Як зупинити епідемію гепатиту С

Справжні масштаби поширення вірусного гепатиту С достеменно невідомі. Він, як і СНІД, може передаватися з донорською кров’ю, статевим шляхом, через ін’єкції. Його симптоми нечітко виражені, тому хвороба у більшості випадків не діагностується і не лікується вчасно, а тишком-нишком атакує нирки, щитоподібну чи підшлункову залозу, а потім призводить до цирозу або раку печінки.
– Україна посідає перше місце в Європі за темпами розповсюдження вірусного гепатиту С, – пояснює заслужений лікар України Світлана Антоняк. – Однак більшість українських пацієнтів не знає про свою хворобу – найчастіше гепатит С виявляють лише під час випадкових клінічних досліджень, причому у 80% хворих – на хронічній стадії. Саме через запізніле діагностування і непомітний перебіг захворювання вірус гепатиту С і називають "лагідним убивцею".
Пані Антоняк упевнена, що зупинити епідемію гепатиту С можливо лише заходами на державному рівні. Із нею солідарна Ольга Голубовська, завідувачка кафедри інфекційних захворювань Київського Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, головний позаштатний інфекціоніст Міністерства охорони здоров’я України, яка наводить невтішні цифри. Отже, за глобальними оцінками, у світі гепатитом С інфіковані близько 160 млн людей (приблизно 2,5% населення). В Україні хронічні форми ВГС мають майже 9% громадян, а це близько 3 мільйонів. Серед деяких груп населення рівень інфікованості значно вищий. За даними Центру моніторингу і контролю за захворюваністю МОЗ України, люди, які з різних причин часто потрапляють до шпиталю, мають показник інфікованості майже 12%, а пацієнти наркодиспансерів – до 67%.
Ще 2013 року (на період до 2016-го) була затверджена перша Державна цільова програма профілактики, діагностики та лікування ВГС. Держава фінансує лише витрати на ліки, причому на 20% від потреби (їх отримують лише 5% пацієнтів, що перебувають на обліку), а на діагностику коштів не виділяє.
– У результаті ми маємо замкнуте коло – якісну, коштовну діагностику мало хто з українців може собі дозволити, а через це держава не здатна обґрунтовано визначити потребу в лікуванні ВГС. Таким чином, гепатит С перетворюється на загрозу національній безпеці країни, – застерігає Ольга Голубовська.
Фахівці стверджують: крім гепатологічних центрів для дорослих мають бути створені спеціальні підрозділи для лікування дітей.
– Як правило, онкохворим дітям після хіміотерапії роблять потужні переливання крові, відтак майже 90% з них інфікуються гепатитами В і С, – пояснює Олександр Воронов, спеціаліст кафедри дитячих інфекційних хвороб Київського Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. – Педіатри повинні навчитися діагностувати у дітей ці хвороби, знати, якими препаратами їх лікувати. Крім того, необхідний суворий скринінг-контроль за вагітними жінками, особливо з груп ризику, представниці яких передають вірус своїм майбутнім дітям.
Не слід замовчувати і небезпеку, яка може спіткати учасників АТО. Колишній боєць батальйону "Донбас" Євген Гуділов, що переніс низку складних операцій, закликає владу звернути увагу на діагностику вірусних гепатитів серед військових:
– Щодня до госпіталів надходять поранені, – каже він. – І кожен через маніпуляції із кров’ю може інфікуватися гепатитом.
І дійсно, як свідчать результати першого всеукраїнського тестування учасників АТО на гепатит С, підступний вірус виявлений у 4% українських військовослужбовців, а в Центральному військовому госпіталі Міністерства оборони – у 10%. Такі дані оприлюднив директор з політики і партнерства Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні Павло Скала.
Проте не слід забувати, що чимало хвороб, які у нас вважають фатальними, в європейських країнах успішно лікуються. Спеціалісти впевнені: можна повністю позбутися і гепатиту С. На жаль, для більшості українців дорогі ліки та послуги медичних закладів залишаються недоступними. До того ж часто хворі наражаються на некомпетентність лікарів у даному питанні: чимало медиків досі вважають, що «лагідний убивця» – невиліковний.
КОМПЕТЕНТНО
Вадим Шипулін, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України:
- Підступність вірусу гепатиту С у тому, що він може десятиліттями не проявлятися. Людина живе, нормально харчується, працює, досягає успіхів, народжує здорових дітей... і раптом прокидається та бачить, що збільшився живіт, у ньому з’явилася рідина. Обстеження виявляє здебільшого цироз печінки... 65 % наших пацієнтів – це ті, хто вживав наркотики внутрішньовенно. Решта 35% могли заразитися під час переливання крові, яка була недостатньо тестована на вірус, або внаслідок операції, якщо інфікований хірург порізав палець і його кров потрапила до рани пацієнта. Люди також заражаються, роблячи татуювання, пірсинг, манікюр. Статевим шляхом вірус потрапляє в організм значно рідше, а ризик передачі від матері плоду становить менше 3%.
Як лікар-практик, я помічаю відсутність у багатьох медиків розуміння, що гепатит С – повністю виліковне захворювання. Крім того, нині переглянуто ставлення і до цирозу печінки. Доведено: якщо прибрати вірус гепатиту С, який викликає цироз, можливе поступове відновлення печінки. У людини регенерація йде, звісно, не так швидко, але вона можлива. Отже, усім інфікованим вірусом гепатиту С раджу запастися оптимізмом, намагатися увійти до якихось програм, державних або регіональних, щоб мати змогу придбати необхідні ліки. І головне, звертатися до кваліфікованих фахівців, бо самолікування при цій хворобі дуже небезпечне.
ПРОГНОЗ
2020 року, за висновками експертів, гепатит С буде найстрашнішою хворобою у світі. За даними, оприлюдненими торік Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), від нього щороку вмирають 350 тисяч людей. В Україні вже зараз гепатитом С інфіковано у 15 разів більше хворих, ніж ВІЛ. Лише в Києві щороку стають на облік понад 1000 нових пацієнтів.