Медіаграмотність під час війни: у Київінформ пресцентрі пояснили, як розпізнавати фейки та маніпуляції
Фейки часто працюють не через відверту брехню, а через страх, гнів чи ейфорію. Як розпізнавати маніпуляції, перевіряти джерела та не потрапляти в інформаційні пастки — говорили під час тренінгу у пресцентрі «Київінформ».
Інформаційна безпека під час війни стала не лише завданням для медіа чи державних структур, а щоденною навичкою для кожного, хто читає новини, користується соцмережами або працює з публічною інформацією.
Російська пропаганда давно діє не тільки через відверті фейки. Часто вона змішує правду з напівправдою, підмінює акценти, використовує емоційні заголовки, підроблені дописи, маніпулятивні відео та контент, створений або посилений штучним інтелектом.
Саме тому під час тренінгу у пресцентрі «Київінформ» працівників структурних підрозділів КМДА навчали розпізнавати інформаційні пастки, перевіряти джерела, не поширювати сумнівні повідомлення та критично оцінювати контент, який викликає сильні емоції.
В.о. директора КП «Київінформ» Євген Лопушинський наголосив, що найпростіший спосіб не потрапити в пастку дезінформації — не довіряти повідомленням автоматично, а перевіряти їх перед поширенням. Насамперед це стосується інформації із соцмереж, YouTube та маловідомих сайтів.
«Нині росіяни навчилися маскувати неправдиву інформацію навіть під дописи авторитетних міжнародних видань, змішуючи правду з напівправдою та відвертими вигадками. Такий контент знаходить свою аудиторію, бо насамперед апелює до емоцій — страху, гніву чи ейфорії. Саме тому люди часто йому вірять», — пояснив Євген Лопушинський.
Він порадив не поспішати поширювати дописи із сумнівних джерел, а спершу зробити паузу й перевірити кілька речей: який ресурс опублікував інформацію, хто є автором допису, чи повідомляють про це інші джерела, які докази наведено, які емоції викликає повідомлення і чи є ця інформація актуальною.
Один із найнадійніших способів перевірки, яким користуються українські журналісти, — знайти підтвердження в офіційних джерелах.
«Часто після такої перевірки за офіційними джерелами люди одразу бачать, скільки неправди, перекручень або маніпуляцій міститься в повідомленнях, які їм пропонують сумнівні ресурси чи соцмережі», — сказав Євген Лопушинський.
Євген Лопушинський також коротко згадав про рубрику «СтопФейк» на сайті «Вечірній Київ», яка почала активно працювати після початку повномасштабної війни. У ній редакція спростовує фейки, маніпуляції та дезінформаційні повідомлення, які поширюють російська пропаганда, сумнівні ресурси або соцмережі.
На прикладі онлайн-медіа «Вечірній Київ» головна редакторка Олена Петришин показала, як редакція системно працює з темою дезінформації та фейків.
Вона зазначила, що ще до початку повномасштабного вторгнення видання почало публікувати матеріали, які спростовували неправдиві повідомлення, пояснювали маніпуляції та допомагали читачам відрізняти факти від інформаційних вкидів.
«Особливої актуальності така робота набула у 2022 році й триває понині. Редакція має спеціальні теги для позначення викривальних матеріалів, яких за ці роки назбиралося тисячі. Також заснована спеціальна серія матеріалів „Неподарована державність“ про українську державу та її історію, яку заперечує ворог», — сказала Олена Петришин.
Окремо вона наголосила, що дезінформація часто працює не через пряму брехню, а через зміщення акцентів, емоційне забарвлення та напівправду. Саме тому медіа мають не лише спростовувати фейки, а й пояснювати читачам, як вони створюються і чому здаються переконливими.
Олена Петришин також навела дані дослідження Інституту масової інформації щодо фейкових і маніпулятивних матеріалів в українському інформаційному просторі: їх ідентифіковано понад 4 тисячі.
«Крім того, за даними Інституту, відвідуваність ютюб-каналів з неправдивою інформацією вища в 11 разів через їх емоційно забарвлений контент», — повідомила Олена Петришин.
Олена Вострова — ведуча каналу Київ24, медіаменеджерка, політична психологиня та тренерка наголосила, що в часи розвитку штучного інтелекту шахраям стає значно простіше обманювати людей. Часто ШІ надає неправдиву інформацію, видумує поради, користується для надання вам швидкої відповіді всім тим, що назбирає в Інтернеті, де й міститься дезінформація та маніпулятивні дані.
«Треба пам’ятати, що в Інтернет йде полювання за вашою увагою, світосприйняттям та вашими грошима, і не тільки з боку шахраїв», — наголосила Олена Вострова.
Богдан Буткевич, медіаексперт та аналітик, говорив про ризики, які несе стрімкий розвиток штучного інтелекту. Зокрема, йшлося про його вплив на інформаційний простір, політичні процеси, вибори в демократичних країнах, а також про використання ШІ в умовах воєнних загроз.
Окремо він зупинився на тому, як штучний інтелект може змінити ринок праці. За його словами, під загрозою трансформації або часткової заміни можуть опинитися професії, пов’язані з медіа, бухгалтерією, адміністративною та асистентською роботою. Також серед викликів він назвав поступову деанонімізацію користувачів інтернету.
Олена Вострова — ведуча каналу «Київ24», медіаменеджерка, політична психологиня та тренерка — наголосила, що медіаграмотність сьогодні стає життєво необхідною навичкою.
«Тренінги з медіаграмотності сьогодні потрібні як ніколи. Це стає життєво необхідною навичкою. І нині ми вже стикаємося з новим викликом — штучним інтелектом», — сказала Олена Вострова в коментарі «Вечірньому Києву».
Вона підкреслила, що фейки сьогодні поєднуються з можливостями штучного інтелекту. ШІ може не лише допомагати працювати з інформацією, а й сам генерувати неправдивий або маніпулятивний контент. Тому проблема полягає не тільки в тому, щоб спростовувати кожен окремий фейк, а в тому, щоб навчити людей критично працювати з інформацією та відповідально користуватися новими технологіями.
«Я вважаю, що вже зі шкільних років потрібно навчати і медіаграмотності, і критичного мислення, і роботи зі штучним інтелектом. Такі тренінги дають поштовх до саморозвитку, змушують замислитися, наскільки в людини розвинене критичне мислення, скільки разів на день її намагаються обманути і скільки разів це вдається.
Це як з їжею: є інформація корисна, а є така, що шкодить. Важливо розуміти, де нас розхитують на емоціях і вимикають логічне мислення, а де ми справді можемо зрозуміти, що відбувається у світі, і не дезорієнтуватися.
Кожна людина хоче, щоб її не обманули. Для цього потрібно розвивати критичне мислення і вчитися працювати з інформацією», — сказала Олена Вострова.
Читайте також: «Ядерний шантаж триває: у ЗСУ спростували фейк РФ про атаку на ЗАЕС».
Катерина НОВОСВІТНЯ, усі фото Олексій САМСОНОВ «Вечірній Київ»