Понад пів мільйона викликів за рік: як столична «екстренка» тримає медичний фронт під час війни

Сьогодні, 27 травня, у День працівників екстреної медичної допомоги, Київ дякує тим, хто першим приходить на порятунок у найважчі хвилини.

Київський Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф — заклад із понад 120-річною історією, що є одним із найстаріших і найпотужніших у Європі — наразі працює в режимі максимальної готовності, тримаючи удар в умовах повномасштабної війни.

Про роботу закладу розповідають на сторінці Департаменту охорони здоров’я міста Києва.

. Попри колосальне навантаження, система «екстренки» столиці залишається однією з найбільших і найефективніших у країні.

Як зазначила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан, столична екстрена медична допомога сьогодні є надміцним тиловим щитом для Києва та всієї країни.

«Кожен її працівник здійснює щоденний подвиг. Бригади виїжджають туди, де палає, де є загроза життю, де потрібні миттєві професійні рішення. Наші медики приймають удари війни разом із рятувальниками та військовими, виявляючи найвищу форму самовідданості та людяності. Дякую кожному та кожній за стійкість і кожне врятоване життя у нашому мегаполісі», — наголосила Тетяна Мостепан.

Цифри, що вражають: масштаби роботи Центру

Величезний обсяг роботи у столиці забезпечують 1 392 медичні працівники. Показники роботи Центру доводять високу чіткість та злагодженість їхніх дій:

• Понад 500 тисяч викликів столичні медики обслуговують щороку. Зокрема, за минулий 2025 рік ця цифра склала 535 512.
• Майже 170 тисяч пацієнтів щороку ушпиталюють до лікарень міста (у 2025 році невідкладну допомогу в стаціонарах отримали 169 953 особи).
• Частина колективу наразі боронить країну зі зброєю в руках — 132 працівники Центру служать у лавах ЗСУ. На жаль, двоє захисників-медиків загинули на фронті, ще 15 зазнали поранень.

Робота під обстрілами та у висотках без світла

Пріоритетом служби залишається збереження життя людей. За весь час повномасштабного вторгнення не було жодної відмови від виїзду через загрозу обстрілу — бригади вирушають на виклики навіть під час повітряних тривог та масованих ракетних атак.

Медики першими прибувають на місця «прильотів», проводять сортування постраждалих та чергують поруч із рятувальниками ДСНС до завершення пошукових робіт. Така самовідданість має високу ціну: під час виконання службових обов’язків у Києві один медичний працівник загинув, ще семеро дістали поранення.

Окремим щоденним викликом для бригад «швидкої» стали тривалі відключення електроенергії.

Коли через блекаути зупиняються ліфти, медики пішки підіймаються на верхні поверхи висоток, несучи на собі обладнання вагою до 30 кілограмів. У таких умовах вони не лише стабілізують пацієнтів, а й власноруч транспортують їх сходами вниз для термінової госпіталізації.

Стратегічні завдання столичної «екстренки»

Окрім щоденних викликів, служба екстреної допомоги виконує низку важливих стратегічних завдань:

• Реагування у разі масових уражень, техногенних аварій та надзвичайних подій.
• Перевезення поранених військовослужбовців з евакуаційних потягів до лікарень Києва та області.
• Евакуація захисників (зокрема реанімаційних пацієнтів) до інших регіонів та за кордон для подальшого лікування й реабілітації.
• Забезпечення медичного нагляду під час масових заходів міського та державного рівня.

Наразі до структури Центру входять 18 повноцінних відділень та 18 пунктів тимчасового базування бригад, що дозволяє оперативно охоплювати всі куточки столиці.

Нагадуємо, що дзвінки приймаються цілодобово за єдиним номером 103. Крім того, для людей із порушеннями слуху та мовлення у Києві успішно працює спеціалізований SMS-сервіс.

До теми: «Екстренка» Київщини отримала нові автомобілі.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»