Жіноче лідерство як фактор стійкості столиці: у Києві відбувся масштабний форум «She Leads Ukraine»

В умовах затяжної війни жіноче лідерство стало одним із ключових факторів виживання та стійкості Києва. Сьогодні киянки не просто тримають тил, а на рівних керують критичними сферами мегаполісу — від цифрової безпеки до відбудови зруйнованої інфраструктури.

Саме тому столичний форум «She Leads Ukraine», який об’єднав понад 70 лідерок за підтримки ООН Жінки в Україні, став авторитетним майданчиком для реалізації міжнародних зобов’язань Києва та впровадження європейських стандартів рівності в життя громади.

Форум організувало Управління з питань гендерної рівності за підтримки структури ООН Жінки.

Людиноцентричність та інклюзія: про що говорили лідерки

Активну участь у роботі форуму взяли депутатки Київської міської ради: Мирослава Смірнова, Ганна Старостенко, Наталія Берікашвілі, Алла Шлапак, Олена Говорова, Вікторія Муха та Олеся Зубрицька. Вони наголосили, що сьогодні жінки в політиці та управлінні — це про колосальну відповідальність та вміння поєднувати кризовий менеджмент із турботою про родину.

Представниця ООН «Жінки в Україні» Сабін Фрейзер-Гюнеш окреслила три прикладні проєкти, які міжнародні партнери реалізують спільно з містом:

• Гендерне бюджетування: перерозподіл коштів на користь фінансування дитячих садків, догляду за літніми людьми та протидії домашньому насильству.
• Програма «She Leads»: підготовка жінок до політичного життя задля досягнення гендерного паритету 50 на 50 в органах влади.
• Проєкт «She Drives»: запуск курсів підготовки жінок-водійок для комунальних автобусів міста, що руйнує стереотипи у транспортній сфері.

Голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе водночас застерегла від ризику повоєнного «відкату» ролі жінок і закликала уникати пасток символізму.

«Війна проявила нашу стійкість за рахунок горизонтальної довіри, і жінки проявили себе неймовірно. Але є світовий ризик: після воєн у багатьох суспільствах роль, яку жінки здобували в кризу, відкочується назад. Ми не можемо допустити цієї помилки. Попри квоти, ми продовжуємо боротися, щоб нас чули. Бо від жінки вимагають неможливого: бути одночасно жорсткою і людяною, стратегічною і чуйною, рішучою і обережною. І найголовніше — жінка не має права на помилку. Якщо чоловік робить помилку — це просто помилка. А якщо жінка — одразу кажуть: „Ну от, жінки не справляються“. Ми маємо добитися, щоб присутність жінок при владі була нормою, і уникнути пастки символізму», — зазначила у своєму виступі Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Марина Хонда: «Сильні громади починаються з рівних можливостей»

Заступниця голови КМДА Марина Хонданаголосила у своєму виступі, що повномасштабна війна суттєво змінила управлінські ролі, адже у багатьох сферах саме жінки взяли на себе додаткову відповідальність, забезпечили безперервність роботи установ, долали кадровий дефіцит і продовжували працювати в умовах постійних криз.

«З новими можливостями з’являються і нові виклики. Сьогодні багато жінок одночасно поєднують професійну діяльність із турботою про родину, беруть на себе додаткову відповідальність, залишаються функціональними навіть у кризі. Саме тому одним із головних бар’єрів залишається перенавантаження. У таких умовах особливо важливими стають психологічна підтримка в колективах, адекватний розподіл навантаження та створення безпечного середовища, де людина не боїться говорити про втому чи потребу в допомозі.

За словами пані Марини, також показовим є те, що у 2025 році в КМДА вперше вдалося досягти майже паритетного представництва серед директорів департаментів: сьогодні ці посади обіймають 15 чоловіків та 14 жінок. Це свідчить про поступові зміни, які відбуваються не завдяки квотам чи формальностям, а завдяки професійності, досвіду та готовності брати відповідальність.

Щиро дякую структурі ООН Жінки в Україні та особисто Сабін Фрейзер Гюнеш за підтримку цього форуму та створення простору для відкритого діалогу про виклики, з якими сьогодні стикаються жінки, і про рішення, які допомагають рухатися вперед. Переконана, що сильні громади починаються з рівних можливостей для кожного», — зазначила Марина Хонда.

Олеся Зубрицька: «Рішення для громади мають прийматися людьми з різним досвідом»

Важливість суто «жіночого погляду» на міську інфраструктуру та стратегічні рішення детально пояснила директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА та депутатка Київради фракція «УДАР» Олеся Зубрицька. Вона наголосила, що інклюзивність починається там, де враховується думка кожної групи громади — чоловіків, жінок, молоді, старшого покоління та людей з інвалідністю.

«Вірити в жінок — і в Україні, і в світі — надзвичайно важливо. Чим більше жінок буде на рівнях, де ухвалюються рішення, тим інклюзивнішими, збалансованішими і кориснішими для всієї громади вони ставатимуть. Якщо спростити це до побутового прикладу з дитячим майданчиком: коли його проєктують без залучення жінок, там технічно ставлять лише одну гойдалку. І ми бачимо реальність — стоїть черга, одна дитина катається, а ще п’ятеро-шестеро разом із мамами монотонно чекають. Якби до проєктування залучили жінку, вона з огляду на свій соціальний досвід точно зробила б мінімум три гойдалки…Ми, жінки, відіграємо трохи більші соціальні ролі: проводимо багато часу з дітьми в садочках та школах, глибше знаємо ці проблеми. Тому наш голос є критично важливим в освіті, охороні здоров’я — зрештою, у будь-якій сфері. І чим вищий рівень рішень, тим ця позиція важливіша», — зазначила Олеся Зубрицька.

Депутатка підкреслила, що під час війни українські жінки взяли на себе неймовірне, часом надлюдське навантаження — і ті, хто лишився, і ті, хто був змушений виїхати за кордон:

«Сьогодні жінки несуть величезну відповідальність: утримують і навчають дітей, щодня ухвалюють важкі рішення. Особливо важко тим, у кого чоловіки на фронті — жінка мусить щодня поратися з усім сама, але кожну хвилину, від ранку до ночі, її думки там, де тривають бої. Жінки, які втратили чоловіків, жінки, які чекають, жінки, які самі служать у ЗСУ — всі вони сьогодні є нашою опорою. Саме тому такі заходи потрібні. Для багатьох жінок, які ще не обіймають керівних посад, але вже пройшли великий шлях, цей форум — той самий малесенький поштовх. Їм просто необхідно почути історії інших, отримати підтримку і почути слова: „Ти зможеш, у тебе все вийде!“. Нам критично необхідна підтримка „жінка від жінки“ — щоб ми допомагали одна одній, радили і робили все для того, аби наша нація вижила, війна закінчилася, а жінки були гідно представлені в різноманітних сферах», — резюмувала Олеся Зубрицька.

Алла Шлапак: «Там, де відбудова — більшість членів комісії є жінками»

Тему системних міських рішень та реального наповнення гендерної політики змістом підтримала Алла Шлапак — депутатка Київради (фракція «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина») та співголова міжфракційного об’єднання «Київ — за рівні можливості». Маючи 30-річний досвід у політиці, вона згадала, як у 2006 році в Україні ухвалювався перший закон про рівні права та можливості, який тоді чоловіки-політики сприймали радше як іронічний «фасад». Проте сьогодні, в умовах війни, цей закон наповнюється реальним змістом безпосередньо на місцях.

Очолюючи Тимчасову контрольну комісію (ТКК) Київради з питань відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів будівель, Алла Шлапак навела промовистий факт: із 8 членів цієї комісії — 5 є жінками. За її словами, саме такий баланс та особливий соціальний погляд дозволили виявити й почати виправляти серйозні прогалини у процесах відбудови столиці.

«Жіноче бачення допомогло звернути увагу на ті гуманітарні проблеми, які часто залишалися поза технічними звітами про ремонти. Зокрема, йдеться про гостре питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які орендують житло у столиці й під час повторних прильотів втрачають абсолютно все майно, залишаючись без жодних компенсацій. Крім того, завдяки роботі комісії вдалося зрушити з місця питання забезпечення якісного, безбар’єрного тимчасового прихистку для людей з інвалідністю та маломобільних киян на той період, поки триває капітальний ремонт або відновлення їхніх пошкоджених квартир», — наголосила Алла Шлапак.

Цифровізація, медицина та ветеранський супровід

Друга панельна дискусія зібрала потужне коло експерток, які безпосередньо керують критичними та технологічними сферами життєдіяльності міста.

Про граничну ціну жіночої стійкості та необхідність психологічного відновлення нагадала директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан:

«Весь психологічний стан родини під час війни тримається на жінці. Але у наших жінок абсолютно немає навичок турбуватися про себе. Згадайте головне авіаційне правило маски в літаку: спочатку ми одягаємо її на себе, і лише потім — на дитину. Якщо не витримає жінка — рухне вся родина. Тому турбота про себе — це перш за все відповідальність», — наголосила вона та закликала користуватися послугами 12 столичних центрів ментального здоров’я.

Важливими змінами у своїх сферах поділилися інші учасниці другої панелі:

Вікторія Іцькович (Департамент ІКТ) розповіла, як команда забезпечувала роботу міського датацентру та застосунку «Київ Цифровий», зазначивши, що зараз у міському IT-напрямку понад половину співробітників — це жінки.

Олександра Соя («Kyiv Military Hub») підкреслила, що близько 30% заявників на міські мікрогранти для ветеранського бізнесу — це жінки.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко у своєму відеозверненні підсумувала, що розвиток жіночого лідерства на місцях є обов’язковою умовою для повноцінної євроінтеграції України. Вона підкреслила, що впровадження європейських стандартів рівності в українських громадах під час війни доводить міжнародним партнерам нашу відданість демократичним цінностям та спроможність держави реформуватися навіть у найскладніших умовах.

Практичний результат: рішення для майбутнього

Учасниці об’єдналися у три професійні групи, де могли удосконалити свої професійні та лідерські навички у сферах:

• ШІ та цифрові навички — автоматизація процесів у публічному управлінні за допомогою штучного інтелекту задля підвищення ефективності міських послуг.
• Політичні комунікації — опанування сучасних інструментів для посилення голосу жінок-лідерок у медіапросторі та ефективна протидія кризовим інформаційним викликам.
• Ментальна підтримка — опанування практичних технік стресостійкості та створення безпечного середовища в колективах від фахівців Київського центру стресостійкості.

Фінальним акордом заходу стало ухвалення спільної Резолюції форуму «She Leads Ukraine». Учасниці наголосили: залучення жінок до стратегічного управління — це не питання формальних квот, а життєва необхідність для стійкості столиці.

Усі напрацьовані під час форуму рішення — від інклюзивних стандартів відбудови до програм інтеграції ветеранок — не залишаться теоретичними рекомендаціями. Вони будуть офіційно інтегровані до Стратегії розвитку міста Києва до 2027 року.

Таким чином, голос киянок-лідерок зможе отримати чітке юридичне та фінансове продовження у головному плановому документі столиці, перетворюючи «жіночий погляд» на реальні та дієві зміни.

До теми: Академія жіночого лідерства у Києві: 5 років підтримки та професійного зростання жінок.

Тетяна АСАДЧЕВА, Борис КОРПУСЕНКО «Вечірній Київ»