуналу, де визначать репарації та виплати, які нестиме росія у повоєнний час.

Про те, чи має Україна нині потрібну кількість фахівців та про те, як реформується судова експертиза у воєнний час — читайте у другій частині інтерв’ю.

139 СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ НА ВСЮ КРАЇНУ: ЧИ ГОТОВА ЕКСПЕРТИЗА ДО РЕПАРАЦІЙ?

— Пане Ігорю, після звільнення Київщини та Харківщини судово-медичні експерти зазначають, що система не була розрахована на таку кількість тіл — це масштаби щоденних авіакатастроф. Якщо говорити про матеріальні збитки від війни, руйнування Лаври шахедами, підриви мостів та житлових будинків — чи впорається українська експертиза з оцінкою для майбутніх репарацій?

— Ситуація критична. Мости й будинки у мирний час не падають щодня. Щоб детально розрахувати вартість зруйнованого моста, експерту потрібно півтора місяця важкої роботи.

А тепер уявіть навантаження, коли руйнування відбуваються щодня. Наприклад, у нашому ВГО «Союз експертів України» на всю країну є лише 139 атестованих будівельників. У Мін’юсті їх ще менше — близько 40, у МВС — до 200. Щоб підготувати нового фахівця, знову ж таки, потрібно п’ять-шість років.

Зараз міжнародні партнери запускають Реєстр збитків, куди громадяни масово вносять дані. Але ми досі не маємо відповіді від міжнародної комісії: які вимоги вони висуватимуть до документів, які підтверджують розмір збитків?

Людина може вважати, що її будинок, побудований на піку цін у 2012 році, коштує 100 тисяч доларів. Але сьогодні його ринкова вартість — інша. Якщо відомості будуть необґрунтовані експертно, міжнародна комісія може просто відмовити в репараціях.

Судові економісти та будівельники зараз перевантажені — у кожного в роботі перебуває до 1000 експертиз у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів РФ. Без залучення приватного сектора на конкурсній основі державні інституції просто захлинуться.

— Як судові експерти будуть залучені для оформлення виплат репарацій росією після завершення війни?

— Без судових експертів Україна не зможе довести реальний розмір збитків, завданих росією, обґрунтувати свої вимоги щодо репарацій і забезпечити прозорий контроль за відбудовою країни.

Саме судова експертиза перетворює руйнування, втрати та воєнні злочини на юридично підтверджені докази, які можуть стати підставою для рішень українських судів, міжнародних трибуналів і компенсаційних механізмів.

У післявоєнний період роль судових експертів лише зростатиме: від оцінки знищеного житла й інфраструктури до документування воєнних злочинів, визначення вартості відновлювальних робіт та контролю за використанням бюджетних коштів та коштів міжнародної допомоги.

ПРО «ПАЛИЧКИ ДЛЯ МОРОЗИВА», СУПУТНИКИ VOYAGER ТА БЛОКЧЕЙН

— За першою освітою ви ай-тівець, а спеціалізуєтеся на інтелектуальній власності. Чому обрали саме цей напрямок?

— Тому що я Близнюк за гороскопом, мені швидко все набридає (сміється). До судової експертизи я змінив 14 робочих місць. А тут кожна справа — це унікальний всесвіт. Сьогодні ти досліджуєш формулу гербіцидів, завтра — відому торговельну марку, післязавтра — компакт-диски.

Якось у нас була справа за позовом компанії Philips до українських виробників, які використовували їхнє обладнання для запису компакт-дисків, але відмовилися платити роялті, стверджуючи, що саму технологію запису вони не застосовують. Мені пощастило працювати над цією експертизою разом з Андрієм Крючиним з Інституту проблем реєстрації інформації в Києві на Шулявці.

Це легендарна людина, яка у 1970-х роках на Шулявці брала участь у записі мідної інформаційної платівки про людську цивілізацію для космічного апарату Voyager, що зараз вже вилетів за межі Сонячної системи. Спілкування з такими людьми — це неймовірний досвід.

Бували й запеклі спори — наприклад, патентна війна між двома єдиними в Україні виробниками дерев’яних паличок для морозива.

Експерт, який пройшов атестацію та отримав кваліфікацію, має право відмовитися від дослідження лише з поважних процесуальних причин, у всіх інших випадках — він зобов’язаний розібратися в технології та дати суду чітку відповідь щодо поставлених питань.

— Чи з’явилися через війну абсолютно нові види експертиз?

— Так, наприклад, воєнно-тактична експертиза. Вона досліджує правомірність та обґрунтованість прийняття управлінських рішень командирами під час бойових дій: чи відповідала команда тактичній задачі, чи можна було виконати наказ в інший спосіб, щоб мінімізувати втрати техніки та особового складу.

Також колосальний стрибок зробила комп’ютерно-технічна експертиза. Нещодавно було виокремлено новий вид — експертиза блокчейн-технологій.

Раніше ніхто в правоохоронній системі не мав поняття, як розслідувати та доводити крадіжки з електронних криптогаманців. Сьогодні наші експерти успішно це роблять, і цей досвід є унікальним для міжнародної спільноти.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЦИФРОВІ ДОКАЗИ: ЩО БУДЕ З ПРОФЕСІЄЮ ЧЕРЕЗ 10 РОКІВ?

— Штучний інтелект сьогодні активно витісняє людей із різних професій. Чи зможе він повністю замінити судового експерта?

— У мене специфічне ставлення до ШІ. Штучний інтелект повністю позбавлений творчості. Він оперує всіма знаннями людства й завжди обирає математично оптимальний, усереднений варіант. Але людство розвивається завдяки помилкам та нестандартним крокам. ШІ завжди залишатиметься в межах своєї інформаційної бульбашки.

Проте як асистент він незамінний. Якщо раніше товарознавець витрачав години на збір та аналіз цін на ринку за певний проміжок часу, то зараз ШІ-агент робить це за дві хвилини.

Будівельники використовують його для миттєвого пошуку норм у масивах ДБН (Державних будівельних норм). Повністю експерта ШІ не замінить, але фахівці, які опанують ці технології, будуть у рази ефективнішими та більш затребуваними.

— Наскільки цифрові докази зараз переважають традиційні паперові?

— Війна прискорила цифровізацію. Сьогодні скани платіжних доручень, актів виконаних робіт, цифрові фото- та відеоматеріали є стандартними об’єктами дослідження, якщо суд підтвердив їхню автентичність.

Експертам нарешті дозволили підписувати висновки ЕЦП (електронним цифровим підписом) і надсилати їх у систему без роздрукування стосів паперу.

Мін’юст наразі планує створити Єдиний експертний простір, де кожній експертизі присвоюватимуть унікальний номер. З одного боку, це унеможливить підробку документів, з іншого — викликає занепокоєння у НАБУ та САП, адже фіксація даних в єдиному реєстрі іншого відомства може призвести до витоку таємниці слідства.

— Що буде з професією через 10 років?

— У наших реаліях, дай боже, дожити до завтра (сміється). Ми точно трансформуємося. Професія стане повністю цифровою, швидшою, мобільною. Але головне — вона має стати самоврядною та незалежною від державного тиску, адже за кожним технічним висновком експерта завжди стоїть доля конкретної людини.

ЕКСПЕРТНИЙ «ОСКАР» ТА ЧОМУ ЕВРОПЕЙЦЯМ ПОВЧИТИСЯ В УКРАЇНИ

— Незабаром відбудеться Всеукраїнський конгрес судових експертів, який у медіа часто називають професійним «Оскаром». Чим цьогорічний захід відрізнятиметься від попередніх? Яка його головна мета?

— Головна мета конгресу — об’єднання спільноти. До війни ми збиралися мінімум три-чотири рази на рік у різних регіонах для обміну досвідом. Війна ускладнила живі зустрічі.

Так, нас привчили до Zoom, але онлайн ніколи не замінить звичайного людського спілкування. Очікуємо серйозне представництво: крім самих експертів та оцінювачів, на захід запрошено представників Міжнародної Торгово-Промислової Палати, бізнес-спільнот та адвокатури.

Цього року ми, як завжди, робимо унікальну річ — збираємо на одному майданчику двох ключових регуляторів: Міністерство юстиції (яке опікується експертами) та Фонд державного майна (який регулює оцінювачів).

Наше завдання — спробувати їх «помирити» та знайти спільну мову при застосуванні єдиних методичних підходів. Зокрема, такі приклади вже є: це «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», яка затвержена спільним наказом цих двох відомств.

— Чому між ними виникає неузгодженість і як це впливає на практику?

— Зараз ми спостерігаємо методологічну проблему. Кабмін затвердив єдину методику оцінки збитків від війни, яка поширюється і на оцінювачів, і на судових експертів. Але річ у тім, що судові експерти фактично не брали участі в її розробці, тому професійна спільнота сприймає її критично.

Крім того, Фонд держмайна України разом із депутатським корпусом зараз активно впроваджує Міжнародні стандарти оцінки замість національних. Проте шлях, яким це намагаються зробити, юридично не зовсім відповідає правилам ратифікації документів такого рівня.

Міжнародні стандарти — це інтелектуальна власність закордонних неурядових організацій. Якщо вони завтра з якихось причин заборонять Україні їх використовувати, вся система оцінки опиниться під загрозою.

Звіти оцінювачів досить часто потрапляють до судів. Якщо їх оскаржують, суд призначає саме судову експертизу. І якщо експерт та оцінювач користуються різними підходами, виникає хаос.

Ми хочемо закласти основу для створення спільного майданчика між Мін’юстом і ФДМУ, який разом із приватним сектором вироблятиме єдині, прозорі правила гри, щоб уникнути судових помилок.

МАЙБУТНЯ ЦИФРОВІЗАЦІЯ ДЛЯ ЕКСПЕРТІВ

— Крім державних установ, в Україні діє сильний приватний сектор. Як планується розбудовувати довіру між експертами, державою та суспільством?

— Приватні судові експерти апріорі набагато відкритіші до суспільства. Якщо ви зайдете в державний Реєстр судових експертів, ви не знайдете там прямих контактів фахівців із держустанов — лише загальну адресу та телефон установи. Натомість відносно приватних судових експертів публікується усе: робочі телефони, фізичні та електронні адреси.

На початку 2022 року Мінюст закрив Реєстр атестованих судових експертів з метою унеможливити витік інформації та мінімізувати вплив на експертів, які залишилися на окупованих територіях.

Проте ці дії позбавили суспільство доступу при пошуку необхідних фахівців приватного сегменту, а для самих експертів це призвело до зменшення звернень до них та взагалі багатьох позбавило джерела їхнього доходу. Ми, як ВГО «Союз експертів України», запропонували нову цифровізовану платформу — своєрідний маркетплейс для судових експертів та фахівців.

Це був аналог відомих світових фріланс-майданчиків, де кожен спеціаліст мав свій відкритий рейтинг та реальні відгуки користувачів. На жаль, утримання такого порталу потребує фінансування, проте ми сподіваємося його відновити.

— Що дасть запуск такої платформи суспільству та самому ринку?

— Ми сподіваємося, що це дозволить розвантажити судовий процес. Суспільство поступово звикне, що «фахівець у відповідній галузі знань» (навіть без класичного посвідчення судового експерта) так само, як і атестований судовий експерт, може скласти якісний висновок експерта, підтвердивши свій рівень дипломом, переліком компетентностей чи відгуками на платформі.

Попит на експертизи колосальний, а людей катастрофічно бракує.

— Зараз багато говорять про інтеграцію європейських стандартів та протоколів. Яких саме європейських практик найбільше бракує нашим експертам?

— Знаєте, є такий гіркий вислів: «Немає пророка у своїй вітчизні». Я часто бачу, як закордонні партнери приїжджають навчати нас якихось базових речей, хоча насправді їм самим варто було б повчитися в української експертної школи. Наша система в багатьох моментах набагато технологічніша та жорсткіша.

Пригадую реальний кейс: ми робили оцінку системи для Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин, яка чіпувала всю велику рогату худобу в країні. Кожна корова в Україні мала чіп із QR-кодом, де фіксувалися весь родовід, вакцинації та хвороби, а дані стікалися в центральну базу.

Приїхали європейські колеги з Латвії ділитися досвідом. Наші фахівці їх запитують: «Добре, а коли у вас худоба в’їжджає в країну транзитом, ви контролюєте щоб вона виїхала, за базою?» Ті дивляться здивовано: «У якому сенсі?» Наші кажуть: «Ну, вона ж може в’їхати транзитом, а „виїхати“ вже ковбасою на внутрішній ринок. Це ж нелегальний імпорт». У європейців від таких масштабів контролю очі округлилися.

Тоді система працювала ідеально. Заступник керівництва служби розповідав, як приїхав у село, зчитав сканером чіп у корови якоїсь бабусі й одразу побачив у базі, чому жоден молокозавод не приймає у неї молоко — бо тварина перехворіла на сальмонельоз.

Бабуся, звісно, пішла продавати це молоко сусідам по дворах. Скажу відверто: з тих пір я взагалі не купую домашнє молоко на ринках. У магазині воно може бути простішим, але там є задокументована гарантія безпеки, що на ту корову подивився фахівець.

КАДРОВИЙ «ГОЛОД»: 6,5 ТИСЯЧ ЕКСПЕРТІВ НА ВСЮ ДЕРЖАВУ

— Яких практичних рішень чи законодавчих змін ви очікуєте як головний результат цьогорічного діалогу між експертами, суддями та бізнесом?

— Головне сподівання — що держава нас почує і не створюватиме примусову монопольну асоціацію за «панської руки». Ми маємо зберегти здорову конкуренцію між кількома незалежними асоціаціями експертів.

До того ж ми маємо гострий кадровий голод. У приватному сегменті багатьох професійних хлопців забрали на фронт.

Коли я спілкуюся з військовими, вони самі зазначають, що: використовувати атестованого судового експерта в окопі як звичайного піхотинця — це абсолютно не практично для майбутнього відновлення держави. Підготовка такого фахівця коштує занадто дорого і триває роками.

Щоб суспільство розуміло цифри: на всю Україну у нас є лише близько 6,5 тисяч атестованих судових експертів.

За офіційною статистикою, в 2025 році кількість атестованих судових експертів за даними Реєстру атестованих судових експертів (всього) становила 6 468.

І це разом із судово-медичними фахівцями! У МВС працює приблизно 3800 людей, у Мін’юсті — близько 1200, у приватному секторі — всього 665 на всю країну.

В СБУ — близько 200 експертів, у прикордонників — 205. Все. Це мізерна кількість людей на всю країну, де триває масштабна війна і щодня руйнуються тисячі об’єктів. Держава має берегти ці кадри.

— 4 липня в Україні відзначали День судового експерта. Що б ви побажали своїм колегам у це професійне свято?

— Хочеться побажати колегам якомога більше складних, цікавих робіт, і водночас — якомога менше запитань до їхніх висновків у судах.

Бажаю, щоб результати вашої праці ніколи не викликали сумнівів. А сама робота приносила не тільки моральне, а й матеріальне задоволення.

Задача судового експерта — провести дослідження та розписати його хід настільки прозоро, логічно й доступно, щоб будь-яка людина — від судді до пересічного громадянина — прочитала документ і беззастережно погодилася з фінальною думкою фахівця. Здоров’я вам, колеги, та бездоганної репутації! Бо експерт — це звучить гордо!

ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ

Читайте також:

• «„Від висновків судового експерта залежить доля людини»: інтерв’ю з Ігорем Стародубовим, президентом Союзу експертів України».
• «Всеукраїнський Конгрес судових експертів EXPERT’2026 незабаром пройде у Києві: чому він важливий».

Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»