Кінець «духовної» окупації: Михайлівську церкву в Переяславі повернули державі

Михайлівська церква у Переяславі. Фото з відкритих джерел
Михайлівська церква у Переяславі. Фото з відкритих джерел

Святиню, яку свого часу увічнив на папері Тарас Шевченко, нарешті вдалося повернути з-під юрисдикції УПЦ (МП).

Сьогодні, 11 травня у Переяславі Державна виконавча служба спільно з правоохоронцями забезпечила звільнення Михайлівської церкви та дзвіниці.

Про це повідомила в.о. директорки НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна у своєму дописі в Facebook.

За словами очільниці заповідника, ці споруди є пам’ятками архітектури національного значення і належать державному заповіднику «Переяслав», проте з 2010 року релігійна громада Московського патріархату користувалася ними без належних законних підстав.

Ще у 2023 році суд повернув пам’ятку державі, проте виконати рішення вдалося лише зараз. Фото з відкитих джерел

Суть конфлікту полягала у тривалому судовому протистоянні: заповідник намагався повернути своє майно, а громада УПЦ МП відмовлялася виселятися. Ще у 2023 році суд зобов’язав церковників звільнити приміщення, а у квітні 2024 року Верховний Суд підтвердив це рішення як остаточне. Оскільки громада не виконала вимоги добровільно, сьогодні державні органи розпочали примусове виконання закону. Це дозволило заповіднику офіційно відновити доступ до управління об’єктом.

Повернення Михайлівського храмового комплексу має велике значення для культурної спадщини міста. Дзвіниця церкви відома тим, що її у 1845 році змалював Тарас Шевченко, і вона є частиною загальнонаціонального історичного фонду. Віднині заповідник зможе повноцінно опікуватися будівлею, проводити необхідні реставраційні роботи та забезпечувати збереження пам’ятки згідно з державними стандартами, що раніше було неможливим через блокування об’єкта релігійною організацією.

Нагадаємо, що Свято-Михайлівський собор або Михайлівська церква є найстаршою будівлею міста Переяслава. Розташована вона у центрі дитинця часів Переяслава княжої пори, неподалік від площі Переяславської Ради.

Нинішній храм заклали у 1646 році над фундаментом великого п’ятибанного Михайлівського собору (1089 р.), який стояв у центрі дитинця. Ця споруда, датована другою половиною XI століття, неодноразово згадується у літописах як один з найвеличніших храмів Київської Русі. У ньому хоронили переяславських князів. Святиня була зруйнована татаро-монголами, але була відроджена за декілька століть.

Значну частину коштів на відбудову святині у середині XVII століття виділив полковник Федір Лобода. Церкву реставрували та оновлювали у 1719 році, а також після пожежі у 1734-му.

Такою святиню побачив Тарас Шевченко у 1845 році. Фото з відкритих джерел

У XVII столітті Михайлівська церква була головним храмом однойменного монастиря. На початку ХІХ століття обвалилося кам’яне склепіння. Його більше не відновлювали, замінивши у 1823 році дерев’яним дахом. Саме тоді Михайлівська церква зробилась схожою на великий декорований будинок з фасадами, оздобленими пілястрами та полив’яними кольоровими розетками, головами янголяток та рельєфними орнаментальними написами.

Під час II Світової війни церква була дуже пошкоджена, згодом вона була відновлена за знаменитим малюнком Тараса Шевченка.

У 1982 році над північно-західною частиною фундаменту спорудили павільйон, в якому розмістився Музей архітектури Переяслава часів Київської Русі.

З 3 квітня 2010 року, Свято-Михайлівська церква перебувала в користуванні громади Української Православної Церкви московського патріархату. Проте у 2023 році суд зобов’язав УПЦ МП звільнити приміщення цієї визначної пам’ятки на Київщині.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»