Медуза-Горгона, атланти чи ЛГБТ-спільнота: таємниці будинку Козеровського на Костельній

Київські екскурсоводи десятиліттями шепочуть туристам пікантні байки про цю будівлю, називаючи її «будинком з голубими» або колишнім елітним клубом.

Проте за фасадом із найвідвертішими атлантами столиці ховається зовсім інша, куди драматичніша правда: фінансове банкрутство талановитого скульптора, передчуття світової катастрофи та навіть епічні політичні штурми новітньої історії за участі Міхеіла Саакашвілі. Про що насправді мовчить кам’яна перлина на Костельній, 7

Від церковної землі до елітного житла

До 1910 року ділянка під нинішнім номером 7 (за старою нумерацією — 8) належала причту Трьохсвятительської церкви. Коли священники продали землю за солідні 61 тисячу рублів, щоб звести церковно-приходську школу, садиба кілька разів змінювало господарів.

Одним із них був відомий київський редактор Антон Червинський. Він мав славу бунтаря, постійно судився з імперською владою та отримував штрафи за порушення державної цензури, тож розгорнути будівництво так і не зміг.

Усе змінилося влітку 1910 року, коли землю викупив відставний підполковник інженерних справ Олександр Леонардович Козеровський. Замість запланованого раніше кооперативного житла він вирішив будувати розкішний прибутковий будинок. Через крутий рельєф Костьольної вулиці споруда отримала унікальну поверховість: п’ять поверхів із фасаду та шість — із двору.

За свідченням дослідників київської забудови, це було справжнє житло для тогочасної еліти. У будинку здавали 16 розкішних квартир із центральним опаленням та водопровід із ванною кімнатою, електричне освітлення, ліфти, можливість підключення до телефонної мережі, а також розмежування парадних і «чорних» сходів для прислуг.

Річна оренда таких апартаментів коштувала запаморочливі гроші — від 720 до 2 760 рублів.

Сам підполковник Козеровський із родиною зайняв найкращу, шестикімнатну квартиру на другому поверсі — якраз за спинами знаменитих атлантів.

На першому поверсі орендували приміщення різні установи, зокрема т розмістилася контора відомого аптечного Товариства «ЮРОТАТ».

Архітектура без кутів та драма скульптора-банкрута

На жаль, документальні свідчення про автора проєкту цієї унікальної пам’ятки не збереглися — про завершення робіт сповіщають лише римські цифри MDCCCCXIII (1913 рік), викарбувані на балконі.

Проте дослідники вважають, що архітектором був Ігнатій Лєдоховський, один із найзагадковіших зодчих Києва, оскільки про його життєвий шлях майже нічого невідомо.

Проте на відміну від сучасників, що схилялися до класичного планування з модерновим декором, Ігнатій Лєдоховський втілив ідею цілісного стилю арт-нуво. Цікаво, що будівля на Костельній майже не має гострих кутів, вона плинна, пластична та асиметрична.

Унікальний кам’яний декор будинку створив скульптор Федір Соколов, для якого ця робота стала завершальним київським проєктом після фінансових труднощів, пов’язаних із пам’ятником княгині Ользі на Михайлівській площі. Через залаштункові інтриги майстра позбавили грошової винагороди, тож скульптор був змушений розрахуватися з помічниками з власної кишені й фактично збанкрутував.

Деякі дослідники припускають, що особисті переживання автора у знайшли відображення у пластиці будівлі: путті на аттику мають доволі експресивні, майже карикатурні риси, а фасад прикрашає суворий маскарон Медузи-Горгони, що наче пильнує спокій мешканців.

Загадки трьох атлантів: ЛГБТ-спільнота чи передчуття війни?

Найбільшу увагу дослідників та пересічних киян приваблює скульптурна група під балконом другого поверху. Три мускулясті напівоголені атланти стоять півколом і буквально обіймають один одного, підтримуючи куб із велетенською вазою. З правого боку композицію закриває масивний військовий щит.

Ця відверта й нетипова для початку ХХ століття пластика породила безліч інтерпретацій:

• Версія №1: Міський фольклор та легенди про ЛГБТ. Через інтимні обійми фігур тогочасні київські пліткарі швидко охрестили будівлю «будинком з голубими». Садибі приписували то нетрадиційну орієнтацію самого власника (або його міфічного сина), то розташування тут закритого чоловічого борделю. Сучасні дослідники це спростовують — жодних підтверджень існування такого закладу немає. Та і навряд чи власник, якби і мав подібні уподобання, відверто це демонстрував публічно на фасаді будинку.
• Версія №2: Три віки чоловіка. Це філософське трактування швидкоплинності часу. Дослідники київської архітектури зауважують, що якщо пильно придивитися до рис атлантів, то можна помітити, що вони мають схожі риси, але різний вік: один із них старший, із пишними вусами, інший — молодший, а третій — зовсім юний. Це молодість, зрілість і старість разом тримають тягар життя.
• «Версія №3: Передчуття катастрофи. Ще одна поширена гіпотеза дослідників пов’язана з фахом власника-військового. Будинок споруджували у 1913 році, коли напруга в Європі досягла піку перед початком Першої світової війни. У цьому контексті мускулисті фігури атлантів, об’єднані в міцному братерському замку та прикриті бойовим щитом, виглядають як символічне втілення мілітарної тривоги та готовності захищати свій дім перед наближенням великої катастрофи».

Сучасні пристрасті: як Михеіл Саакашвілі підкорював дах пам’ятки модерну

Сто років тому в будинку вирували буремні пристрасті Першої світової та визвольних змагань, але у грудні 2017 року будівля на Костьольній, 7 знову потрапила в топ усіх світових новин. Цього разу — через свого надвідомого мешканця. У пентхаусі цього будинку проживав колишній президент Грузії та ексголова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі.

Коли під двері його елітної квартири прийшли з обшуками силовики СБУ, політик не розгубився, обійшов спецпризначенців і… виліз на похилий бляшаний дах Будинку Козеровського. Звідти, балансуючи на висоті п’ятого поверху на тлі старовинного аттика, Саакашвілі виголошував палкі промови до натовпу прихильників, які заблокували вулицю внизу, та погрожував стрибнути вниз, якщо до нього доторкнуться.

Політичні пристрасті закінчилися тим, що силовики таки зняли експрезидента з даху, проте мітингарі заблокували авто правоохоронців прямо під вікнами підполковника Олександра Козеровського і силою визволили свого лідера.

Згодом цей інцидент назавжди вписав цю вишукану пам’ятку у хроніки сучасної української політики, додавши до сторічних екскурсійних маршрутів новий пункт: «дах Саакашвілі».

***

Сьогодні будинок Козеровського має статус пам’ятки містобудування та архітектури (охоронний номер 527/5-Кв). Міські легенди про незвичні звичаї мешканців, експресивні образи на фасаді та гучні політичні події XXI століття переплелися тут в один химерний вузол.

Ця будівля продовжує жити своїм життям, вкотре доводячи: у Києві історія ніколи не зупиняється…

До теми: Шедевр київського модерну з вулиці Олеся Гончара.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»