Мистецтво, що залишилося вдома: столичні митники передали музеям конфісковані артефакти
Повернення та збереження культурних цінностей в Україні є запорукою захисту нашої історичної спадщини, адже кожен врятований від незаконного вивезення за кордон артефакт стає невід’ємною частиною національного музейного фонду.
Нещодавно рідкісні предмети мистецтва, врятовані митниками від контрабанди, поповнили фонди Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та Черкаського обласного художнього музею.
Про це повідомили на сторінці Київської митниці у Facebook.
Правоохоронці наголосили, що цінні предмети були вилучені під час спроб незаконного пересилання поштою, а згодом — конфісковані за рішенням суду. Після експертної оцінки та розпорядження Експертно-фондової ради при Мінкульті їх передали до державної частини Музейного фонду України.
Батуринська «Гетьманська столиця» отримала вишукану декоративну скриньку початку ХХ століття, виготовлену на початку ХХ століття на всесвітньо відомій варшавській фабриці Вінсента Норбліна.
Вона виконана із запатентованого олов’яного сплаву на основі срібла — «веріт», має рельєфний орнамент, барельєфні зображення жіночих маскаронів, а також оригінальне клеймо та номер моделі.
Сьогодні вироби цієї фабрики, особливо створені в епоху модерну, високо цінуються колекціонерами.
Натомість черкаські музейники поповнили свою експозицію двома зразками порцелянового мистецтва: «Свинарка» — виготовлена у 1930-х роках за моделлю Галини Петрашевич на Городницькому порцеляновому заводі; «Чаювання» — створена у 1967–1976 роках на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі за моделлю Оксани Жникруп.
За висновками експертів, усі передані предмети мають культурну та історичну цінність.
«Київська митниця й надалі протидіятиме незаконному вивезенню культурної спадщини, щоб унікальні артефакти залишалися в Україні та поповнювали фонди українських музеїв», -наголосили правоохоронці.
До теми: Київські митники знайшли в посилці рідкісні статуетки вартістю майже пів мільйона гривень.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»