Трансплантація у Києві: рятувальники вертольотом терміново доставили донорську печінку для 8-місячної дитини

Ромчик — п’ята та очікувана дитина родини з Волині. Та після наодження мама звернула увагу на жовті очі у сина і звернулася до лікарів.

За чотири місяці стан малюка погіршився. Він став млявим, блідим, відмовлявся від їжі, погано набирав вагу, з’явилася виражена жовтяниця, тому хлопчика терміново перевели до Києва, в НДСЛ «Охматдит». У пресслужбі лікарні розповіли історію порятунку маленького хлопчика.

Насамперед в Охматдиті лікарі встановили остаточний діагноз — атрезія жовчних шляхів. Це важка вроджена вада, за якої порушується відтік жовчі, що призводить до прогресуючої дисфункції печінки та вимагає трансплантації.

Команда трансплантологів з анестезіологами робили все можливе, аби стабілізувати стан дитини та підтримати функції організму. Втім, таке лікування могло лише тимчасово стримувати прогресування хвороби. Через стрімке погіршення функції печінки трансплантація була життєво необхідною.

Ніхто з родичів як донор не підходив, тому надія залишалась тільки на неродинного донора.

У квітні, через чотири місяці очікування, зʼявився такий шанс — завдячуючи посмертному донору. Після підтвердження сумісності постало питання про швидке транспортування донорського органу — він був за 400 кілометрів від Києва.

Гендиректор НДСЛ «Охматдит» Олександр Урін звернувся до Управління організації медичного забезпечення ДСНС із проханням залучити авіацію. Попри дію воєнного стану, безпекові ризики та потребу в численних погодженнях, ДСНС та Сили Оборони України оперативно організували повітряний коридор.

За півтори години трансплантологи спільно з рятувальниками ДСНС доправили орган до Києва.

«Не тільки відстань стала нашим викликом. Донор був дорослою людиною, а реципієнт — дитина, тож печінку потрібно було хірургічно зменшити, що забирає у нас найцінніше — час. Щоб заощадити його, наша команда ще до прибуття органу почала вилучення ушкодженої печінки дитини. Ми боролися буквально за кожну годину», — додає професор, лікар-трансплантолог Олег Годік.

Загалом операція тривала 14 годин.

«Коли мені сказали, що заради Роми підняли вертоліт у небо — я не могла повірити, я розплакалась і дякувала за цей шанс для мого синочка. Після трансплантації я не впізнала його. Він мав абсолютно здоровий вигляд: його очі були білими, стан шкіри покращився, і він усміхався. Я буду до кінця життя безмежно вдячна кожному, хто долучився до порятунку мого хлопчика», — згадує мама Ольга зі сльозами на очах.

Ця успішна операція стала можливою завдяки чіткій та злагодженій взаємодії багатьох структур: медиків, які місяцями виборювали життя дитини, рятувальників та військових, які забезпечили екстрену логістику.

Минув місяць після трансплантації, і Рома нарешті їде додому.

Читайте також:

Як в Охматдиті рятували 16-річного хлопця із Сум який двічі пережив російські атаки

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»