Скільки коштує зелена краса Києва та як формується перелік парків для ремонту: що розповіли столичні керівники

Літо у розпалі й парки та сквери столиці наповнюються новими барвами. Як та за які кошти фахівці КО «Київзеленбуд» створюють красу у місті, як протистоять змінам клімату розповіла в.о. генерального директора об’єднання Ольга Манько та директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Павло Іванов, відповідаючи на запитання «Вечірнього Києва». Вони повідомили також про статистику приживлюваності висаджених дерев, пріоритети в капітальних ремонтах та екологічі рішення, запроваджені в столиці для пом’якшення змін клімату.

Як повідомила керівниця об’єднання, цього року загальний обсяг бюджетних асигнувань, передбачений для КО «Київзеленбуд» становить 655 506 тис. грн. З них: 137 501 тис. грн. — це поточні витрати, 220 200 тис. грн. — на виконання заходів з публічних інвестиційних проектів та 297 805 тис. грн. — на природоохоронні заходи, за рахунок цільових фондів. За ці кошти створюється зелене яскраве вбрання столиці по всій її території.

СКІЛЬКИ КОШТУВАЛИ ПАРКИ, ВІДРЕМОНТОВАНІ В ОСТАННІ ДВА РОКИ

У Київзеленбуді також назвали три найбільші за вартістю проєкти, реалізовані протягом останніх двох років. Це капітальний ремонт південно-західної частини парку по вулиці Прирічній у Оболонському районі, виконаний в 2026 році. Його вартість становила 66 000.000 грн. А також капітальний ремонт південної частини парку по вулиці Прирічній у Оболонському районі вартістю 45 000.000 грн (2026 рік). Крім того, це й капітальний ремонт скверу на вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 5 у Дніпровському районі вартістю 19 500.000 грн.

Наголошується, що вартість цих проєктів обумовлена масштабом робіт, необхідністю виконати інженерну підготовку територій, облаштувати інфраструктуру, створити безбар’єрне середовище, оновити мережі та виконати інші передбачені проєктною документацією роботи.

На запитання «Як у Києві обирають пріоритети у проведенні капітальних ремонтів у системі парків та скверів?», «Вечірньому Києву» повідомили, що вони визначаються з урахуванням депутатських запитів на основі звернень громадян, або ж безпосереднього звернення громади до КО «Київзеленбуд» і відповідно до того, в якому стані перебувають парки, сквери, що є на балансі КО «Київзеленбуд».

«Основні критерії, які є пріоритетними для проведення капітального ремонту того чи іншого об’єкту: технічний та санітарний стан об’єкту, рівень його відвідуваності, необхідність забезпечення безбар’єрності та безпеки, обсяг бюджетного фінансування та першочергових потреб громади міста», — зазначає Ольга Манько.

Реалізація проєктів благоустрою може супроводжуватися активним громадським обговоренням та різними точками зору щодо окремих рішень. За результатами таких обговорень враховуються пропозиції громадськості, а також удосконалюються підходи до планування та реалізації майбутніх проєктів. Про це також сказала керівниця Київзеленбуду.

«Капітальні ремонти парків і скверів у Києві здійснюються не за фіксованою черговістю, а відповідно до реального технічного стану кожного об’єкта та потреб громади. Пропозиції щодо об’єктів, які потребують оновлення, подають районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень та комунальне об’єднання „Київзеленбуд“. Водночас фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА проводять власні виїзні обстеження, оцінюють стан територій і визначають обсяги необхідних робіт», — говорить Павло Іванов.

Він уточнює, що саме на основі цих матеріалів формується перелік об’єктів, який включається до міської цільової програми. Уже після затвердження програми, з урахуванням обсягів фінансування, визначається пріоритетність виконання робіт. На 2026 рік усі пропозиції від балансоутримувачів уже були опрацьовані, а перелік об’єктів, що підлягають капітальному ремонту, затверджений у межах міської цільової програми.

СКІЛЬКИ ДЕРЕВ З ВИСАДЖЕНИХ У СТОЛИЦІ ПРИЖИВАЄТЬСЯ

Обсяги робіт у районних підрозділах Київзеленбуду можна уявити, якщо мати на увазі, що вони утримують й щодня дбають про зелені насадження загального користування та спеціального призначення, зокрема зелені насадження, які розташовані на територіях парків, скверів, урочищ, схилів, зелених зон бульварів, проспектів, вулиць, транспортних розв’язок та захисних зон.

На запитання щодо приживлюваності нещодавно висаджених дерев, у Київзеленбуді повідомили, що на балансових територіях районними КП УЗН столиці протягом весни (станом на 1 червня 2026 року) висаджені 3175 дерев.

За статистикою, яку має підприємство, середній відсоток приживлюваності дерев, висаджених районними зеленими господарствами Києва восени 2024 року становить 97,77%, навесні 2025 року — 97,25%, що відповідає встановленим нормативним показникам.

«Оцінка приживлюваності зелених насаджень, висаджених восени 2025 року та навесні 2026 року буде проведена восени 2026 року», — пояснили у Київзеленбуді.

«Вечірній Київ» також поцікавився, чому в деяких парках збільшується площа твердих покриттів? Ольга Манько пояснила, що під час реалізації проєктів благоустрою збільшення площі твердих покриттів здійснюється виключно через необхідність забезпечити безпечне пересування відвідувачів, облаштувати безбар’єрні маршрути, створити зони відпочинку та впорядкувати стихійно витоптані стежки. При цьому одним із пріоритетів залишається збереження та збільшення площ озеленення.

«Водночас важливо розуміти, що сучасний підхід до реконструкції зелених зон не передбачає скорочення площ озеленення. Навпаки, у столиці щороку збільшується кількість зелених насаджень. Якщо під час оновлення парків чи скверів з’являються нові доріжки або замість старого асфальту влаштовується плиткове покриття, це, насамперед, пов’язано із заміною застарілої інфраструктури на більш екологічні рішення.

Сучасна фігурна тротуарна плитка має водопроникні властивості, менше нагрівається у спекотний період та сприяє кращому водному балансу території, що є важливим елементом адаптації міського середовища до змін клімату», — пояснив директор Департаменту захисту довкілля.

ЗМІНА КЛІМАТУ ТА СПЕЦІАЛЬНІ РОСЛИНИ ДЛЯ КИЄВА

У Київзеленбуді також пояснили, як враховуються зміни клімату під час підбору асортименту рослин для озеленення й назвали цей процес одним із найбільших викликів у сфері зеленого господарства міста. Зміни впливають на стан зелених насаджень, зокрема це тривалі посушливі періоди, спека, поширення хвороб і шкідників, а також необхідність відновити та розвинути зелені зони в умовах воєнного стану.

Тому при підборі рослин для висадження перевага надається видам, які краще адаптовані до посушливих періодів, високих температур, міських умов та мають вищу стійкість до хвороб і шкідників.

А для збереження природних територій міста здійснюються заходи з охорони та відновлення зелених насаджень, обмежується надмірне антропогенне навантаження, проводяться санітарні та природоохоронні заходи в тому числі з відновлення біорізноманіття, а також створюються умови для збереження природних екосистем», — розповіли у Київзеленбуді.

«Станом на 2026 рік КП УЗН Києва підпорядковано 109 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 16 227,9862 га. Переважна більшість балансових об’єктів та територій природно-заповідного фонду знаходяться у забудованій частині міста і використовуються у рекреаційних цілях. Вони існують під значним навантаженням. На території цих об’єктів влаштовані пішохідні доріжки для оздоровчих, виховних та природоохоронних цілей, здійснюється постійне підтримання території в належному санітарному стані та догляд за зеленими насадженнями.

«Розвиток зеленої інфраструктури не обмежується лише благоустроєм парків. Значна увага приділяється збереженню природних територій та впровадженню природоорієнтованих рішень», — пояснює Павло Іванов.

Щороку в різних районах Києва збільшується площа ділянок із режимом обмеженого косіння, створюються декоративні багаторічні луки, дощові сади та мінісквери. Такі рішення сприяють збільшенню біорізноманіття, покращують мікроклімат міста, знижують температуру повітря в літній період та підвищують стійкість зелених зон до кліматичних змін.

«Окремим пріоритетом цього року стало розширення систем поливу. На ці заходи вперше в такому обсязі передбачено фінансування з міського бюджету, адже ефективний полив є ключовою умовою збереження та розвитку міських зелених насаджень. Паралельно триває робота зі встановлення меж територій природно-заповідного фонду, що дозволяє посилити їхній правовий захист. Крім того, комунальним підприємствам отримали кошти відновної вартості на закупівлю нових дерев, кущів і квіткової продукції для подальшого озеленення столиці», — говорить директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату.

Павло Іванов пояснив: зміна клімату також безпосередньо впливає на підхід до вибору рослин для озеленення міста. Під час формування асортименту нових насаджень комунальне об’єднання «Київзеленбуд» використовує сучасні європейські практики та обирає види, які найкраще адаптовані до урбанізованого середовища, перепадів температур, посушливих періодів і високого антропогенного навантаження.

Перевага надається акліматизованому посадковому матеріалу, який вирощується переважно в розсадниках Київської області, а також породам дерев, що добре зарекомендували себе в європейських містах зі схожими кліматичними умовами. Зокрема, йдеться про платани, катальпи та інші види, які демонструють високу життєстійкість і здатність ефективно адаптуватися до сучасних кліматичних викликів.

Читайте також: «Столиця збільшує мережу декоративних луків: естетика та екологія в одному просторі».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»