«Найважливіше — щоб людина не залишалася сама»: як у Києві допомагають переселенцям почати життя заново

Ганна Петриєнко-Полухіна, директорка Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра
Ганна Петриєнко-Полухіна, директорка Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра

«Я завжди наголошую: внутрішньо переміщена особа — це надзвичайно сильна й незламна людина. Тому що втратити все, а потім почати життя спочатку і знову навчитися радіти йому — це надзвичайно важко»

У Києві нині проживає близько 440 тисяч внутрішньо переміщених осіб, із них близько 260 тисяч прибули після початку повномасштабного вторгнення. Окрім житла, роботи чи оформлення документів, багато хто з них зіштовхується ще з проблемою втрати звичного кола спілкування та відчуття приналежності до своєї громади.

17 червня у Києві запрацював перший в Україні комунальний заклад для внутрішньо переміщених осіб. Головна мета — це комплексна інтеграція, всебічна підтримка та соціальна адаптація людей на новому місці проживання для покращення їхнього життя та повернення відчуття безпеки.

Простір знаходиться за адресою: Харківське шосе, 4-А. Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

Тут можна отримати консультації, соціальний супровід, психологічну й юридичну допомогу, а також долучитися до освітніх і громадських ініціатив.

Як працює Інтеграційний Хаб? Чим він відрізняється від інших центрів підтримки? Як визначитись із власною потребою? Що означають формати, які пропонує Хаб? Як звернутись за допомогою? Про це та багато іншого «Вечірньому Києву» розповіла директорка Київського міського центру комплексної допомоги ВПО Ганна Петриєнко-Полухіна.

Ганна Петриєнко-Полухіна пояснює головну мету роботи Хабу. Фото: Максим Сосюра

— Як би ви пояснили, що таке Інтеграційний хаб для людини, яка вперше чує про ваш центр?

— Інтеграційний Хаб — це, перш за все, про людей і для людей. Це наше розуміння Києва як нового дому, де інтеграція не зводиться лише до вирішення базових потреб після переїзду, адже людина часто втрачає все. Ми віримо, що людина має комфортно адаптуватися, тому наш підхід є комплексним. Прагнемо, щоб кожен, хто приходить до нас — сам чи з родиною — отримав усю необхідну інформацію та всебічну підтримку.

Ми допомагаємо не просто «налагодити комунікацію», а ефективно взаємодіяти з різними установами: Пенсійним фондом, органами соціального захисту. Надаємо первинний супровід, адже розуміємо: більшість людей переїжджають із невеликих містечок і не знайомі зі структурою великої столиці.

Дуже часто запити стосуються не лише документів, а й елементарного супроводу: як дістатися до тієї чи іншої установи. Для людей, які ніколи не користувалися тролейбусами, трамваями чи, тим більше, київським метро, це може викликати певні страхи, тривоги, відчуття невпевненості. Ми допомагаємо подолати цей бар’єр.

Отже, наш Центр — це значно більше, ніж місце вирішення конкретних запитів. Це про соціальну адаптацію, про комплексну підтримку всієї родини, про повернення впевненості у собі в новому місті.

Цей проєкт було реалізовано за фінансової підтримки Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

Дошка після заняття з вивчення української мови. Фото: Максим Сосюра

— Говорячи детальніше про допомогу: які запити людей ваш хаб має закривати?

— Ми працюємо для людей усіх вікових категорій, і хочу підкреслити: майже весь наш колектив — це теж внутрішньо переміщені особи. Саме тому між нами та нашими відвідувачами дуже швидко виникає довіра.

Я часто кажу, що наш Центр — це історія кожної внутрішньо переміщеної особи. Бо це про біль, втрати, відчуття незахищеності. Ми прагнемо закривати цілий спектр потреб, повертаючи людям опору. Вони можуть отримати у нас первинну правову допомогу та психологічну підтримку, соціальний супровід, а також допомогу у відновленні документів.

Окремий та дуже важливий напрямок — це наша плідна співпраця з релокованими громадами. Наразі їх уже 19. Хоча вони мають свої осередки та Центри життєстійкості. Київ велике місто і маючи осередок підтримки на Правому березі представники громад можуть у будь-який час за потреби скористатися нашим Центром і провести прийом своїх мешканців чи певні заходи у нас на Лівому березі безпосередньо в нашому Центрі. Це надзвичайно зручно для людей, адже деякі питання їхня рідна громада може вирішити швидше, маючи доступ до необхідних реєстрів.

Крім цих базових послуг, ми пропонуємо широкий спектр для розвитку та інтеграції:

  • Клубна система: активно працюють жіночий клуб, швейна майстерня, а також творчі простори з різноманітними майстер-класами.
  • Спортивна локація: у нас є невеликий простір, де дорослі можуть займатися пілатесом чи йогою, а діти — зміцнювати м’язи та розвивати спритність, наприклад, на скеледромі.
  • Мовні курси: бачимо великий попит на вивчення та вдосконалення української мови, особливо серед людей поважного віку. Для нас це надзвичайно важливо, тому курси української вже стартували. Також є запит на англійську та німецьку, і ми активно шукаємо викладачів.
  • Комп’ютерний клас: ми розуміємо, що Київ — цифрове місто, і не всі мають достатній рівень цифрової грамотності. За понад чотири роки війни технології змінилися. Тому ми пропонуємо курси, де пояснюємо, як користуватися державними платформами, цифровими сервісами, або ж просто надаємо можливість скористатися технікою у своїх цілях, роздрукувати необхідні документи тощо.

Всі ці напрямки спрямовані на те, щоб людина почувалася впевнено, мала доступ до розвитку і могла повністю відновити своє життя у столиці.

Зала для подій Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра
Спортивна зала Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра
Клас для вивчення мов Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра
Комп’ютерний клас Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра
Дитяча розважальна кімната Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра
Музичний клас Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра

— В Україні працює чимало просторів підтримки переселенців або загалом людей, які потребують прихистку. У чому є головна особливість саме Інтеграційного Хабу?

— Головна особливість нашого Хабу полягає в тому, що він унікально об’єднує всі напрямки підтримки в одному просторі, цілеспрямовано фокусуючись на відновленні втрачених соціальних зв’язків. Адже саме міцні соціальні зв’язки є фундаментом для стабільності кожної людини.

Ми всі українці, з глибоким відчуттям гостинності та міцними родинними зв’язками. Коли людина приїжджає до нового міста, вона, безумовно, може знайти роботу, оформити необхідні документи, скористатися програмами підтримки. Проте, якщо вона залишається наодинці, внутрішня криза та відчуття розпачу, на жаль, нікуди не зникають.

Людині вкрай необхідні такі ж люди, які пройшли ідентичний шлях стресу, втрат, а потім змогли зібратися з силами, відновитися й усвідомити: життя одне, і його потрібно проживати тут і зараз. Я розумію, що це легко озвучити, але надзвичайно важко втілити.

Саме через власні історії, через цей болючий спільний досвід, люди підтримують одне одного у нашому Хабі. Вони знаходять необхідну підтримку, нових друзів. Завдяки живому спілкуванню людина починає розуміти: вона не сама. Адже після втрати дому, навіть якщо сьогодні є орендоване житло чи вже придбана власна квартира, обстріли тривають, і ніхто не застрахований від нових втрат.

Коли ж поруч є люди зі схожим життєвим досвідом, коли є до кого звернутися, разом відвідувати тренінги, майстер-класи чи просто зателефонувати одне одному, — це дає саме ті внутрішні сили, які сьогодні всім нам життєво необхідні.

Я завжди наголошую: внутрішньо переміщена особа — це надзвичайно сильна й незламна людина. Тому що втратити все, а потім почати життя спочатку і знову навчитися радіти йому — це надзвичайно важко. Саме це розуміння та ця філософія і є тим, що вирізняє наш Центр.

Ганна Петриєнко-Полухіна розповідає історію створення Хабу. Фото: Максим Сосюра

— А якщо повернутися трохи назад, як виникла ідея створення Інтеграційного Хабу?

— Ідея створення Інтеграційного Хабу виникла не спонтанно, а з глибокого аналізу потреб, що змінювалися впродовж років. Насамперед тому, що вже понад 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб проживають у Києві. Війна, на жаль, триває, а потреби людей постійно еволюціонують.

Якщо говорити про людей, які тільки но перемістилися з прифронтових громадах, то їхні основні потреби на початку — це гуманітарна допомога: продукти, ліки, найнеобхідніші речі, адже люди виїжджають по-різному і зазвичай можуть прихопити з собою лише найнеобхідніші речі.

Коли ж людина вже деякий час проживає в Києві, поступово знаходить роботу, облаштовує побут, вирішує повсякденні питання. І тоді, після вирішення базових проблем, їй часто критично не вистачає відчуття підтримки, спільноти, можливостей для саморозвитку. Саме тому такий простір, як наш Інтеграційний Хаб, стає справді життєво важливим. Він є відповіддю на ці глибинні, довгострокові потреби.

— Пропоную поговорити більше про роботу Хабу. Хто працює у вашій команді та надає допомогу внутрішньо переміщеним особам?

— У структурі нашого Хабу три основні відділи: відділ первинної правової допомоги, відділ соціально-психологічної підтримки, а також відділ по роботі з біженцями, шукачами захисту, особами без громадянства та іноземцями. Ця структура дозволяє нам ефективно надавати допомогу як внутрішньо переміщеним особам, так і тим, хто потребує тимчасового захисту.

Наша команда складається з висококваліфікованих психологів, юристів та соціальних фахівців — ми їх називаємо соціальними менеджерами. Їхнє основне завдання — уважно вислухати людину, її історію та тривоги, а потім професійно супроводити у вирішенні всіх необхідних питань. Також у нас працюють організатори заходів, адже ми розуміємо важливість підтримання культурної ідентичності та створення можливостей для дозвілля і спілкування.

Переважна більшість наших працівників самі є внутрішньо переміщеними особами, які пережили втрату дому та пройшли складний шлях адаптації. Саме цей принцип «рівний — рівному» є нашою основною перевагою та фундаментом довіри.

Коли людина, що звернулася, дізнається, що фахівець, який її консультує, пройшов через подібний досвід — чи то втрата житла, чи складнощі адаптації у великому місті — розмова одразу набуває іншого рівня відкритості та розуміння. Цей спільний життєвий досвід допомагає нам не лише краще зрозуміти потреби наших відвідувачів, а й ефективніше знайти рішення. Наші фахівці, пройшовши власний шлях інтеграції, добре знають, як допомогти іншим.

Працівники Інтеграційного Хабу за роботою. Фото: Максим Сосюра

— Якщо людина вирішить звернутися до вас за допомогою, виникне логічне питання. Як вас знайти?

— Ми знаходимося за адресою: Харківське шосе, 4-А.

У нас є сторінка у Facebook — «Київ Інтеграційний Хаб».

Також працює консультаційна телефонна лінія: 050 879 78 66. За цим номером можна отримати первинну консультацію та дізнатися про всі напрямки роботи Центру.

Крім того, до нас можна звернутися і через релоковані громади, які працюють у Києві. Вони можуть передати нам запит, і ми вже координуватимемо подальшу роботу.

Ми розуміємо важливість швидкої допомоги, тому для консультацій психолога чи юриста ми максимально гнучкі. Можливо прийти до Центру без попереднього запису і отримати консультацію одразу. Якщо ж зручніше спланувати візит, ми з радістю підберемо інший комфортний час.

Долучитися до будь-якого з наших заходів — чи то майстер-клас, екскурсія, спортивне заняття — також просто. Для цього достатньо зателефонувати нам або просто прийти до Центру та дізнатися про поточний розклад. Ми все плануємо заздалегідь, домовляємося з партнерами, щоб людина могла легко обрати цікаву для себе подію та долучитися.

— Як саме Інтеграційний Хаб співпрацює з релокованими громадами, що працюють у Києві?

— Ми виступаємо в ролі єдиного координаційного та ресурсного центру для релокованих громад, забезпечуючи системну синергію.

Ситуація в усіх різна: є потужні громади, які системно працюють у столиці вже не один рік, а є ті, що евакуювалися відносно нещодавно. Наразі у Києві вже 19 релокованих громад мають власні фізичні представництва, проте загальна їх кількість значно більша. Часто громада представлена лише адміністративною командою — керівництвом військової адміністрації.

Наша взаємодія побудована на принципах рівноправного партнерства. Якщо у громади є запит на інформаційну зустріч, тренінг чи юридичне навчання для своїх жителів — ми повністю беремо на себе організаційну частину.

Наше ключове завдання — забезпечити релоковані громади єдиним координаційним та комунікаційним майданчиком, де люди можуть оперативно отримати всю необхідну допомогу від фахівців різного профілю в одному місці. У рамках цих імплементованих програм ми активно практикуємо формат фізичної присутності фахівців громад на базі нашого Хабу.

Для зручності внутрішньо переміщених осіб реєстратори та спеціалісти ЦНАПів релокованих областей за потреби проводять прийом своїх мешканців безпосередньо у нашому просторі. Це дозволяє людям вирішувати адміністративні чи майнові питання своєї рідної громади. Це вирішує надважливе логістичне питання. Наш Центр розташований на Лівому березі Києва. Людям, які мешкають тут, тепер не потрібно витрачати години, щоб дістатися через усе місто на Правий берег в офіційний осередок своєї громади. Вони можуть отримати адміністративні чи майнові послуги свого рідного регіону поруч із домом, у комфортних та сучасних умовах нашого Хабу.

— Люди бояться невідомого. Я припускаю, що багато людей не наважуються звернутися по допомогу, тому що не знають, що саме на них чекає. Розкажіть, що відбувається після першого запиту до вашого Центру?

— Це абсолютно вірне зауваження, страх перед невідомим — це природна реакція. Але ми намагаємося розвіяти його з перших кроків. Коли людина приходить до нас, вже сам простір допомагає зняти внутрішню напругу: Центр сучасний, світлий, гостинний.

Перша точка контакту — це наша рецепція. Тут працюють фахівці, які детально розповідають про всі напрямки роботи Центру та його можливості. Якщо є час і бажання, ми навіть проводимо невелику екскурсію, щоб людина відчула себе в безпеці та почала нам довіряти. І лише потім, коли людина бачить, що поруч такі самі внутрішньо переміщені особи — як серед відвідувачів, так і в команді — вона починає розповідати свою історію, ставити запитання. Саме тоді й починається справжня, довірлива робота.

Наше завдання — не тільки допомогти вирішити конкретний запит, а й показати, що Хаб — це місце, куди можна приходити постійно: поспілкуватися, відпочити, зайнятися спортом, знайти нових друзів і навіть, за потреби, попрацювати.
Тому ми щиро запрошуємо, чекаємо, готові підтримати та допомогти усім, хто цього потребує.

Вивіска Інтеграційного Хабу у холі будівлі. Фото: Максим Сосюра

— Що ви робите у випадках, коли переселенець звертається за одним видом допомоги, однак у процесі спілкування ваші працівники розуміють, що особа потребує також іншої підтримки, до прикладу, психологічної допомоги?

— Це саме той випадок, коли наш комплексний підхід спрацьовує якнайкраще. Ми завжди підходимо до кожної людини індивідуально, а не як до окремого запиту. Коли відвідувач звертається, припустимо, за юридичною консультацією, наші фахівці, уважно слухаючи, часто помічають приховані потреби — можливо, психологічну тривогу, про яку людина спочатку навіть не готова говорити.

Під час такої розмови м’яко, ненав’язливо пояснюємо, яку ще підтримку Центр може запропонувати. Ми не тиснемо, а лише відкриваємо нові двері. Дуже часто, відчувши довіру та безпеку, людина сама починає відкриватися, згадує інші труднощі, які її турбують. Саме тоді вже бачимо повнішу картину її потреб.

Наша роль — не нав’язати, а лише підтримати її у пошуку та допомогти знайти саме ту допомогу, яка потрібна в даний момент, чи то розвантаження у творчому майстер-класі, чи спортивні заняття, чи вже більш глибока робота з психологом. Даємо їй вибір та демонструємо, що тут є все для її цілісного відновлення.

— Те, що ви зараз описали, дуже схоже на формат соціального супроводу. Що саме він передбачає і чим відрізняється від звичайної консультації?

— Дійсно, це наш унікальний формат супроводу, який виходить далеко за межі звичайної консультації. Ми не надаємо кризового супроводу в класичному розумінні, але фокусуємося на практичній допомозі в адаптації до життя у великому місті.

Що це передбачає? Якщо людина, наприклад, не знає, де отримати певну довідку, ми не просто говоримо де це можна зробити. А детально розповідаємо, як дістатися до потрібної установи, який маршрут обрати. Іноді, якщо людина зовсім не орієнтується в місті або їй складно самостійно пройти всі етапи, тоді можемо супроводити її особисто — наприклад, до Пенсійного фонду чи іншої установи. Чому я часто наводжу саме такі приклади? Бо вони дуже поширені.

— Чи обмежений цей супровід у часі?

— Ні, наш супровід не обмежений у часі, адже ми говоримо саме про комплексний підхід до інтеграції.

Людина може звертатися до нас і користуватися можливостями Хабу стільки, скільки їй це потрібно. Вона може навчатися, відвідувати культурні заходи, брати участь у обговореннях, знаходити нових друзів. Навіть коли людина вже адаптувалася, має роботу, друзів і почувається впевнено, вона все одно може приходити до нас. Тому що тут комфортно, тут її спільнота, і ми постійно створюємо нові цікаві ініціативи та можливості для розвитку.

Якщо ж говорити про психологічну допомогу, і випадок переселенця є складним, наш психолог спочатку допомагає людині впоратися з гострим стресовим станом. А потім ми знаходимо спеціалізовані заклади або організації, які можуть надати більш тривалу та поглиблену підтримку. Допомагаємо знайти потрібних спеціалістів і супроводжуємо цей процес, забезпечуючи безперервність підтримки.

— До відкриття будівні Хабу в червні, ваша команда півтора року працювала дистанційно. В цей час розвивались онлайн-консультації. Що плануєте робити з напрямком онлайн допомоги надалі?

— Досвід дистанційної роботи підтвердив: онлайн-консультації залишаються надзвичайно затребуваними. Для багатьох людей це зручно, особливо якщо вони живуть далеко від Центру, мають обмежену мобільність або не завжди можуть приїхати. Тому, безумовно, продовжуватимемо надавати онлайн психологічні та юридичні консультації. Це наш спосіб бути доступними для всіх.

Однак наше головне завдання — це мотивувати людей приходити до Хабу особисто. Віримо, що успішна інтеграція відбувається саме через живе спілкування. Нам критично важливо, щоб люди виходили зі своєї ізоляції, знайомилися між собою, спілкувалися, брали участь у спільних заходах. Фізичний простір Хабу і є тим місцем, де люди дійсно можуть відновити соціальні зв’язки та відчути себе частиною громади.

Ознайомчі брошури Інтеграційного Хабу. Фото: Максим Сосюра

— Якщо громадська організація чи навіть самі відвідувачі мають власну ідею заходу або проєкту, як вони можуть реалізувати її разом із вашим Хабом?

— Максимально просто, адже наш Центр — відкритий простір для синергії та корисних ініціатив. Якщо громадська організація має проєкт або програму для підтримки внутрішньо переміщених осіб, ми завжди готові до партнерства. Наш Хаб може стати майданчиком для проведення їхніх заходів, тренінгів, інтеграційних зустрічей чи психологічних сесій. Ми забезпечуємо логістичну та просторову підтримку таких ініціатив.

Що стосується ідей від самих відвідувачів — ми їх не просто приймаємо, ми їх масштабуємо. Наші клієнти дуже активні. Наприклад, запити на спільні походи в кіно, театри чи екскурсії часто виходять саме від них. Коли з’являється така ініціатива, наш Центр бере на себе адміністративну роботу: проводимо перемовини з муніципальними закладами, музеями та партнерами, щоб організувати безкоштовне або пільгове дозвілля.

Максимально підтримуємо будь-яку активність ВПО, адже наше завдання — не просто надати послугу, а допомогти людям адаптуватися та створити навколо них міцну спільноту.

— Хотілося б також запитати про ваші особисті спостереження. За всі роки роботи з внутрішньо переміщеними особами, на вашу думку, що найбільше допомагає людям відчувати себе в Києві комфортно?

Моє головне спостереження за роки роботи: найважливіше — щоб людина не залишалася наодинці зі своїми викликами.

Комфорт у новому місті починається не лише з вирішення побутових чи бюрократичних питань, а з відчуття безпеки та причетності. Коли поруч з’являється коло однодумців, нові друзі та надійна підтримка, руйнується бар’єр відчуженості, і Київ стає рідним.

Саме у цьому — у створенні міцного мікросоціуму та поверненні відчуття дому — і полягає філософія та головна місія нашого Хабу.

— І наостанок хотілось би попросити вас поділитись результатами роботи Хабу. Які історії відвідувачів вам запам’яталися найбільше?

— За кожною цифрою в наших звітах стоять долі людей, тому таких історій сотні. Але дві з них мене вразили найбільше, адже вони демонструють абсолютно різні, але однаково важливі аспекти нашої роботи.

Перша історія — про відродження життя. До нас звернулася молода родина ВПО, яка через пережитий стрес та невизначеність дуже вагалася, чи варто взагалі зараз народжувати дитину. Вони пройшли тривалу терапію з нашими психологами, відвідували інтеграційні заходи та відчули, що вони тут не самі, що життя продовжується. Зрештою вони наважилися не відкладати щастя на потім. Нещодавно ми дізналися, що вони чекають на малюка — і це наша спільна велика перемога.

Друга історія — про економічну стійкість та сміливість. Чоловік мріяв відкрити власну кав’ярню, але через втрату дому мав безліч страхів і не знав, з чого почати в новому місті. Тут спрацював наш синергетичний ефект із Центром зайнятості. Ми допомогли йому отримати фахові юридичні консультації, розібратися з грантовими програмами. Він написав бізнес-план, захистив його і відкрив кав’ярню. Тепер він не просто забезпечує себе, а й створює робочі місця.

І таких прикладів безліч. Саме в цьому — у поверненні віри у власні сили, у всебічній підтримці та повазі до людської гідності — і полягає сенс усього, що ми робимо щодня. Це і є фундамент роботи нашого Центру.

Читайте також: Безкоштовні навчальні матеріали для ВПО: як отримати грант та розвивати бізнес за допомогою цифрових інструментів та ШІ

Єлизавета ДОБРОЛЕНСЬКА, «Вечірній Київ»