«Ефект перерви»: у Києві презентували результати масштабного опитування мовного середовища серед школярів

Дослідження також виявило проблему мовної непослідовності серед частини дорослих та необхідність створення живого україномовного середовища для молоді у школі, поза школою та в цифровому просторі.

Про це під час пресконференції у Київінформ пресцентрі повідомили учасники презентації результатів опитування мовного середовища серед київських школярів.

Опитування провели постійна комісія Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту спільно з Київською міською молодіжною радою при Київській міській раді. У дослідженні взяли участь 6 712 учнів столичних шкіл.

Результати опитування презентували голова постійної комісії Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук, секретар Київської міської молодіжної ради при Київській міській раді Софія Руданецька, а також голова Молодіжної ради при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації Марк Селезньов.

Під час заходу учасники наголосили: проблема полягає не у знанні української мови, а у мовному середовищі, в якому перебувають підлітки після уроків.

За результатами опитування, 95% вчителів під час уроків спілкуються переважно або виключно українською мовою, що свідчить про україномовність формального навчального процесу в столиці. Водночас після дзвінка ситуація суттєво змінюється: 32,3% школярів спілкуються переважно або лише російською на перервах, а 33,3% — у дружньому середовищі поза школою.

Учасники дослідження назвали це «ефектом перерви чи ефектом дзвінка», коли українська мова підтримується правилами уроку, але втрачає позиції у неформальному спілкуванні, на перервах чи побуті.

«Українська виграла в класі, але ще не виграла коридори закладів освіти. Вона є мовою підручника, але ще не завжди є мовою перерви, жарту, дружби та неформальної розмови», — наголосила під час презентації Софія Руданецька.

Окрему увагу учасники приділили проблемі мовної непослідовності дорослих у школі. За словами спікерів, частина педагогів використовує українську під час уроків, але переходить на російську або двомовний формат у позаурочному спілкуванні, що створює для підлітків відчуття подвійних стандартів.

«Учнів відштовхує не українська мова. Учнів відштовхує фальш. Коли українська звучить лише „для уроку“ або „для офіційної ситуації“, а в живому спілкуванні дорослі повертаються до російської, це підриває довіру до мовної політики», — зазначив Вадим Васильчук.

Серед основних бар’єрів для переходу на українську школярі назвали звичку спілкуватися іншою мовою — 62,6%, російськомовне сімейне середовище — 46,7%, а також відсутність україномовного середовища — 37%.

Окремою зоною ризику учасники назвали цифровий простір. Лише 16,3% школярів свідомо уникають російськомовного контенту в TikTok та Instagram Reels, тоді як 30,1% готові підписуватися на російськомовних авторів, якщо контент видається цікавим.

Водночас результати дослідження демонструють позитивну динаміку: 36,8% учнів повідомили, що останнім часом стали більше використовувати українську мову, і лише 3,2% — що частіше використовують російську.

Під час заходу також наголосили, що молодь не відмовляється від української. Зокрема, 57,4% учнів хотіли б додатково вдосконалювати українську мову, а понад половина опитаних скористалася б безкоштовними онлайн-курсами. Водночас 55,2% школярів не знають про існуючі мовні курси та платформи у Києві.

Учасники пресконференції підкреслили: Києву необхідна не лише політика вивчення української мови, а насамперед політика створення україномовного середовища у щоденному житті молоді — на перервах, у шкільних медіа, спортивних подіях, молодіжних просторах та цифровому контенті.

Серед запропонованих напрямів — підтримка україномовного молодіжного контенту, розвиток шкільних медіа, дебатних клубів, подкастів, волонтерських і творчих ініціатив українською мовою, а також посилення мовної послідовності педагогів у повсякденному спілкуванні.

За підсумками дискусії учасники наголосили: українська мова має бути не лише мовою уроку, а й природною мовою щоденного життя молоді.

«Українську не можна утвердити лише лекціями, бібліотеками і курсами. Її можна утвердити тоді, коли нею зручно, цікаво, престижно і природно користуватися щодня», — підсумував Марк Селезньов.

Запис пресконференції з результатами опитування на Youtube-каналі КИЇВІНФОРМ:

Пресцентр Київінформ