800 сторінок ризиків: у пресцентрі «Київінформ» розібрали новий проєкт Цивільного кодексу
Переважна більшість експертів говорить про необхідность суттєвого доопрацювання документа, аби мінімізувати правові ризики та забезпечити належний захист прав громадян, бізнесу і держави, інші ж взагалі не бачать підстав для кардинальних змін чинного законодаства, наголошуючи на зміні лише деяких частин.
У пресцентрі «Київінформ» відбулося фахове обговорення законопроєкту №11 168 — нового Цивільного кодексу України.
Подія зібрала народних депутатів, депутатів Київської міської ради, провідних адвокатів, науковців, нотаріусів, представників громадськості та ЗМІ, які впродовж двох годин вели дискусію про законопроєкт, що викликав бурхливу реакцію у суспільстві.
У процесі обговорення фахівці виокремили низку критичних зауважень до документа, який попри свій 800-сторінковий обсяг був прийнятий у першому читанні в стислі терміни. На думку учасників, поточна редакція містить правові конструкції, здатні створити загрози для права власності, свободи слова та оборонного сектору.
Відкриваючи дискусію, модераторка заходу, депутатка Київради (фракція «Європейська солідарність») Вікторія Пташник наголосила, що Цивільний кодекс — це «конституція приватного життя», за якою громадяни та бізнес живуть щодня. Але законодавці намагаються поспіхом ухвалити документ, який викликає дуже багато запитань в експертному середовищі.
«Сьогодні ми ініціювали це експертне обговорення, оскільки я особисто зіткнулася з тривожною тенденцією: жоден із десятків народних депутатів, до яких я зверталася, так і не зміг чітко пояснити — за що саме він проголосував у першому читанні. Це свідчить про те, що документ такого обсягу та складності приймається без належного усвідомлення його наслідків самими народними обранцями», — зазначила Вікторія Пташник.
За словами депутатки, на сьогодні ми маємо справу з документом безпрецедентного обсягу, який змінює фундаментальні засади приватного права.
«Варто згадати, що чинний Цивільний кодекс (2003-го року) свого часу став результатом багаторічної праці цілої плеяди провідних експертів та кращих правників країни, що зробило його одним із найпрогресивніших документів тієї епохи. Сьогодні ж головна проблема законопроєкту №11 168 — це відсутність аналогічної широкої професійної дискусії. Коли реформа такого масштабу приймається без постатейного аналізу та належного часу на опрацювання, виникають ризики системних правових колізій. Цивільний кодекс має бути прогнозованим інструментом, а не джерелом нових правових спорів», — наголосила Вікторія Пташник.
За словами народної депутатки Іванни Климпуш-Цинцадзе, поточна редакція готувалася кулуарно, без належних консультацій та без постатейного висновку Європейської комісії, хоча автори і прикриваються гаслами про євроінтеграцію. Вона зауважила, що Міністерство юстиції навіть не встигло надати ґрунтовний аналіз документа, а спроби критикувати проєкт розбиваються об аргумент авторів, що «люди просто не розуміють високої юридичної науки».
«Виникає чимало запитань, і головне серед них — чому встановлено такі стислі терміни? Чому до обговорення не залучили Асоціацію міст України, представників громад, адвокатуру, нотаріат та, найголовніше, суддів, яким безпосередньо доведеться застосовувати ці норми на практиці?» — зауважив співавтор ініціативи щодо експертного обговорення, депутат Київради (фракція «УДАР») Віктор Домагальський.
Він також звернув увагу на міжнародну практику: «Цивільні кодекси європейських країн — це стабільні акти, що перевірені століттями. У Франції Кодекс Наполеона діє з 1804 року, у Німеччині — з 1900-го, і в обох країнах до них лише вносять точкові зміни. У Нідерландах процес оновлення кодексу тривав 20 років. Натомість в Україні документ на 800 сторінок, зареєстрований 9 квітня, вже 28 квітня був прийнятий за основу. Така швидкість у фундаментальному законодавстві є невиправданою», — наголошує експерт.
Одним із найбільш резонансних нововведень стало впровадження так званого «права на забуття». Експертка з питань фінансів та співавторка проєкту Митного кодексу України Тетяна Острікова-Чмерук детально роз’яснила, як ця норма може стати «індульгенцією» для корупціонерів.
Стаття 328 дозволяє особам вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем, якщо вона стала «неактуальною» або «втратила суспільний інтерес». На практиці це означає, що фігуранти гучних розслідувань, які формально не є держслужбовцями (так звані «тіньові офіси»), зможуть зачистити інтернет від згадок про свої схеми. Це вдарить по роботі антикорупційних сервісів на кшталт YouControl чи OpenDataBot, без яких банки та бізнес не зможуть проводити фінансовий моніторинг та перевіряти контрагентів.
Не менш загрозливою є ситуація з правом власності. Нотаріус Дмитро Кирилюк та Тетяна Острікова звернули увагу на небезпечне поєднання трьох нових інститутів: «права посідання» (фактичного панування над чужою річчю), пріоритету першого запису в реєстрі та права на забуття. На думку правозахисниці, у країні, де значна частина нерухомості (особливо на прифронтових територіях) досі обліковується в паперових книгах БТІ, реєстраційний пріоритет стає ідеальним інструментом для легалізації рейдерства: хто перший «вчистився» в електронний реєстр, той і власник, а всі попередні документи на руках у людей втрачають вагу.
Справжнім шоком для оборонного сектору може стати впровадження критерію «доброзвичайності» в інтелектуальну власність. Адвокат та патентний повірений Олександр Мамуня пояснив, що автори пропонують реєструвати винаходи лише за умови їх відповідності «етичним нормам та стандартам поведінки в суспільстві». Оскільки зброя та засоби ураження за своєю природою не відповідають «етичним стандартам», галузь MilTech ризикує залишитися без правової охорони. Іноземні інвестори, які привозять інноваційні технології в Україну, просто не отримають патентів, що поставить під загрозу спільні оборонні виробництва.
Гуманітарний блок кодексу також зазнав нищівної критики. Народна депутатка Наталія Піпа зазначила, що замість «знерадянщення», автори пропонують надмірне втручання держави у приватне життя: від обмеження репродуктивних прав жінок до встановлення обов’язкових термінів «примирення» при розлученні. Активістка Христина Морозова додала, що норми про обмеження дієздатності через психологічні стани (як-от депресія чи ПТСР) та обмеження доступу військових до свого «цифрового образу» є дискримінаційними щодо захисників України.
Професор Олег Подцерковний підкреслив, що спроба зробити Цивільний кодекс «головним актом», що стоїть над усіма іншими законами приватного права, прямо руйнує принцип рівності законів:
«Така концепція є повністю відірваною від реалій: вона змусить законодавців одномоментно переписувати шалену кількість чинних правових норм — у земельному, житловому законодавстві, у сфері інтелектуальної власності та багатьох інших. Замість обіцяного прогресу ми ризикуємо отримати правовий хаос, втрату роками напрацьованої судової практики та дестабілізацію всього бізнес-середовища», -переконаний науковець.
Також за словами пана Олега питання щодо необхідності прийняття нового кодифікованого акту у сфері цивільного права є досить дискусійним, адже чинний Цивільний кодекс 2003 року досі успішно регулює правовідносини у цій сфері, а його потенціал далеко не вичерпаний.
Замість радикального зламу системи, професор пропонує шлях точкових змін: «Можна адаптувати окремі норми до вимог часу чи європейських стандартів, не руйнуючи при цьому цілісну та робочу конструкцію, яка формувалася десятиліттями». На його думку, стабільність правового поля в умовах війни є критично важливою, а створення нового «суперзакону» лише посіє хаос там, де зараз панує зрозумілий порядок.
Підсумком зустрічі стала згадка про безпрецедентний суспільний резонанс: петиція до Президента з вимогою ветувати проєкт набрала необхідні 25 000 голосів менш ніж за 13 годин. Це свідчить про те, що суспільство бачить у новому кодексі не реформу, а «ящик Пандори», який несе загрози безпеці, власності та демократичним свободам у час війни. Спікери закликали владу зупинити процес прийняття та розпочати реальний діалог із професійними спільнотами для повного перегляду документа.
Нагадаємо що 28 квітня 2026 року Верховна Рада на пленарному засіданні прийняла у першому читанні за основу проєкт Цивільного кодексу України, реєстр. № 15 150. Згідно законопроєкту, приватне право України регулюватиметься дев’ятьма книгами, що охоплюють особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»