Російський удар по Дніпру: ворог понівечив легендарну Брянську церкву
Історія цієї унікальної пам’ятки вражає: колись радянська влада хотіла знести її як «релігійний пережиток», а тепер її намагається знищити Росія, хоча свого часу собор будували як величний дарунок до ювілею правління царської родини. Цієї ночі архітектурна перлина Дніпра отримала нові, глибокі шрами від уламків та вибухової хвилі.
У ніч на 15 червня війська РФ здійснили масовану атаку на Дніпро.
Як повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа у своєму Телеграм Каналі, внаслідок ворожих ударів госпіталізовали 64-річного чоловіка, пошкоджено промислове підприємство, будівлю коледжу та вибито вікна у школі.
Найважчим ударом для культурної спадщини міста стало істотне пошкодження Будинку органної та камерної музики — унікальної пам’ятки архітектури національного значення, відомої історично як Брянська церква.
«Вечірній Київ» розповідає історію цього храму, який став черговою мішенню окупантів:
Шедевр на робітничій околиці та залізобетонна міцність
Брянська церква — це останній за часом відкриття храм дореволюційного Катеринослава (нині — Дніпро). Цікаво, що його історія розпочалася у 1913 році до 300-річчя династії Романових. Керівництво гігантського «Брянського заводу» вирішило звести розкішний собор на честь святого покровителя царя — Миколи Мирлікійського. Кошти збирали «всім миром»: завод виділив 170 тисяч рублів, а робітники, за звітами, назбирали ще 400 тисяч.
Храм будували 28 місяців і освятили у 1915 році. Споруда унікальна своїм стилем, де пишне бароко тут поєдналося зі стриманим неокласицизмом. До її створення причетні вельми яскраві постаті.
Зовнішній вигляд проєктував архітектор Георгій Туровець, а автором розкішного 18-метрового іконостаса став Євстафій Костянтинович — колишній відчайдушний революціонер, який свого часу воював за незалежність Куби і ледь уникнув іспанського розстрілу.
Будівля була надсучасною для своєї доби: її звели з надміцної шлакової цегли, а колони й перекриття зробили із залізобетону. Саме ця інженерна міцність допомогла собору вистояти в майбутньому.
Радянські репресії та рятівний орган
Брянська церква діяла як культова споруда лише 14 років: у лютому 1929 року радянська влада її закрила. Згодом будівля почала занепадати, тож її перетворили на експозиційну залу, розмістивши там виставку металу. Згодом в ній діяли також: Будинок піонерів, спортивна школа та склад.
А вже 1970-х роках пам’ятку взагалі планували знести, одна її дивом врятувала її фантастична акустика. Заступниця голови міськвиконкому Зоя Суміна запропонувала цікаву ідею — переобладнати споруду під органний зал.
У 1987 році будівля отримала нове життя: тут встановили унікальний 12-тонний німецький орган фірми «Sauer» на 2074 труби, який згодом внесли до каталогів ЮНЕСКО. Оскільки оригінальні інтер’єри комуністи знищили, стіни розписали у світському стилі — образами муз та видатних композиторів.
Парадокси російського варварства
До початку повномасштабного вторгнення довкола будівлі точилися дискусії щодо повернення храму релігійній громаді, але велика війна поставила суперечки на паузу.
У нинішньому злочині Кремля криється цинічний парадокс: для сучасного російського агресора немає значення культурна спадщина — навіть та, що пов’язана з його власною імперською історією. Храм, який будували як «царський дарунок» до ювілею династії Романових, безжально розстріляла російська ракета.
Цей удар вкотре доводить, що тези Москви про «захист православної спадщини» є лише ширмою для нищення України. Столітні стіни, які пережили радянське богоборство та Другу світову війну, зазнали руйнувань від тих, хто намагається стерти нашу ідентичність.
Наразі фахівці з’ясовують, чи неушкоджений унікальний німецький орган всередині будівлі…
До теми: Пожежа в головному соборі Києво-Печерської лаври виникла після прямого влучання російського безпілотника: подробиці.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»