«Ми вже не поверталися ні за водою, ні за речами»: що пережили кияни під час удару по Виноградарю. ФОТОРЕПОРТАЖ

Рятувальники дістають тіла загиблих з-під завалів 9-поверхівки. Фото: Борис Корпусенко
Рятувальники дістають тіла загиблих з-під завалів 9-поверхівки. Фото: Борис Корпусенко

У Подільському районі на Виноградарі, де російська ракета влучила у 9-поверховий будинок під час комбінованої масової атаки РФ по Києву 6 липня, завершили пошуково-рятувальні роботи.

Російський удар зруйнував квартири з п’ятого по останній поверхи та забрав життя 8 мешканців. Зазнали пошкоджень і сусідні будинки. Журналісти «Вечірнього Києва» побували 6 липня на Виноградарі та поговорили з мешканцями понівечених будинків і волонтерами.

З самого ранку біля завалів 9-поверхівки зібралися небайдужі кияни, які прийшли допомогти постраждалим. Чимало з них приїхали з інших районів.

Наслідки російської атаки на Київ в ніч на 6 липня. Фото: Борис Корпусенко

Небайдужі кияни прибирають квартири від битого скла, виносять понівечені речі, роблять заміри вибитих вікон, щоб якнайшвидше закрити їх плитами ДСП та як можуть підтримують мешканців.

Волонтери. Фото: Борис Корпусенко
Волонтери допомагають киянам Подільського району після російського обстрілу. Фото: Борис Корпусенко

Серед тих, чиє житло постраждало від російської атаки, — киянка Юлія. Вона погодилася розповісти про пережиту ніч, але попросила її не фотографувати.

Жінка розповіла, що разом із сином встигла спуститися в укриття ще до перших вибухів.

За її словами, того вечора її син, який має інвалідність, довго не міг заснути. Саме тому вони не зволікали й вирушили в укриття одразу після оголошення повітряної тривоги.

Квартира Юлії після російського обстрілу. Фото: Борис Корпусенко

«Ми вже не поверталися ні за водою, ні за речами», — згадує Юлія.

Перший потужний вибух застав їх уже в укритті.

«Стіни затрусилися, затрусилися навіть великі бочки з питною водою. Було відчуття, що зараз на нас обвалиться дах», — розповідає вона.

Коли люди вийшли назовні після відбою тривоги, побачили наслідки удару.

«Ми зрозуміли, що постраждав сусідній будинок. Це було дуже страшно», — каже жінка.

Юлія розповідає, що в укритті було багато людей. Спочатку всі лежали на підлозі, але коли почали прибігати нові мешканці — хтось босоніж, хтось майже без одягу, — люди підвелися, щоб звільнити місце. Волонтери розносили воду. Попри пережитий шок, ніхто не скаржився та не панікував.

Під’їзд Юлії. Фото: Борис Корпусенко

У квартирі Юлії вибуховою хвилею повибивало всі вікна, погнуло двері, а уламки скла розлетілися по кімнатах і навіть увійшли в стіни. Неушкодженою залишилася лише ванна кімната.

«Правило двох стін, як виявилося, спрацювало. Але це не гарантія безпеки. Могло прилетіти й у наш будинок», — говорить вона.

Після пережитого киянка закликає не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

«Рекомендую всім ходити в укриття або їхати в метро. Ми самі раніше не завжди так робили, але тепер зрозуміли, наскільки це важливо», — наголошує Юлія.

Киянка Анна Макаренко після ночі в укритті спершу допомогла постраждалим сусідам, а потім долучилася до волонтерів, які закривають вибиті вікна та допомагають мешканцям оговтатися після російської атаки.

Волонтерка Анна Макаренко. Фото: Борис Корпусенко

«Після такої ночі ти не можеш заснути. Не можеш просто відпочивати. Єдине, що хочеться, — йти допомагати», — каже Анна.

Під час російського обстрілу жінка перебувала вдома неподалік пошкодженого будинку. Цієї ночі вона вперше вирішила спуститися в укриття.

Повернувшись, Анна побачила, що її квартира не постраждала. Натомість допомога була потрібна сусідам. Спершу вона підтримала їх, а потім приєдналася до волонтерів, які працюють біля пошкодженого будинку.

Анна Макаренко. Фото: Борис Корпусенко

З самого ранку волонтери допомагали родині з дітьми, яка залишилася без найнеобхіднішого, а згодом почали закривати вибиті вікна у квартирах.

За словами Анни, вони вже встигли закрити понад десять квартир, але роботи попереду ще багато.

«Мабуть, моя ціль сьогодні — виснажитися на сто відсотків. Прийду додому та просто відключуся», — говорить вона.

Жінка додає, що почувається добре і вважає, що зараз має допомагати тим, кому пощастило менше.

«Я ціла, здорова, дві руки, дві ноги. Значить, можу щось робити», — каже Анна.

До волонтерів долучився і 17-річний Влад. Під час атаки він був удома й уже збирався спати перед роботою. Коли почали лунати вибухи, разом із батьками перечікував небезпеку в коридорі.

17-річний волонтер Владислав. Фото: Борис Корпусенко

Після обстрілу хлопець побачив у соцмережах повідомлення про те, що на місці потрібні помічники. Разом із друзями вони вирішили не залишатися осторонь.

«Написали в нашу групу, що потрібна допомога. Ми вирішили піти, бо якщо людям потрібна підтримка, то чому ні», — розповідає Влад.

Для нього це перший досвід волонтерства. Уже понад годину він разом з іншими добровольцями допомагає мешканцям пошкодженого будинку.

За словами хлопця, вони вже встигли допомогти мешканцям двох квартир, зокрема літній жінці, в оселі якої могли впасти пошкоджені дерев’яні рами.

Владислав. Фото: Борис Корпусенко

Заявки між волонтерами розподіляють координатори. Добровольці отримують номер квартири та контакти власників, після чого вирушають допомагати тим, хто цього найбільше потребує.

Разом із ним завали розбирали ще троє хлопців. Серед них — 17-річний волонтер Микита.

Волонтер Микита.Фото: Борис Корпусенко

Про ініціативу він дізнався вранці від друга, який написав у спільний чат, що біля пошкодженого будинку потрібна допомога.

«Якщо є вільна година, то чому не допомогти? Звичайно, вирішив прийти», — розповідає хлопець.

Під час російської атаки Микита був удома неподалік місця влучання. Каже, ввечері готувався до нового робочого тижня, але плани змінив масований обстріл.

«Коли живеш за п’ять хвилин звідси й чуєш усе на власні вуха, стає дуже страшно. У такі моменти по-справжньому розумієш, наскільки цінне життя», — говорить він.

Оселя хлопця не постраждала, однак уже зранку він вирішив допомагати тим, кому пощастило менше.

Розбите скло. Фото: Борис Корпусенко

За словами Микити, кількість охочих допомогти постійно змінюється, адже це робочий день і не всі можуть долучитися. Водночас знайомі між собою волонтери поступово розбирають квартири та виконують необхідні роботи.

Сам хлопець планує залишатися на місці щонайменше до вечора.

Микита.Фото: Борис Корпусенко

«Якщо буде потрібно — працюватимемо довше. Ми бачимо, скільки людей постраждали. У такі моменти немає різниці, кому саме ти допомагаєш. Треба просто прийти і допомогти», — каже Микита.

Сьогодні, 7 липня, надзвичайники завершили пошуково-рятувальні роботи на Виноградарі, але продовжать демонтувати аварійні конструкції та вивозити будівельне сміття.

Внаслідок російського удару у Подільському районі загинули 8 людей, у Дарницькому — 11. Серед 19 загиблих — 12-річний хлопчик. Ще понад 60 людей постраждали, з них 6 малолітніх дітей і підліток. На Київщині масований удар РФ у ніч на 6 липня забрав життя 7 людей.

Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко

Сьогодні, 7 липня, у Києві та області оголосили Днем жалоби в памʼять за жертвами російської атаки.

Владислав МОШКІВСЬКИЙ, Борис КОРПУСЕНКО (фото), «Вечірній Київ»