Від Романівського мосту до Мощуна: на Київщині презентували першу інтерактивну мапу війни
Вона об’єднає ключові локації спротиву російській агресії Київщини в єдиний простір, а її пілотним майданчиком стане досвід приірпінських громад.
Нещодавно на Київщині презентували цифрову мережу «Маршрути пам’яті», яка зафіксує історію оборони та звільнення регіону від російських загарбників навесні 2022 року. Створення цієї інтерактивної карти обговорили урядовці, керівники місцевих громад та міжнародні експерти під час профільного національного діалогу.
Головна мета проєкту— об’єднати місця, що стали символами боротьби українського народу, в єдиний простір пам’яті та правди.
Про це повідомив Голова Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник на своїй сторінці у Facebook.
«Пам’ять про війну починається з конкретних місць. Але живе вона насамперед у людях. Сьогодні на Київщині відбувся Національний діалог „Маршрути пам’яті в Україні: формування через комунікацію“, який об’єднав представників держави, громад, експертного середовища та міжнародних партнерів навколо надзвичайно важливої теми — як зберегти правду про російсько-українську війну та передати її наступним поколінням», -написав у своєму дописі Микола Калашник.
За його словами, на початку повномасштабної війни у 2022 році Київщина стала одним із регіонів, де російська агресія залишила особливо глибокий слід. Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Мощун — назви наших міст і сіл стали відомими далеко за межами України. Але за кожною з них стоять не лише трагічні сторінки. За ними стоять люди, які вистояли, громади, які не здалися, і країна, яка продовжує боротьбу.
До першої меморіальної мережі вже офіційно увійшли шість знакових точок Бучанського та Вишгородського районів, серед яких Романівський міст в Ірпені, меморіал «Янголи Перемоги» у селі Мощун та аеропорт «Антонов» у Гостомелі. Також до маршруту включили храм Святого Апостола Андрія Первозваного разом із вулицями Яблунською та Вокзальною у Бучі, центральну площу селища Бородянка та історичний блокпост «Караван-Гала».
Головна ідея проєкту — відійти від радянських канонів зведення холодних монументів і створити «живий» простір, де автентичні історичні руйнування та артефакти поєднуватимуться із сучасними технологіями.
Передбачається, що кожну з локацій обладнають QR-кодами, за якими відкриватимуться віртуальні тури, архівні фото, відеосвідчення очевидців та задокументовані хроніки подій. Це дозволить не лише зберегти історію для української молоді, а й показувати іноземним делегаціям верифіковану правду про те, що відбувалося на Київщині.
Запуск масштабної ініціативи став можливим завдяки спільній роботі Міністерства розвитку громад та територій України під керівництвом Віцепрем’єр-міністра з відновлення Олексія Кулеби, першої заступниці Міністра Альони Шкрум та за активної участі лідерів місцевих громад.
До теми: Мощун та Ірпінь: як 20 березня зупинили наступ на Київ.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»