«Ромео і Джульєтта» як дзеркало нашого часу: Київська опера закриває сезон шедевром Шарля Гуно
Музика, створена понад півтора століття тому, сьогодні набуває нових, гострих сенсів, перетворюючись на сцені на сповідь покоління, яке шукає правду в епоху великих випробувань.
28 червня 2026 року на сцені Київської опери відбудеться прем’єрний показ знаменитої опери Шарля Гуно «Ромео і Джульєтта» у постановці Дмитра Тодорюка. Ця вистава — не просто повернення до класичного сюжету, а сміливе сценічне втілення, що звучить українською мовою та розкриває вічну історію крізь призму сьогодення.
«Я чую спів моїх персонажів так само ясно, як бачу все, що мене оточує, і ця ясність наповнює мене блаженством», — писав Шарль Гуно, працюючи над своїм музичним твором, навесні 1865 року. Сьогодні ці слова набувають іншого змісту: історія протистояння двох кланів, що призводить до трагедії, стає дзеркалом того, через що проходить сучасне суспільство.
Сьогодні ці слова набувають іншого змісту: історія протистояння двох кланів, що призводить до трагедії, стає дзеркалом того, через що проходить сучасне суспільство. Саме ця вічна актуальність сюжету змушує режисерів знову й знову звертатися до партитури Гуно, шукаючи нові сенси у вже знайомих образах.
Глядачі старшого покоління можуть згадати й постановку «Ромео і Джульєтти» 1999 року на сцені Національної опери України, здійснену знаменитим німецьким режисером Міхаелем Гензелем, проте, на жаль, втримати цю виставу в поточному репертуарі колективу не вдалося.
Для Київської опери на Подолі це не перше звернення до знаменитого твору Шарля Гуно. Попередню сценічну версію цієї опери у 2021 році здійснила молода режисерка Олександра Зіберт, для якої цей проєкт став дипломною роботою. Вистава мала неабиякий успіх у глядачів, тож, побачивши потенціал у цьому матеріалі, колектив театру вирішив у 2026 році зробити нове, масштабне сценічне прочитання, доручивши його Дмитру Тодорюку.
Саме тому директор-художній керівник Київської опери Петро Качанов, який став ініціатором нової постановки опери «Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно, вважає що створення нинішньої вистави має надзвичайно важливе значення для колективу театру.
«Було б злочином заховати таку геніальну музику в архіві, — зазначає Петро Качанов. — Повертати виставу у старому вигляді не було сенсу, адже у 2021 році це була лише студентська робота…Тож зараз ми знайшли можливість створити абсолютно нову постановку, з сучасною сценографією та костюмами. Ми хочемо, щоб опера не сприймалася як елітарна екзотика, а була живою та відчутною, адже академічна музика — це фундамент інтелектуального життя нації».
Диригент-постановник Василь Василенко, який звертається до цієї партитури вдруге, наголошує на глибинному катарсисі твору:
«Ця опера для мене — про вічне кохання. Бог — це любов, і саме це таїнство ми намагаємося передати. Сьогодні ми відкриваємо декілька купюр, які були свідомо вивірені, щоб підсилити драматургію. У наш турбулентний час ми прийшли до формату двох дій, щоб не втрачати динаміку, і музика Гуно, це французьке бельканто, вимагає від солістів особливої вокальної майстерності. Це не лише про технічне володіння голосом, а про здатність витримати колосальний емоційний марафон. Особливо показовою є сцена з напоєм: це момент найвищої психологічної напруги, де Джульєтта проходить через усю гаму драматичних потрясінь — від підліткового трепету до усвідомлення смертельної небезпеки. Солістка має втримати цей стан, не втрачаючи при цьому витонченості французької вокальної лінії, яка в Гуно є надзвичайно вимогливою до нюансування та відтінків звуку», — наголошує диригент-постановник.
Василь Василенко додає, що в час війни ця опера набуває особливого трагічного забарвлення:
«Ми сьогодні є свідками жахливої реальності, коли щодня на фронті гинуть найкращі, найталановитіші представники нашої молоді. Історія Ромео і Джульєтти, чиє життя обірвалося на самому злеті, у розквіті сил, сьогодні резонує з болем багатьох українських родин. Тому наша вистава — це не лише прочитання класичного сюжету, а це своєрідна сповідь про втрачене покоління, і через музику ми намагаємося віддати шану всім тим, хто рано пішов з життя, не встигнувши реалізувати свій дар».
Сьогоднішнє прочитання опери «Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно — це сміливий авторський погляд від режисера Дмитра Тодорюка.
«Верона у нас — це октагон, арена для боїв без правил, — розповідає режисер. — Ми відмовилися від шпаг на користь тактичних ножів, а наші Капулетті — це цинічний офісний істеблішмент у костюмах від Дмитра Куряти, де кожен камінчик пришитий вручну. На противагу їм Монтеккі — „королі вулиць“, вільні паркуристи. Це історія про те, що логово Капулетті нагадує острів Епштейна, де продають цноту та невинність. Ми не ділимо героїв на гарних чи поганих, це історія про фатальну нездорову цілеспрямованість заради власних бажань». Важливим аспектом постановки став український переклад Анни Волинської, над яким режисер працював з акторами: «Я прискіпливий до того, щоб кожна голосна та акцент у музичній фразі відповідала б оригіналу. Глядач не має часу перед оперою вивчати лібрето, тому ми маємо дати йому чистий зміст тут і зараз».
Головні партії виконують Наталія Чепченко та Данило Коток, які втілюють на сцені цю безсмертну історію великого кохання.
Також у виставі візьмуть участь: Гертруда — Вікторія Осадчук, Стефано — заслужена артистка України Тамара Ходакова, Тібальд — Олександр Монастирський, Меркуціо — Артем Куріний, Грегоріо — Микита Наумов, Капулетті — заслужений артист України Андрій Гонюков, Отець Лоренцо — Володимир Щур, Князь — Владислав Фоміних, Паріс — Євген Малофеєв, Бенволіо — Антон Перегуда, партії Монтеккі та Капулетті виконують артисти хору та артисти балету, диригент — народний артист України Василь Василенко.
Прем’єра 28 червня стане не просто закриттям 44-го сезону, а свідченням того, що мистецтво залишається фундаментом, який допомагає людству триматися, попри всі виклики.
Окрім того, колектив театру поділився амбітними планами на наступний театральний сезон — попереду на глядачів чекають не менш визначні події, від легендарної рок-опери «Ісус Христос — Суперзірка», запланованої на вересень 2026 року, до грандіозного Open Air «Ярослава Мудрого» Юлія Мейтуса, прем’єру якого планують представити навесні 2027 року на Софійській площі, біля стін Софії Київської.
До теми: Голос епохи у рок-опері: Київська опера відкрила новий сезон виставою «Патріот».
Світлини для публікації надані пресслужбою театру.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»