У КМДА розповіли, чому у Києві не скрізь скошують траву

У Києві збільшується кількість ділянок із природним режимом утримання трав’яного покриву.
У столиці продовжують застосовувати природоорієнтовані підходи до догляду за зеленими зонами. Комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень поєднують звичний догляд із сучасними екологічними практиками.
Це допомагає підтримувати комфорт для мешканців, охайний вигляд міста та зберігати біорізноманіття. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Щороку з початком теплого періоду скошування трави стає однією з найбільш обговорюваних тем серед киян.
Частина мешканців підтримує природні підходи до утримання зелених зон, інші віддають перевагу традиційним доглянутим газонам.

Саме тому в Києві вже кілька років поспіль застосовують диференційований підхід до утримання територій відповідно до їх функціонального призначення.
«Сучасне місто має шукати баланс між потребами людей і відповідальним ставленням до довкілля. Ми не відмовляємося від догляду за зеленими зонами, а робимо його більш гнучким і продуманим — залежно від того, як використовується той чи інший простір. Це частина стратегії адаптації Києва до змін клімату та підвищення стійкості міського середовища», — зазначив Валентин Мондриївський.
У Києві продовжує зростати кількість ділянок із режимом обмеженого скошування. Якщо у 2025 році таких локацій налічувалося 91 загальною площею понад 234 га, то нині їх уже 119 загальною площею 251 га.
Це свідчить про послідовне розширення практики природного утримання міських зелених зон.
Розширення площ природних територій має науково та екологічно обґрунтовані переваги.
Нескошені ділянки сприяють збереженню біорізноманіття, підтримують популяції комах-запилювачів, утримують вологу в ґрунті, зменшують перегрівання міських поверхонь у спекотний період і підвищують стійкість зелених зон до кліматичних змін. Також вони сприяють зниженню рівня пилу та покращенню мікроклімату.
Водночас у Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату підкреслюють, що фахівці індивідуально визначають ділянки з режимом обмеженого скошування — з урахуванням безпеки, функціонального призначення територій і потреб мешканців.
«Ми послідовно розвиваємо систему озеленення Києва, де кожна територія має свою функцію. Завдання міста — не лише доглядати за зеленими зонами, а й підвищувати їхню екологічну ефективність. Саме тому ми розширюємо практику природних ділянок і декоративних луків як частину сучасної міської екополітики», сказав директор Департаменту Павло Іванов.
Він наголосив, що йдеться не про відмову від скошування як такого. У Києві застосовують збалансовану модель: частину територій регулярно доглядають для активного відпочинку та безпеки, тоді як на інших зберігають природну рослинність.
Такий підхід дозволяє поєднувати комфорт міського середовища з екологічною стійкістю.
Читайте також:
- Чому в Києві залишають ділянки без скошування трави: пояснення
- У столиці створили ще один яскравий квітник
- У Києві розвивають мережу парклетів: що це
- У Голосієві на місці «транзитної» зони облаштували затишний кишеньковий сквер
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»