«Ми підсвічуємо ексклюзив молодої української сцени»: інтерв’ю з співорганізаторкою київського фестивалю «Леся Квартиринка»

На фестивалі «Леся Квартиринка». Фото надане організаторами
На фестивалі «Леся Квартиринка». Фото надане організаторами

Цього тижня фестиваль авторської музики та декорацій «Леся Квартиринка» святкує 5 років. З чого все починалося, які акценти фестивалю та особливості травневої події — у розмові з Іванкою Ліщук.

Незалежний мистецько-музичний фестиваль народився у 2021 році на Подолі — тоді на нього зібралися 80 людей, які прагнули поділитися своєю музикою один з одним.

За цей час«Леся Квартиринка» (гра слів від «Леся Українка») перетворилася на очікувану подію, що в останні рази об’єднала вже 2 тисячі шанувальників. Серед учасників фестивалю у різні роки були: Schmalgauzen, Renie Cares, Tember Blanche, Циферблат, The ВЙО, Ragapop, Blooms Corda, Стас Корольов, NAZVA, The Unsleeping, Воплі Відоплясова, Танок на майдані Конґо та інші.

Яскраві декорації, спільнотворення, спілкування, нові ідеї та цікаві виконавці — те, що приваблює постійних відвідувачів фестивалів. Напередодні 17-ї едиції фестивалю, 16 травня, на якій відзначать його 5-річчя, «Вечірній Київ» поспілкувався з співзасновницею та співорганізаторкою «Лесі Квартиринки» Іванкою Ліщук.

Іванка Ліщук. Фото надане організаторами

— Перший фестиваль пройшов навесні 2021-року. Розкажіть, як все починалося?

— Перша подія, яка відбулась, було більше подібна на місце зустрічі дуже багатьох друзів, які співали один одному пісні, ділилися своїми проєктами. Багато хто з нас тоді писали музику. І ми вирішили зібратися разом та презентувати свою творчість. Нам сподобався цей формат організації: зрозуміли, що можна багато що додавати, багато кого запрошувати і експериментувати. І тому вже п’ять років ми не можемо зупинитися.

— Фестиваль має назву «авторської музики та декорацій». Цікаво, чому окрім музики ви виділили декорації?

— Це було не одразу. Ми завжди орієнтувалися на яскравість, але декор-департамент у нас з’явився десь на третю Квартиринку, коли ми запросили нашу подругу, яка любить декорування, організувати простір. Вона й заснувала декор-департамент у розрізі Квартиринки. Потім це стало вже невід’ємною частиною нашого фестивалю. Щоразу ми вигадуємо якусь тему, і декор обов’язково її доповнює.

Пам’ятаю, якось один з наших відвідувачів написав, що «Леся Квартиринка» — його улюблений фестиваль авторської музики, як ми й зазначали в своїй назві, а також декорацій. Нам це дуже відгукнулося, і ми додали собі в опис.

Насправді подія стала ще й фестивалем костюмів, тому що відвідувачі завжди дуже готуються, дотримуються дрескоду, підбирають до теми вбрання. А також фестивалем громадських ініціатив, бо до нас доєднується багато угрупувань з різних міст. Так, на найближчому фестивалі буде 15 таких ініціатив, які матимуть свої локації.

До фестивалю готують спеціальні костюми. Фото надане організаторами

— З 2022-го ви обрали постійною локацією кіностудію Довженка. Які можливості дає цей простір для проведення фестивалю?

— Перш за все, це закрите велике приміщення, де можна влаштувати гарний звук, тому що музичний фестиваль — це насамперед якісний звук.

На кіностудії дуже багато різних павільйонів, і ми переміщалися з меншого до більшого. Зараз доросли вже до найбільшого в Європі кінопавільйону, яким може вмістити до 4 тисяч людей. Там є можливість зробити дуже якісну сцену та фестивальний простір, втілити свої ідеї. Велику роль грає й дух епохальності кіностудії. Коли заходиш, відчуваєш його, бачиш сади, які посадив Довженко.
В цьому просторі така атмосфера, що там хочеться творити.

— За ці п’ять років відбулося вже 16 фестивалей. Наскільки змінилася концепція «Лесі Квартиринки», як розвивався проєкт?

— Ми завжди намагаємося у розрізі часу актуалізувати діяльність, враховуючи що потрібно зараз людям. Дослухаємось до відвідувачів: після кожного фестивалю у нас є форми відгуків, де люди діляться своїми ідеями або враженнями, що можна було б змінити.

Сьогодні, звісно, існує велика потреба щодо співпраці з військовими, нетривіальної взаємодії з батальйонами, у зборах коштів, підсвічуванні військової теми. І Квартиринка, на мою думку, робить це дуже влучно.

На найближчий фестиваль приїде наша співзасновниця та ведуча Ярина Квасній, яка служить у Першому окремому медичному батальйоні. Бере собі відпустку на декілька днів зі служби, зі сцени спілкуватиметься з відвідувачами. У рамках цієї Квартиринки ми організували великий збір на допомогу її батальйону. Придумали таку акцію: якщо донатиш, наприклад, на 5 тисяч грн, отримуєш безкоштовний прохід на фестиваль. Напередодні фестивалю зібрали вже 750 000 з мільйона, люди радо відгукнулися.

Стосовно концепції, одне з найактуальніших — це підсвічування ексклюзиву молодої української сцени: у форматі або реюніоні гуртів. Тобто давати імпульс гуртам, які умовно розпалися або довгий час не грали, відновитися у рамках фестивалю. У нас дуже привітна аудиторія, яка надзвичайно трепетно приймає подібні реюніони. Також ми націлені на ексклюзив в форматі того, щоби музиканти — ті, в яких ми віримо, — створювали свої колективи і одразу виходили на нашу сцену.

Виступ на фестивалі «Леся Квартиринка». Фото надане організаторами

— Як цей ексклюзив буде проявлений на 17-й «Лесі Квартиринки»?

— Антон Крамер, який виступав з різними гуртами, вперше створив власний і вийде на сцену, презентуючи програму, яку ніколи раніше не виконував. І для нього це теж важливий виступ і великий імпульс, тому що збереться публіка, яка хоче його почути.

Також буде Yuko, які нещодавно теж об’єдналися після дуже великої перерви. І гурт VYMIR, що раніше існував як 5 Vymir, вийдуть на сцену у новому форматі без одного учасника: вони теж відновлюють свою діяльність після п’яти років перерви. Вперше до нас з Німеччини приїжджає Мар’яна Садовська. А на «Дружній сцені» відбудеться виступ гурту «Indie-Ye», які не грали 10 років.

Нам дуже важливо створювати для виконавців взаємодію, коли вони повертають мистецтво в своє життя, і це тепло сприймає наша аудиторія.

— В одному інтерв’ю ви сказали, що ваші відвідувачі вам як друзі, тобто на фестиваль приходить спільнота близьких за духом людей. Розкажіть, хто ваші відвідувачі, яка ваша цільова аудиторія?

— Гадаю, це українська прогресивна молодь, яка активно закриває збори, волонтерить, працює в різних громадських організаціях. І, як мені здається, що велика суміш різних спільнот та дуже гарний зріз української молоді.

Часто люди зустрічають на фестивалі багато знайомих, з якими перетинались у різних обставинах та в різні часи. Хтось приходить за лайнапом, хтось — просто, тому, що, на їхню думку, Квартиринка — це свято життя і таке не можна пропускати.

— Щодо вибору виконавців: які для вас основні критерії, чим керуєтеся? Що важливо для вас в музиці того чи іншого гурту, щоб запросити на фестиваль?

— За цей час у нас викорбувався певний стиль виконавців, які любить наша аудиторія. Але мені складно відповісти на на це питання конкретніше, бо ми орієнтуємося за своїм смаком, внутрішнім відчуттям, який рідко вербалізуємо словами. Але важливо, щоб музика гарно звучало в лайві наживо.

Було б цікаво почути від самих відвідувачів, які з нами всі ці 5 років, як вони можуть описати стиль лайнапів Квартиринки. Мені подобається слово «життєствердний», тому що після виступів багатьох гуртів залишається такий солодкий та життєствердний післясмак. Також нам дуже подобається працювати з абсурдом, з трохи комічними гуртами, в яких прослідковується абсурдність.

— Протягом цих 5 років у вас, мабуть, склалися свої фестивальні традицій і правила. Які вони?

— Великий акцент ми робимо на нашому візуальному оформленні. Це також стосується й фестивальних афіш, які малюють художники від руки. Наприклад, афішу найближчого фестивалю намальована гуашшю на форматі А2 двома різними художницями, одна з Франції, інша з України. І ми разом створювали цю афішу близько двох місяців. На ній зображений Поділ без колеса, яке приберуть: ми дуже чекали його демонтажу і зраділи, коли він розпочався. До речі, в зоні мерчу ми будемо продавати невеличкі колекції афіш, які створювали за ці роки.

Дарувати всім артистам, які виходять до нас на сцену, лимони — це традиція, яка триває з першої Квартиринки. Тоді ми думали всім дарувати квіти, але мій друг запропонував дарувати лимони, і так вони стали нашим символом.

— Поговорімо про 17-му едицію «Лесі Квартиринки». ЇЇ темою є авантюра та пригоди, чому обрали саме таку?

— Тема кожного фестивалю обирається, спостерігаючи за життям, що нам відгукується в даний момент. І ми зрозуміли, що пригода — це те, що з нами сталось п’ять років тому, коли ми це все почали і не можемо просто зупинитися. І відчули, що це буде тема нашого цьогорічного фестивалю.

Сенс нашого життя — вигадувати собі пригоди і потім з них виходити. Гадаю, це те, що нас пов’язує з нашою аудиторією. Всі дуже завзяті, авантюрні, молоді. І навіть під час продажу квитків ми всіх запитуємо, що таке для них пригода. І нам пишуть дуже зворушливі асоціації та думки — і це допомагає нам зрозуміти зв’язок з нашою аудиторією.

— Що ще, крім музики та яскравих декорацій, буде на фестивалі?

— Вперше у нас буде літературна сцена від PEN Ukraine, також присвячена нашій основній тематиці. Ростислав Семків прочитає лекцію про бунт і спротив в українській літературі, далі відбудеться філософсько-музична розмова про філософію як пригоду.

На цій Квартиринці багато буде різних експериментів. Ми подивимося, які формати працюють, які ні. Наприклад, буде ще джем-сцена від команди Jazz Wednesday Jam.

Також, як я вже говорила, до нас долучаться багато рызних громадських ініціатив. Одна формація зі Львова влаштує точку плетіння сіток, яка одночасно буде місцем для знайомства різних людей. Буде кримська точка від Crimea Dailу, де можна буде випити кави та взяти участь в інтерактивах стосовно кримськотатарської мови. Активності готує й мережа колівінгів для молоді. Словом, можна буде багато чого дізнатися, що відбувається в розрізі громадського життя України.

Детальніше про програму фестивалю — на офіційній сторінці.

Нагадаємо, у суботу на Андріївському узвозі пройде ветеранський артфестиваль. Його мета — адаптація ветеранів через творчість, формування поваги та прийняття ветеранів у суспільстві, популяризація української культури та мистецтва.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»