Вкрадені московитами святині Софії Київської: де вони знаходяться
Науковці Національного заповідника «Софія Київська» впродовж десятиліть працюють над пошуком пам’яток, які колись зберігалися у Софійському соборі, і які сьогодні перебувають в росії.
Заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська», доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко висловив сподівання, що факти встановлені під час досліджень, стануть основою для роботи майбутньої комісії з повернення цих культурних цінностей до України.
Доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко розповів про «перший етап» політики загарбання, яку започаткував князь Андрій Боголюбський ще в другій половині ХІІ століття.
У Софії Київській науковці продемонстрували зображення викрадених скарбів
Андрій Боголюбський певний час був князем у Вишгороді, звідкіля вкрав Ікону Богородиці, перевіз її до міста Володимира-на-Клязмі. З того часу вона стала іконою, так званою, «Володимирською», особливо шанованою російською православною церквою.
На думку Вячеслава Корнієнка, Боголюбський не зміг утриматися при владі тут. Тому він розпочав процес символічного перенесення простору Києва до Володимирського князівства. Там збудував Золоті ворота, а резиденція Боголюбського знаходилась на приблизно такій же відстані, як Вишгородська резиденція від Києва. Але згодом історія розпорядилася інакше.
З Володимирського князівства у 1263 році було виділено уділ московського князя, молодшого четвертого сина Олександра Невського Даниїла. Молодший син, у той час, не мав шансів посісти високе місце в князівській ієрархії.
А в 1277 році хан Золотої Орди Менгу-Тимур офіційно закріпив ці землі за князем Даниїлом. Тобто утворення московського князівства — це 1277 рік.
«Це була невелика територія, виділена з меж історичного князівства, один з золотординських улусів, який не мала сталої традиції. Хоча ні, одну мав — її основи заклав саме Боголюбський. Починається захоплення територій сусідніх князівств, що пояснювалось, ніби вони колись складали територію московії. Багато тих речей, які виникли на теренах Руси, були оголошені спадком московського князя. Зрештою, спираючись на підроблену грамоту, московський цар проголосив себе спадкоємцем Константинополя», — сказав Вячеслав Корнієнко.
Тобто в ХІ-ХІІ століттях сформувалася система, яка передбачала те, що пізніше стане основою ментальної матриці росії: викрадення, привласнення чужого, створення легенд, які це пояснюють саме як російську спадщину.
«Наприклад, ми досліджували середньовічні українські рукописи, то 95% з них знаходяться у сховищах росії. І вони там трактуються як пам’ятки російської писемності. Мозаїка, що відкриває зал Русі в Третьяковській галереї, це Дмітрій Солунский з Михайлівського Золотоверхого монастиря. Це хрестоматійні приклади. Вони добре відомі, ми про них знаємо», — наголосив науковець.
Фото: «Вечірній Київ»
Читайте також: «У Софії Київський показали нововиявлену картину Тараса Шевченка».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»