Мистецький код трьох поколінь: у Києві презентували масштабний проєкт «Династія Кричевських»

Нещодавно в Музеї української діаспори відбулося відкриття масштабного історико-мистецького проєкту «Династія Кричевських», який об’єднав понад вісімдесят творів живопису й графіки, а також унікальні архівні матеріали з музейних та приватних зібрань.

«Понад століття ця родина створювала візуальну мову української ідентичності, фіксуючи її як у сонячних краєвидах Полтавщини, так і у пейзажах нашого міста, і в емігрантських етюдах Каліфорнії чи Парижа. Сьогодні розрізані кордонами й десятиліттями родинні полотна та унікальні архіви нарешті повернулися додому, щоб постати перед глядачем як єдиний, нерозривний мистецький мікрокосмос — масштабна ретроспектива життя і творчості видатного роду на їхній рідній землі», — розповідають куратори проєкту в музеї.

Варто згадати лише творчу географію трьох поколінь славетної родини видатних українських митців:

• Василь Кричевський (1873, Ворожба — 1952, Каракас): засновник династії представлений архітектурними ескізами, книжковими обкладинками, полтавськими й кримськими краєвидами та творами епохи еміграції.

• Федір Кричевський (1879, Лебедин — 1947, Ірпінь): молодший брат Василя Кричевського. В музеї експонуються його проникливі українські пейзажі та ескізи до портретів;

• Микола Кричевський (1898, Харків — 1961, Париж): старший син Василя Кричевського, чиї паризькі, венеційські та нью-йоркські натюрморти й пейзажі відображають дух європейської еміграції;
• Василь Кричевський -молодший (1901, Харків — 1987, Пало-Альто) та його дружина Олена (1892, Казимирівка — 1964, Маунтейн В’ю): середнє покоління династії, чий спадок охоплює родинні портрети, дизайнерські ескізи, а також київські, кримські, каліфорнійські та американські краєвиди;
• Катерина Кричевська-Rosandich (1926, Київ — 2021, Маунтейн В’ю): онучка фундатора династії, в роботах якої зафіксовані ранні європейські сюжети, американські пейзажі та краєвиди вже незалежної України.

Особливу увагу організатори виставки приділили постаті ювіляра — Василя Кричевського-молодшого. Як розповіла кураторка проєкту, директорка Музею української діаспори Ганна Лексіна, його постать досі залишається недостатньо дослідженою для сучасників.

«Василь-молодший, як і його видатний батько, був людиною універсального таланту, «людиною-комп’ютером», якщо говорити сучасною мовою. І ми свідомо вирішили розставити акценти саме на маловідомих сторінках його біографії. Наприклад, навіть для багатьох дослідників та освітян стає відкриттям тот факт, над яким саме фільмом Олександра Довженка працював Кричевський-молодший.

А це була культова «Земля» 1930 року! Завдяки колегам із Довженко-Центру нам вдалося залучити до експозиції унікальні цифрові копії цих кінокадрів. Окремо хочу подякувати Архіву-музею літератури і мистецтва, які надали нам дуже красиву, символічну світлину з цієї знімальної зали, що стала важливим візуальним елементом виставки», — зауважила пані Ганна.

За словами очільниці музею, не менш важливим та захопливим є американський період його життя. В еміграції Василь-молодший реалізувався як успішний архітектор та дизайнер. Мало хто знає, але він співпрацював із потужними американськими компаніями, які створювали перші обчислювальні машини. Художник з України власноруч промальовував та стилізував деталі для цих перших комп’ютерів, оформлював масштабні папки технічної документації. Це дивовижне поєднання високого мистецтва та точних технологій.

Поруч із роботами майстра виставка відкриває для глядача і його дружину, Олену Кричевську. Вона не так довго встигла пожити у Києві, здебільшого перебуваючи тут у тіні численних родичів, але її мистецький спадок — це переважно тонкі, проникливі пейзажі, які тепер також можна побачити в експозиції музею

Візуальною перлиною цієї лінії став портрет Олени, виконаний видатним архітектором Яковом Паученком — надзвичайно рідкісна річ.

Також родинну історію Кричевських гармонійно доповнюють унікальні фотозбільшення архівних світлин та цитати зі спогадів Катерини Кричевської-Росандіч та її рідкісне інтерв’ю, записане у США в середині 2010-х років.

Під час урочистого відкриття велике значення цього проєкту для столиці підкреслила генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха. У своєму виступі вона наголосила, що постаті такого масштабу, як представники родини Кричевських, мають посідати чільне місце в культурній пам’яті столиці, адже їхній внесок у розбудову та візуалізацію українського стилю є неоціненним.

За словами Вікторії Мухи, цей проєкт став чудовим прикладом ефективної співпраці міжмузейних інституцій та архівів, яка дозволила зібрати розпорошені по різних колекціях унікальні твори та документи під одним дахом: в музеї української діаспори — філії Музею історії міста Києва.

Посадовиця також зазначила, що відкриття такої масштабної ретроспективи під час повномасштабної війни є свідченням нашої культурної стійкості та прагнення відновлювати історичну справедливість, повертаючи імена видатних земляків-емігрантів у живий міський контекст Києва.

Організатори проєкту також повідомили, що підготували для шанувальників мистецтва сюрприз: наприкінці вересня, під час урочистого закриття проєкту, широкому загалу презентують великий каталог виставки «Династія Кричевських».

Нагадаємо, що проєкт здійснюється за підтримки партнерів: Міжнародного благодійного фонду світових українців «Діаспора», Благодійного фонду «ДАР» та американського «DAAR» Foundation.

Виставка «Династія Кричевських»

Коли: до 27 вересня, середа — неділя 11:00 — 18:00 (каса — до 17:15), понеділок і вівторок — вихідні.

Де: вул. Князів Острозьких, 40- Б.

Вартість вхідного квитка — 160 грн, пільговий — 80 грн.

До теми: Художник Іван Марчук приїхав до столиці та відвідав виставку в Музеї історії Києва.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»