В Університеті Грінченка проходять програми реабілітації для військовослужбовців
«Плавання допомогло мені не лише фізично відновлюватися, а й психологічно. З’явилася впевненість у собі та бажання рухатися далі»
З вересня 2024 року в межах соціального проєкту «З Києвом і для Києва» в Університеті започатковано програму реабілітації військовослужбовців, які зазнали поранень, захищаючи Україну. Базою для реалізації ініціативи став сучасний Спортивний комплекс Університету, де двічі на тиждень проходять спеціалізовані заняття у басейні під професійним супроводом реабілітологів — випускників Університету Грінченка.
Особливе місце у програмі займає саме плавання, адже водна реабілітація сьогодні є одним із найефективніших методів відновлення людей із травмами опорно-рухового апарату, наслідками поранень та складних оперативних втручань. Вода зменшує навантаження на суглоби й хребет, дозволяючи виконувати рухи, які на суші часто супроводжуються болем або є неможливими. Під час плавання працюють майже всі групи м’язів, покращується кровообіг, відновлюється рухливість кінцівок, координація та витривалість організму.
Для військових, які проходять непростий шлях повернення до повноцінного життя, це не лише фізична реабілітація. Вода допомагає зменшити рівень стресу, тривожності, психологічного напруження, покращує сон та емоційний стан. Саме тому заняття у басейні часто стають для Захисників місцем внутрішнього відновлення, де поступово повертається впевненість у власних силах.
Одним із учасників програми став військовослужбовець Олександр, який після важкого поранення та ампутації нижніх кінцівок спочатку навіть боявся заходити у воду.
«Після поранення було страшно і зовсім незрозуміло, як я буду триматися на воді та плавати. Здавалося, що це вже неможливо. Але вже через декілька занять я почав упевнено почуватися у воді. Плавання допомогло мені не лише фізично відновлюватися, а й психологічно. З’явилася впевненість у собі та бажання рухатися далі», — ділиться Олександр.
Саме такі історії найкраще демонструють справжню цінність реабілітаційної програми. За кожним тренуванням стоїть колосальна праця. Для багатьох учасників навіть кілька метрів у воді на початку були непростим викликом. Але крок за кроком, тренування за тренуванням, військові демонструють неймовірну силу волі та прагнення рухатися вперед. Їхня витримка вражає не менше, ніж бойовий шлях.
Упродовж 2024–2025 років програмою реабілітаційних занять охоплено понад 90 військовослужбовців з ураженнями опорно-рухового апарату. І це не просто цифра — за нею стоять реальні людські історії боротьби, відновлення та перемог над собою.
Важливо, що проєкт не обмежується лише реабілітаційними заняттями. Університет активно створює для ветеранів і військових середовище підтримки та мотивації через спортивні події та соціальні ініціативи. Протягом року було реалізовано низку спеціалізованих заходів: «Воля до ПЕРЕМОГИ», «Мій вибір — ЗДОРОВ’Я!», відкриті ветеранські запливи, а також участь у масштабних спортивних ініціативах міста.
Кожен із цих заходів став значно більшим, ніж просто спортивною подією. Це — атмосфера взаємної підтримки, де поруч із результатами народжується віра у власні можливості. Це — простір, у якому люди, що пережили війну, знову відчувають себе сильними, потрібними й здатними до нових звершень.
Особливо вражають результати учасників Всеукраїнського поштового годинного запливу «Олімпійська година — 2026».
Олександр Кречетов подолав дистанцію 2780 метрів, а Олег Чиж — 1630 метрів.
За цими цифрами — не просто спортивні досягнення. За ними стоять години виснажливої праці, біль, щоденне подолання власних страхів і фізичних обмежень. Це приклад незламності українських військових, які навіть після важких поранень продовжують боротися — тепер уже за власне відновлення.
Справжнім визнанням значущості цієї роботи стала перемога команди «Grinchenko swimming», яка посіла І місце на Загальноуніверситетському фестивалі соціальних проєктів «З Києвом і для Києва» та отримала грант на реалізацію проєкту «Реабілітація для військових».
Ця перемога має особливу цінність. Вона демонструє, що сьогодні університет — це не лише місце навчання, а й потужний центр соціальної відповідальності, людяності та підтримки. Це приклад того, як освіта, спорт і небайдужість можуть об’єднуватися заради надважливої місії — допомоги тим, хто віддав своє здоров’я заради України.
Університет Грінченка сьогодні — це територія, де відновлюють не лише фізичне здоров’я. Тут допомагають повернути віру в себе, мотивацію жити, бажання рухатися вперед і відчуття, що ти не залишився сам наодинці зі своїми труднощами.
Адже підтримка наших Захисників — це не формальність і не одноразова допомога. Це щоденна вдячність, повага та обов’язок усього суспільства перед людьми, завдяки яким Україна продовжує боротися і жити.
Бо допомагати тим, хто захищає Україну, — це честь.
Читайте також: Медик, який пройшов полон і поранення, допомагає ветеранам відновитися у Київ Мілітарі Хаб
Єлизавета ДОБРОЛЕНСЬКА, «Вечірній Київ»