Україна і Польща перед спільною російською загрозою: як зберегти стратегічне партнерство
Збереження єдності між Києвом і Варшавою має ключове значення не лише для двосторонніх відносин, а й для стабільності всієї Центральної та Східної Європи.
У Києві відбулося експертне обговорення на тему «Україна — Польща: стратегічне партнерство сильніше за історичні суперечки. Як зберегти єдність перед спільною загрозою?», під час якого експерти наголосили ключовому значенні українсько-польських відносин для народів обох держав.
На заходу у Київінформ пресцентрі експерти з Києва та Варшави проаналізували останні події україно-польських відносин, пояснили як історичні суперечки, інформаційні маніпуляції та політичні дискусії можуть впливати на українсько-польський діалог та чому важливо зберегти довіру та партнерство між сусідніми державами.
У центрі дискусії була роль України та Польщі як стратегічних партнерів у сфері безпеки, оборони, європейської інтеграції та протидії російській агресії. Експерти наголосили, що збереження єдності між Києвом і Варшавою має ключове значення не лише для двосторонніх відносин, а й для стабільності всієї Центральної та Східної Європи.
Учасники зазначили, що Україна високо цінує підтримку польського народу, яку Польща надає з перших днів повномасштабної війни. Йдеться про політичну, гуманітарну та економічну допомогу, а також про підтримку українських громадян, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію і стати біженцями в Польщі.
Водночас експерти звернули увагу, що на тлі активної співпраці між Україною та Польщею у публічному просторі періодично актуалізуються питання історичної пам’яті, оцінки діяльності окремих історичних постатей та рішень щодо присвоєння почесних найменувань українським військовим підрозділам. Такі теми викликають суспільний резонанс і можуть ставати об’єктом російських інформаційних операцій, спрямованих на послаблення довіри між українцями та поляками.
Так, прикладом однієї з таких інформаційних атак, які спрямовані на погіршення відносин між Україною та Польщею, можна вважати використання чутливих історичних тем для розпалювання конфліктів між двома суспільствами. Експерти наголосили, що цю тему також активно використовують для набуття політичних балів у найближчих передвиборчих кампаніях. Відповіддю на такі виклики, на думку експертів, має бути відкритий двосторонній професійний діалог, заснований на повазі, історичній правді та розумінні спільних безпекових інтересів.
Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко зазначив, що на українсько-польські відносини сьогодні впливають і внутрішньополітичні процеси в Польщі, тому обидві держави мають шукати кроки для стабілізації діалогу.
«Зараз, на превеликий жаль, внутрішньополітичні обставини в Польщі з наближенням парламентських виборів наступного року загострилися. Україна має визначитися, що з цим робити, які кроки мають зробити і Україна, і Польща, щоб стабілізувати відносини, ставати сильнішими та, з безпекового погляду, не підігравати державі-агресору», — зазначив Олексій Буряченко.
Під час дискусії також йшлося про значення українсько-польського партнерства для відбудови України та формування нової системи європейської безпеки. Зокрема, учасники згадали результати Конференції з питань відновлення України — Ukraine Recovery Conference 2026, яка відбулася у Гданську. За підсумками конференції було підписано 160 угод на суму понад 10 млрд євро, а відновлення України було визначено як складову безпеки всієї Європи.
Експерт з українсько-польських відносин, виконавчий директор ГО «Коло європейського діалогу» Анатолій Курносов наголосив, що результати конференції у Гданську, яка пройшла на високому рівні прем’єр міністрів обох країн, тобто на рівні рівних засвідчили практичний потенціал українсько-польської співпраці, зокрема на економічному бізнесу.
«Конференція з питань відновлення України URC 2026 показала досить вагомі результати щодо підписання багатьох угод, «- зазначив Анатолій Курносов.
Він додав, що були проведені важливі для обох країни зустрічі, їх результатамистали понад 150 підписаних угод на суму понад 10 млрд євро. Важливими, акцентував Анатолій Курносов, стали також заяви керівництва ЄС про те, що відновлення України є складовою безпеки всієї Європи.
Також під час обговорення експетри наголосили, що Україна та Польща мають спільну відповідальність за безпеку регіону, захист демократичних цінностей і протидію російській агресії. Саме тому стратегічне партнерство між двома державами має залишатися сильнішим за історичні суперечки та інформаційні провокації.
Керівниця UA HUB Ольга Касьян, яка долучилася до обговорення онлайн із Варшави, звернула увагу на роль української громади в Польщі та необхідність системної взаємодії між діаспорою, українським суспільством і державними інституціями.
«Українці в Польщі є одним із прикладів дієвої української діаспори: українці діють разом, кожен у своєму векторі, в таких організаціях, як UA HUB, Фундації UNITERS, Український дім тощо. Наразі існує потреба у налагодженні та інституціоналізації відносин української діаспори з українським суспільством і владою в Україні, виробленні спільних наративів і спільної стратегії взаємодії з іноземними партнерами. Також важливим є обмін інформацією та актуалізація питань, які Польща може використовувати в інформаційному просторі, не знаючи нюансів внутрішньої української ситуації, що може використати РФ», — зазначила Ольга Касьян.
Керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак наголосив, що нинішні дискусії між Україною та Польщею важливо пройти через діалог уже зараз, зокрема з огляду на майбутній євроінтеграційний поступ України.
«Ми маємо пережити ці конфліктні відносини зараз, так як ми їх проживаємо. І краще, якщо ми це зробимо нині, ніж пізніше, коли підійде необхідність ухвалення рішення про вступ України до Європейського Союзу, адже позиція Польщі може бути генеральною і позначитися на євроінтеграційному поступі України», — зазначив Олег Постернак.
За його словами, сьогодні в інформаційному просторі активно використовується так звана «вепонізація історії» — перетворення історичної спадщини на інструмент політичного впливу.
«Ця технологія зараз активно використовується в електоральних кампаніях і доводить свою результативність», — підкреслив Олег Постернак.
Він пояснив, що це не є чимось новаційним в електоральній справі, але це руйнує той консенсус, який був раніше досягнутий на рівні президентів країн у спільних заявах щодо порозуміння і початку складного і тривалого процесу пошуку історичного консенсусу з метою посилення стратегічного партнерства між Україною та Польщею.
Водночас Олег Постернак звернув увагу, що попри історичні непорозуміння між українцями та поляками існує значний потенціал спільних сторінок, якими обидва народи можуть пишатися, зокрема співпраця українських і польських дисидентів у другій половині ХХ століття.
Експерти окреслили можливі механізми українсько-польської деескалації. Серед них — діалог бізнес-спільнот, експертна співпраця професійних істориків, створення міждержавної комісії з історичного примирення, комунікація військових середовищ, культурна дипломатія та медійна взаємодія.
«Медійна взаємодія відіграє надзвичайно важливу роль у деескалації психологічної напруги. Українська діаспора також може стати організованим ядром, яке просуватиме спільний українсько-польський продукт примирення», — додав Олег Постернак.
Підсумовуючи обговорення, учасники наголосили, що збереження єдності між Україною та Польщею є важливою умовою спільної протидії російській агресії, зміцнення безпеки в Європі та подальшого розвитку стратегічного партнерства між двома державами.
Пресцентр Київінформ