Києву вдалося втримати баланс між безпекою та якістю освіти, — Валентин Мондриївський

Ще один навчальний рік завершився в Україні. Цьогоріч зі столичних шкіл випустилися майже 20 тисяч одинадцятикласників, і приблизно стільки ж дітей комунальні заклади освіти планують прийняти до перших класів уже цієї осені. Загалом Київ залишається найбільшою освітньою спільнотою країни: у 2025/2026 навчальному році середню освіту в столиці здобували понад 298 тисяч учнів — це 8,5% від загальної кількості школярів України.

Попри завершення навчального року, для освітньої системи столиці робота не зупиняється. Місто продовжує будувати укриття, відновлювати заклади, пошкоджені внаслідок російських атак та готувати школи до нового навчального року.

Як триває ця підготовка для спільного проєкту «Київ FM» та «Вечірнього Києва» розповів Валентин Мондриївський, заступник голови КМДА та депутат Київради фракції «УДАР».

КІЛЬКІСТЬ ПОШКОДЖЕНИХ ВНАСЛІДОК ОБСТРІЛІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЗРОСЛА ДО 297

— Усі ми розуміємо і знаємо, що цей навчальний рік був непростим для системи освіти. Які головні виклики, на Вашу думку, довелося долати столичним освітянам?

— Головний виклик для освіти, як і для всього міста, залишається незмінним — це війна і безпека.

Наше головне завдання — забезпечити дітям можливість навчатися навіть в умовах постійних повітряних тривог, обстрілів та інших загроз. Йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про збереження якісного освітнього процесу, психологічну стійкість дітей та педагогів.

Попри всі труднощі, система освіти Києва змогла адаптуватися до цих умов. Ми заздалегідь готувалися до різних сценаріїв, зокрема до складного опалювального сезону, можливих перебоїв з енергопостачанням та інших викликів. Тому я вважаю, що нам вдалося втримати баланс між безпекою та якістю освіти.

— Як би ретельно місто не готувалося до навчального року, передбачити наслідки чергового російського обстрілу неможливо. Вибиті вікна, пошкоджені дахи, зруйновані фасади — на жаль, для столичних шкіл і дитячих садків це вже реальність. На початку року Ви говорили про 250 пошкоджених закладів освіти. Наскільки ця цифра зросла за останні п’ять місяців?

— Ви маєте рацію, війна триває, росія продовжує тероризувати столицю, тому, на жаль, кількість пошкоджених закладів освіти збільшується. Лише 2 червня внаслідок обстрілів постраждали 11 закладів, ще 9 додалося після важкої ночі 15 червня, до речі, один із них вдруге потрапив під атаку.

Загалом на сьогодні маємо вже 297 закладів освіти, які зазнали пошкоджень від початку повномасштабного вторгнення. У цій цифрі є як об’єкти, що ще відновлюються після серйозних руйнувань, так і ті, які вже були відремонтовані, але знову постраждали від ворожих ударів. Такі випадки маємо, зокрема, у Святошинському та Солом’янському районах.

Водночас нам вдалося відновити близько 70% пошкоджених закладів. Робимо це максимально швидко, щоб освітній процес не зупинявся. Звісно, масштаби уражень бувають різними. Якщо йдеться про вибиті вікна чи двері, такі наслідки ми вже навчилися ліквідовувати досить оперативно. Значно складніше, коли обстріли уражають конструктивні елементи будівель і потрібні масштабні відновлювальні роботи.

9 НОВИХ УКРИТТІВ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ПОБУДУВАЛИ ЗА ДВА РОКИ ВІЙНИ

— Сьогодні, обираючи школу для дитини, батьки звертають увагу не лише на рівень освіти, а й насамперед на безпеку. Одним із ключових критеріїв залишається наявність укриття. Наприкінці минулого року Ви говорили, що близько 80% столичних закладів освіти вже забезпечені укриттями. Чи вдалося за цей час збільшити цей показник?

— Безпека сьогодні, справді, є головним пріоритетом. Вона дає батькам упевненість, що дитина перебуває в захищеному середовищі, а педагогам — можливість спокійно організовувати навчальний процес навіть під час повітряних тривог.

Тому і для нас це питання є пріоритетним. Працюємо в двох напрямах — будуємо повноцінні укриття там, де їх раніше не було взагалі і водночас триває модернізація вже існуючих.

Щодо нових об’єктів таких у місті буде — 46. За два останніх роки війни нам вдалося побудувати дев’ять з них, цього року планується завершити будівництво споруд подвійного призначення ще для дев’яти закладів освіти. Інші — в роботі, на різних етапах реалізації.

Щодо модернізації, то ми облаштовуємо вентиляцію, оновлюємо освітлення, закуповуємо меблі та приводимо до ладу приміщення, які раніше використовувалися як склади або підвали. На сьогодні близько 85% таких укриттів уже відновлені та приведені до належного стану.

10% БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ОБИРАЮТЬ ОНЛАЙН-ФОРМАТ ПОДАЧІ ДОКУМЕНТІВ

— У столичних школах завершився основний етап прийому документів до перших класів на 2026–2027 навчальний рік. Ще на початку року Ви прогнозували, що до школи підуть близько 20 тисяч першокласників. Чи справдився цей прогноз?

— Остаточних цифр поки що немає, адже ми ще отримуємо інформацію з усіх районів міста. Водночас уже зараз можемо говорити про загальні настрої.

Станом на 11 червня до шкіл зараховані 82,7% дітей із числа тих, чиї родини скористалися правом першочергового вступу, а також дітей, зарахованих на вільні місця.

Якщо говорити про тенденцію, то першокласників цього року буде дещо менше, ніж торік. Водночас не йдеться про якийсь критичний недобір чи різке скорочення кількості учнів.

Однак аналіз демографічної ситуації та міграційних процесів свідчить, що в найближчі два-три роки кількість першокласників може зменшуватися. Ми бачимо це вже зараз і за кількістю народжених дітей, і за кількістю заяв, які батьки подають до дитячих садків через електронну систему запису.

Тому місто вже готується до цих змін і планує свою освітню мережу з урахуванням майбутніх демографічних тенденцій.

— Цього року, як і торік, записати дитину до школи можна було через міський Портал послуг. Наскільки затребуваним виявився цей сервіс і чи маєте вже статистику щодо поданих заяв?

— Так, сервіс продовжує користуватися попитом серед батьків. У 2025 році через Портал послуг було подано 2016 заяв на вступ до першого класу. Цьогоріч станом на зараз маємо вже 1700 заяв, і прийом документів ще триває.

Фактично кожна десята родина з майбутнім першокласником обирає саме онлайн-формат подачі документів. Переконаний, з часом це стане більш популярно, адже цифрові сервіси покликані не лише спрощувати життя киянам, а й економити їхній час. Саме тому місто продовжує розвивати Портал послуг і розширювати перелік опцій, доступних онлайн.

Сьогодні через міські цифрові платформи можна не лише подати документи до школи. Киянам доступні сервіси у сферах освіти, соціального захисту, житлово-комунального господарства та інших напрямів. Зокрема, останнім часом запрацювала онлайн-послуга з часткового відшкодування вартості альтернативних джерел енергії, розширюється перелік онлайн-сервісів для Захисників, Захисниць та їхніх родин. Це той напрям, який місто й надалі активно розвиватиме, адже цифрові сервіси мають бути доступними і корисними для людей.

РІВЕНЬ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ НАПРЯМУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЙОГО КЕРІВНИКА

— Ми вже з’ясували, що сьогодні при виборі школи батьки насамперед звертають увагу на безпеку та якість освіти. Але, скажу як мама, не менш важливо, щоб сама школа була комфортною, сучасною та приємною для дітей, адже вони проводять там значну частину свого часу. Водночас будемо чесними: не всі комунальні школи Києва однакові. Є заклади із сучасною інфраструктурою, новими ремонтами та активним розвитком, а є такі, де роками майже нічого не змінюється. Від чого це залежить?

— Як і в житті, все залежить від людей. Якщо говорити про школи, то з власного досвіду можу сказати: рівень закладу визначає його керівник.

Від директора залежить дуже багато — його досвід, управлінські навички, готовність шукати можливості, залучати ресурси і щодня займатися розвитком школи. Це складна і системна робота, результат якої неможливо отримати за кілька місяців.

Мій досвід свідчить: якщо директор на своєму місці — школа або дитячий садок розвиваються. Якщо ж керівник втомився, вигорів або втратив мотивацію, заклад починає втрачати свої позиції.

І справа не лише в новому фасаді чи сучасному спортзалі. Насамперед це питання атмосфери, організації роботи та якості освіти. А відповідальність за це починається саме з керівника закладу.

— Але що робити з керівниками, які роками залишаються на посадах, не проявляють ініціативи, не розвивають заклад, але й самі йти не збираються?

— Я переконаний, що кожен випадок потрібно розглядати окремо і розуміти причини, чому той чи той заклад опинився в кризовій ситуації. Але є дуже простий показник: якщо батьки перестають обирати школу, якщо туди не хочуть іти діти — це сигнал, що щось працює не так.

Будь-який керівник має пам’ятати: і директор школи, і чиновник — це людина, яку найняли для виконання конкретної роботи. Якщо ти не справляєшся зі своїми обов’язками, потрібно або змінювати підходи, або поступатися місцем тим, хто готовий працювати ефективніше.

Для цього й існує система управління та контролю. Якщо ми бачимо, що керівник більше не справляється зі своїми обов’язками, мають ухвалюватися кадрові рішення — від ротації до звільнення.

— А який механізм звільнення директора, адже керівники закладів освіти обираються на конкурсній основі?

— Так, директор призначається за результатами конкурсу, але після цього з ним укладається контракт. І саме в контракті визначаються умови, за яких роботодавець може достроково припинити співпрацю, зокрема через неефективну роботу.

Перемога в конкурсі не означає, що людина автоматично отримує гарантію працювати п’ять чи десять років незалежно від результатів своєї діяльності. Керівник має постійно підтверджувати свою ефективність.

Після змін, які були запроваджені кілька років тому, в контрактах чіткіше прописані механізми оцінки роботи директорів та підстави для припинення трудових відносин. Тому місто має інструменти реагування у випадках, коли керівник не справляється зі своїми обов’язками.

І ще один важливий момент: муніципальна школа — це не приватний бізнес і не особиста територія директора. Це заклад, який працює для громади. Тому головний критерій оцінки роботи керівника — якість освітнього процесу, розвиток закладу та довіра з боку дітей і батьків.

РІШЕННЯ УРЯДУ ПРО БЕЗКОШТОВНЕ ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ВСІХ УЧНІВ НЕ ОБГОВОРЮВАЛОСЯ З ГРОМАДАМИ

— КМДА нещодавно оприлюднила результати опитування щодо шкільного харчування. Наскільки задоволені ним батьки та учні?

У цьому опитуванні взяли участь понад 18 тисяч людей — майже 14 тисяч батьків і понад 4 тисячі учнів. Тому ми можемо говорити про досить об’єктивну картину того, як сьогодні оцінюють шкільне харчування в Києві.

Важливо й те, що опитування проводили у лютому — в один із найскладніших періодів навчального року, коли були масовані обстріли та в результаті тривалі перебої з електропостачанням.

Попри це результати показали, що загалом і батьки, і діти оцінюють систему харчування позитивно: батьки поставили в середньому 3,6 бала з 5 можливих, учні — 3,4 бала. Майже 70% батьків вважають, що дітям вистачає розміру порцій.

Для мене особливо показово: що достатньо високу оцінку отримала чистота їдалень і посуду — 3,8 бала з 5.

Такі опитування допомагають нам зрозуміти, що вже працює добре, а що треба удосконалювати.

— Держава анонсувала, що з 1 вересня безкоштовне харчування буде запроваджене для всіх школярів, а не лише для учнів початкових класів. Водночас раніше Ви говорили, що державної субвенції не вистачає для покриття реальної вартості харчування в столиці, і місто змушене дофінансовувати цю послугу. Чи зможе Київ втілити в життя цю ініціативу?

— Ідея забезпечити безкоштовним харчуванням усіх школярів звучить ніби привабливо. Але таке рішення потребує не лише політичного гасла, а й реального механізму реалізації.

Тут є два ключові питання. Перше — організаційне. Чи готові школи одночасно забезпечити харчування великої кількості дітей? Адже в Києві є заклади, де навчаються понад тисяча учнів. Це питання графіків, приміщень їдалень та можливостей самих закладів.

Друге питання — фінансове. Держава сьогодні передбачає на харчування учнів початкової школи 50 гривень на дитину на день. Але ми всі розуміємо, що забезпечити за ці кошти якісне та збалансоване харчування в столиці складно. Фактична вартість однієї порції сьогодні перевищує 75 гривень.

Ми традиційно дофінансовуємо цю програму з міського бюджету. Лише цього року місто додатково спрямувало на шкільне харчування понад 153 мільйони гривень. Тому виникає питання: хто компенсуватиме різницю між державною субвенцією та реальною вартістю послуги для всіх учнів?

Ми переконані, що перед ухваленням таких рішень необхідно детально обговорювати їх із громадами, які безпосередньо відповідатимуть за реалізацію цієї ініціативи.

НА КОНТРАКТОВІЙ ПЛОЩІ МОЖЕ З’ЯВИТИСЯ НОВЕ КОЛЕСО ОГЛЯДУ — МІСТО ШУКАЄ ОПТИМАЛЬНЕ РІШЕННЯ

— Маю ще кілька питань не пов’язаних з освітою. Ви є депутатом від Подільського району і свого часу очолювали районну адміністрацію. Тому не можу не запитати про колесо огляду на Контрактовій площі. Нещодавно його повністю демонтували. Що далі буде з цією локацією?

— Остаточного рішення поки немає, але я висловлю власну позицію як людина, яка дуже любить Поділ і добре знає цю територію.

Особисто я хотів би, щоб на Контрактовій площі знову з’явилося колесо огляду. За ці роки воно стало частиною впізнаваного образу Подолу та Контрактової площі.

Водночас потрібно розуміти, що колесо, яке демонтували, свого часу встановлювалося як пілотний проєкт. Потім були пандемія, повномасштабна війна, а також низка юридичних і процедурних питань, які потребували врегулювання.

Зараз працюємо над новими процедурами та правилами розміщення атракціонів у місті в цілому. Шукаємо оптимальні рішення для цієї локації та інших — безпечні, законні і водночас цікаві для мешканців та гостей столиці.

Для мене важливо, щоб Контрактова площа залишалася живим громадським простором. Ми свого часу доклали багато зусиль, щоб вона перестала бути звичайною парковкою і стала місцем для прогулянок та відпочинку киян. Саме таким простором вона має залишатися й надалі.

— До речі, ще одна локація, яка останнім часом активно обговорюється, — майбутній фонтан на Бессарабській площі. Ідея викликала чимало дискусій та критики. Ви особисто підтримуєте цей проєкт?

— Так, підтримую. Але хочу наголосити: це не одноосібне рішення і не чиясь забаганка. Проєкт розробили у результаті тривалих обговорень, досліджень та консультацій із фахівцями. Оскільки ця тема викликала резонанс у суспільстві, було проведено два незалежних соціологічних опитувань.

Головний висновок цих досліджень полягає в тому, що більшість киян насправді підтримують впорядкування цієї території з появою там саме фонтану. Можуть бути різні думки щодо його зовнішнього вигляду, форми чи окремих архітектурних рішень, але саму ідею мешканці міста переважно підтримують. До всього, оцінку проєкту вже дала Архітектурно-містобудівна рада й підтримала ідею облаштувати новий інклюзивний громадський простір.

Важливо й те, що йдеться про дуже непросту з історичної точки зору локацію. Дискусії щодо встановлення там пам’ятника чи увічнення конкретної історичної постаті щоразу викликали суперечки. Саме тому було запропоновано нейтральне рішення — фонтан, виконаний як репліка на класичні київські фонтани.

Якщо в когось є зауваження до самого проєкту, його окремих елементів чи питань доступності, ми готові до діалогу. Проєкт можна вдосконалювати і доопрацьовувати.

І ще один важливий момент: втілення цієї ідеї здійснюється спільно з меценатами і не несе навантаження на міський бюджет.

Читайте також:

• «Київський столичний університет імені Бориса Грінченка увійшов до десятки найкращих закладів вищої освіти України».

Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»