Лук’янівка після атаки: спалений «Квадрат», руїни ринку та життя, що повертається на вулиці району. ФОТО

Минуло дві доби після чергового жорстокого обстрілу столиці, і сьогодні Лук’янівка має інший вигляд. Там, де ще вчора вирував вогонь і працювали сотні рятувальників, сьогодні панує інша атмосфера — тиха, зосереджена, сповнена важкої щоденної праці та перших підсумків трагедії.

Фотокореспондент «Вечірнього Києва» Борис Корпусенко побував на місці подій, щоб задокументувати Лук’янівку наступного дня: коли перший шок минув, а на його місце прийшло тверезе усвідомлення масштабу руйнувань. Його свіжі світлини — це хроніка району, який заліковує рани в реальному часі.

Знищений «Квадрат» та випалений ринок: наслідки атаки

Об’єктив камери безжально фіксує масштабні руйнування інфраструктури, яка роками була візитівкою та серцем цього району.

Торговельний центр «Квадрат», де ще кілька днів тому вирувало життя, купували подарунки та призначали зустрічі біля метро, тепер стоїть понівечений. Вибиті панорамні шибки, деформований метал конструкцій та почорнілі від кіптяви стіни — так зараз виглядає популярний ТЦ.

Не менш важка картина відкривається на території місцевого ринку. Вогонь, який спалахнув після прильоту, знищив десятки торговельних яток.

Замість прилавків із фруктами та квітами — згарище, вигорілий дотла пластик та закручена від високої температури арматура. Це величезні збитки для малого бізнесу та звичного побуту тисяч місцевих мешканців. Крім того, вибуховою хвилею серйозно пошкоджено навколишні житлові будинки, фасади крамниць, аптек та зупинки громадського транспорту.

Замість пожежних машин на локації тепер працюють вантажівки, що вивозять тонни будівельного сміття, понівеченого металу та залишків цегли. Через вибиті стіни та вікна багатоповерхівок тепер наскрізь видно контури зруйнованих квартир — страшна у своїй деталізації картина.

День після пекла: що зафіксував об’єктив

Кадри Бориса Корпусенка чітко показують контраст між учорашнім хаосом і сьогоднішнім днем. Замість пожежних машин — вантажівки, що вивозять тонни будівельного сміття, понівеченого металу та залишків цегли.

Замість задимленого неба — чіткі, страшні у своїй деталізації контури зруйнованих квартир, які тепер видно наскрізь через вибиті стіни та вікна.

Проте найголовніший фокус об’єктива — це люди, для яких цей день став початком довгого шляху відновлення.

Камера фіксує киян, які повертаються до своїх напівзруйнованих осель, аби врятувати хоч якісь уцілілі речі, документи чи сімейні фотоальбоми. Хтось забиває вікна фанерою, хтось мовчки оцінює збитки, а хтось просто сидить на лавці у дворі, тримаючись за голову.

«Наступного дня знімати завжди важче. Коли емоції вщухають, в очах людей з’являється глибокий, застиглий біль від того, що їм доводиться збирати своє життя по шматочках серед цих уламків», — зазначає Борис Корпусенко.

Солідарність на руїнах

Водночас фоторепортаж демонструє неймовірну згуртованість міста. Наступного дня на Лук’янівці розгорнувся справжній мурашник: сотні комунальників, волонтерів та небайдужих містян вийшли на допомогу.

Камера вихоплює моменти спільної праці: як молодь допомагає літнім сусідам виносити важке сміття, як працюють мобільні штаби допомоги, де люди можуть отримати будматеріали, гарячу їжу та психологічну підтримку.

Життя перемагає: вулиці повертаються до звичного ритму

Та попри глибокі рани та задимлені руїни, які ще нагадують про пережите пекло, Лук’янівка дивує своєю жагою до життя. Уже за кілька сотень метрів від епіцентру вибуху район починає повертатися до свого звичного, галасливого ритму.

Камера Бориса Корпусенка фіксує цей дивовижний київський контраст: на тлі забитих фанерою вікон та понівеченого «Квадрату» містяни вже поспішають у своїх справах.

Працюють вцілілі кав’ярні, звідки пахне свіжою кавою, кияни купують квіти у вуличних продавців, які перемістилися трохи далі від згарища, та гуляють вулицями, тримаючи за руки дітей. Вуличні світлофори працюють, повз руїни курсують трамваї та тролейбуси, розвозячи пасажирів.

Цей рух, буденні розмови та кроки перехожих — найкращий доказ того, що залякати місто не вдалося. Ці знімки — важливий документ того, як Київ тримає удар. Лук’янівка поранена, але вона демонструє не розпач, а залізну волю до відновлення і життя наперекір усім намаганням ворога.

Нагадаємо, що у ніч проти 24 травня російські окупанти завдали жорстокого удару по Києву, зокрема й по Шевченківському району, сильно понівечивши забудову Лук’янівки. Тоді під вогнем опинилися вхід до метро, місцевий ринок та великий ТЦ «Квадрат».

Згодом, з’ясувалося що ворожу атаку коригував 18-річний юнак.

Борис КОРПУСЕНКО, текст Тетяни АСАДЧЕВОЇ «Вечірній Київ»