У столичній опереті відбудеться світова прем’єра мюзиклу «Комахи» про виклики сучасного світу
Постановку за мотивами п’єси Чапеків здійснила режисерка Оксана Тараненко на музику композитора Івана Небесного. Над художнім оформленням працювали німецькі колеги: художниця-сценографка Брігіта фон Валь та художник з костюмів Карл-Крістіан Андерсен.
19, 20 червня та 8 липня на головній сцені Національної оперети України відбудеться світова премʼєра нової постановки «Комахи» в режисурі Оксани Тараненко за мотивами культової п’єси братів Чапеків «З життя комах» (1923) — твору, який і сьогодні вражає своєю пророчою актуальністю та відкриває простір для нового українського прочитання. Про це «Вечірньому Києву» повідомили у Київському національному академічному театрі оперети.
Композитор Іван Небесний та поет-лібретист Микола Бровченко створили сучасний фантасмагоричний мюзикл про вибір між людяністю та спокусою втратити себе.
У центрі сюжету — поет Фелікс, який у сновидінні потрапляє до химерного світу, де люди набувають подоби жорстоких комах. Перед ним постає непростий вибір: залишитися вірним собі чи прийняти правила бездушної реальності, де слово стає інструментом маніпуляції, а успіх, гроші та вплив вимагають надто високої ціни.
«Національна оперета України завжди прагне бути простором для сучасного художнього діалогу, де класичні твори набувають нового звучання та відкриваються глядачеві крізь призму сьогодення. Саме такою подією стане світова прем’єра мюзиклу „Комахи“ — масштабного проєкту, що об’єднав талановиту творчу команду та сміливе переосмислення культової п’єси братів Чапеків. Цей продукт є повністю українським, — розповів генеральний директор-художній керівник Національної оперети України Богдан Струтинський. — Сьогодні, майже через століття після написання твору, його теми звучать напрочуд актуально. Ми живемо в час, коли суспільство щодня стикається з викликами морального вибору, відповідальності за власні вчинки та необхідності зберігати людяність у світі».
Як зазначила режисерка Оксана Тараненко, метафора тварин або комах, як у цій постановці, часто використовується митцями в найстрашніші історичні періоди. Наприклад, «Перетворення» Кафки 1912 року чи «Колгосп тварин» Оруела 1947 року.
«Чапек, запеклий антифашист, вже в 1922 році, коли написав п’єсу, ясно передбачав і усвідомлював події наступних десятиліть. Жорстокість, поставлена на потік, розлюднення, машина мілітаризму, заробляння на крові, робота пропаганди — на жаль, і через 100 років людство продовжує відтворювати ці процеси, — зауважила вона. — Нам хотілося говорити про реалії цілого світу, який і досі не може зупинити російську агресію проти України. Тому ми з лібретистом Миколою Бровченком додали в сюжет некомпетентних політиків, подвійні стандарти і лицемірство влади. Біль і страх як способи управління натовпом, а головне — невміння бачити причинно-наслідкові звʼязки і розрізняти добро від зла. Це ніби вічні хвороби людства, але є надія, що людство, нехай і такою страшною ціною, посунеться в бік усвідомлення своїх виборів».
ОСОБЛИВОСТІ МЮЗИКЛУ: пластичне вирішення та музика
Над постановкою працювала міжнародна творча команда: балетмейстер-постановник — з. а. України Вадим Прокопенко, художниця-сценографка — Брігіта фон Валь (Німеччина), художник з костюмів — Карл-Крістіан Андерсен (Німеччина), диригент-постановник — з. д. м. України Сергій Дідок, хормейстер-постановник — Максим Ковальчук.
«Вистава повністю побудована на пластичному вирішенні образів комах. Впродовж усього сценічного дійства артисти хору, балету та солісти існують у чітко визначених образах — кожен має свою „сутність“ і пластичну природу: жук-гнойовик, богомолиха, цвіркун, метелики та інші. Вони не виходять за межі своїх образів, а розвивають їх через рух, пластику та сценічну поведінку, — поділився балетмейстер-постановник Вадим Прокопенко. — Реалізація такого підходу була доволі складною задачею — необхідно було досягти одночасно емоційної виразності, видовищності та чіткої пластичної дисципліни. Важливу роль у цьому відіграла музика: композитор дуже точно вибудував ритмічну та емоційну структуру, яка фактично диктувала пластичні акценти та характер руху. Окремої уваги заслуговують масові сцени, де виникає образ „рою комах“ –вони є одними з найефектніших у виставі, створюючи потужне візуальне та емоційне враження».
За словами диригента-постановника Сергія Дідока, композитор Іван Небесний в мюзиклі «Комахи» застосовує різні стилі і прийоми сучасного композиторського письма. Зокрема, є номер з використанням «вуличної перкусії» (інструментів, які можна знайти на смітнику: диск від колеса автомобіля, металеві бочки, пластикові бутлі, каструлі, листи металу).
«Композитор шукає цікаві тембри в голосах для різних персонажів: Леон, який повинен говорити наче з басовим октавером чи максимально хриплим голосом; мушки-одноденки, які співають фальцетом, наче мультяшні герої. Є й яскраві хорові сцени, в яких артисти мають виступати і як солісти, і як загальний хор, — розповів Сергій Дідок. — Найбільшим викликом для мене стало поєднання всіх цих композиторських елементів у єдину цілісну систему, що дозволяє максимально розкрити фантасмагоричну природу партитури».
Генеральним партнером постановки виступив Глобус Банк, який послідовно підтримує знакові культурні ініціативи та розвиток сучасного українського мистецтва. Проєкт здійснюється за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві.
Коли: 19 червня о 18:00, 20 червня о 17:00 та 8 липня о 18:00
Де: Київський національний академічний театр оперети, вул. Велика Васильківська, 53/3
Вартість квитка: 150-1200 грн.
Нагадаємо, у столичному Театрі ляльок на лівому березі презентували нову історію про Вінні-Пуха. За сюжетом, Крістофер Робін вже дорослим повертається у світ дитинства й переживає нові пригоди та виклики разом зі своїми іграшковими друзями.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»