Матері Херсону: у столиці відбулася світова прем’єра опери про викрадених росією українських дітей
Масштабний міжнародний проєкт, створений на спільне замовлення Метрополітен-опера та Варшавської опери київським композитором Максимом Коломійцем, вперше прозвучав у столиці.
На сцені Національної опери України відбулася знакова подія світового масштабу — київська прем’єра фрагментів опери «Матері Херсону» в концертному виконанні. Проєкт став результатом унікальної міжнародної співпраці: музику до вистави написав відомий київський композитор Максим Коломієць, а лібрето створив американський драматург Джордж Брант.
«Ця постановка — не просто музична подія, а потужний маніфест проти воєнних злочинів росії, покликаний мовою безсмертного мистецтва розказати світові правду про трагедію українських родин», — наголошують ініціатори проєкту.
За їхніми словами, зазвичай шлях опери від ідеї до сцени триває від чотирьох до п’яти років, проте над цим твором сотні людей з усього світу працювали в надкороткі терміни, адже тема є надзвичайно важливою та актуальною в наш час.
В основі сюжету — реальні, задокументовані історії українських матерів та бабусь, яким довелося здолати тисячі кілометрів через треті країни, аби повернути своїх дітей, незаконно вивезених окупантами до анексованого Криму та Росії.
Генеральний директор Метрополітен-опера (Нью-Йорк) Пітер Гелб, який особисто прибув до Києва на прем’єру, наголосив на довготривалій силі такого проєкту:
«Новинні цикли швидко минають, але велике мистецтво — таке як „Герніка“ Пікассо, фільми „Список Шиндлера“ чи „20 днів у Маріуполі“ — здатне нести свідчення крізь віки краще за будь-які слова. Ми хочемо, щоб через цю оперу весь світ дізнався правду. Радянський Союз і сучасна росія завжди використовували культуру як зброю та пропаганду. Наш твір — це спроба відповісти вогнем на вогонь, зробити потужну контрпропаганду. З тією різницею, що наша історія — це чиста правда».
Генеральний менеджер MET також додав, що викрадення дітей є давньою, століттями відпрацьованою стратегією росіян, яку вони свого часу застосовували в Естонії, Фінляндії та інших країнах, а тепер масштабно повторюють в Україні.
Американський драматург Джордж Брант писав лібрето англійською мовою, аби забезпечити опері якнайширший міжнародний прокат. Проте, щоб український глядач відчув абсолютну автентичність і впізнав себе в кожному слові, текст пройшов серйозну верифікацію та адаптацію.
Співавторкою цього процесу виступила засновниця концертної агенції «Ухо» та продюсерка київської прем’єри Саша Андрусик. Разом із командою вона проводила детальні глибинні інтерв’ю з підлітками та бабусями, яких вдалося повернути з депортації, а також співпрацювала із Центром захисту прав дітей та організацією Save Ukraine.
За її словами, дослідники ретельно відстежували фактаж — наприклад, навмисно оминали реальні логістичні маршрути порятунку, аби росія не заблокувала їх для наступних родин. Поетичний переклад лібрето українською мовою для київської сцени здійснив письменник Мирослав Лаюк.
«Те, що в Україні знайшовся композитор такого рівня, як Максим Коломієць, здатний написати понад дві години складної, нюансованої музики на таку болючу тему — це наша спільна перемога, — зазначає Саша Андрусик. — Це результат 15–20 років послідовної роботи нової незалежної сцени класичної музики в Україні. Нам є що показати світу, і ми маємо на кого спертися».
Музичною директоркою та диригенткою постановки виступила Кері-Лінн Вілсон (США–Канада) — засновниця знаменитого Ukrainian Freedom Orchestra та музична керівниця Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Маючи українське коріння (родом із Чернівців), Кері-Лінн з перших днів повномасштабного вторгнення тримає культурний фронт в Україні, залишаючись у Києві навіть під час найважчих обстрілів.
Диригентка зізнається, що робота з матеріалом «Матерів Херсону» стала для неї колосальним емоційним викликом:
«Музично це дуже складна, модернова партитура, яка вимагає від оркестру філігранної точності. Але набагато більший виклик — це емоції. Під час репетицій три дні тому, коли звучала друга арія Катерини, мої сльози лилися як річка. Я живу тут, я звикла до цих бомбардувань і загрози, я проживаю цю трагедію разом із вами. Але водночас ця опера дарує надію. Коли на сцені співає дитячий хор — це чисте світло. Цей твір — справжні ліки для душі».
Генеральний директор та художній керівник Національної опери України Петро Чуприна відзначив неймовірне піднесення та натхнення всередині творчого колективу театру:
«Ми причетні до народження грандіозного мистецького полотна, яке підняло нас над важкою воєнною рутиною та жахливими ночами. Наші артисти заклали у цей продукт справжній український художній ген. Спочатку прем’єра в Києві взагалі не планувалася — оперу готували суто для закордонних майданчиків. Але склалося так, що всі учасники процесу зрозуміли: реалізувати такий задум без самого Києва просто неможливо».
Київське виконання об’єднало на одній сцені кращі музичні сили країни: хор та оркестр Національної опери України, солістів столичного та Львівського оперних театрів, дитячий хор Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка, а також інструменталістів «Київської камерати».
У виставі взяли участь Мар’яна Мазур (Катерина), Анастасія Поважна (Даша), Анастасія Довбіус (Ліля), Софія Соловій (Марія Львова-Бєлова), Анжеліна Швачка (Ольга), Віталій Роздайгора (Директор дитячого табору) та Тарас Бережанський (Водій автобуса).
Попереду на «Матерів Херсону» чекає великий міжнародний шлях:
16 жовтня 2026 року у Варшавській опері відбудеться світова прем’єра повноцінної сценічної версії (режисерка — Барбара Висоцька).
Навесні 2028 року виставу покажуть на сцені Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Головну партію Катерини виконає всесвітньо відома польська сопрано Олександра Курзак, а роль бабусі Ольги — українська меццо-сопрано Еліс Круз.
Постановку в Нью-Йорку транслюватимуть у прямому ефірі в межах мережі Met Live in HD на кінотеатри та цифрові платформи по всьому світу, що дозволить залучити мільйонну аудиторію. Проте автори та виконавці переконані: після великої світової прем’єри повноцінна вистава обов’язково повернеться додому і зазвучить українською мовою на сценах звільнених та відновлених театрів Одеси, Харкова, Львова та Маріуполя.
До теми: світова прем’єра про силу українських матерів та шедеври класики: чим дивуватиме Національна опера у червні.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»