До Дня Європи: досвід європейських студій провідних столичних закладів вищої освіти

В Україні День Європи почали офіційно відзначати у 2003 році згідно з указом президента. Тоді святкування проводили у третю суботу травня. У 2023 році указом президента дату змінили, і відтоді Україна святкує День Європи 9 травня разом із державами ЄС.

У столиці цьогоріч проходить понад 50 заходів.

КП «Київінформ» організувало велику пресконференцію. Вона об’єднала понад 400 школярів, студентів і викладачів із 9 провідних столичних університетів. Під час заходу представили результати циклу лекцій «Європейські рішення для Києва: пропозиції від провідних столичних ЗВО», які відбулися напередодні.

Свої університети представили: Руслан Галгаш, проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку СНУ ім. В. Даля; Верніка Худолей, ректорка МНТУ ім. академіка Ю. Бугая; Наталія Стефанова, проректорка з науково-педагогічної роботи Київського національного лінгвістичного університету, докторка філологічних наук; Олена Глазунова, проректорка з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації НУБіП, професорка; Лариса Антонюк, проректорка з наукової роботи КНЕУ ім. В. Гетьмана, докторка економічних наук; Юрій Дудник, перший проректор КНУБА, кандидат педагогічних наук, доцент.

СНУ ім. В. Даля — тричі переміщений ВНЗ саме через російську агресію. Його проректор подякував столиці за ті можливості, які викладачі та студенти університету отримали тут.

Він поділився досвідом євроінтеграції і розповів, як стійкість українських науковців та студентів сприймають у ЄС.

«Ми навчаємо інших стійкості та незламності. Місяць тому я виступав перед студентами Гаагського університету прикладних наук. Спочатку вони просили не показувати чутливі фото під час презентації. Ми залишили 2-3 світлини. А потім — підійшли до нас і попросили: «А можете дати фото там, де студенти навчаються в укритті, там, де викладачі викладають лекції в окопах, там, де ваша аудиторія. де ви зробили великий ХАБ за кошти ЄС — зруйнована. Наші діти в Нідерландах не розуміють, що це таке, а ми розуміємо, що нам треба до цього вже готуватися, на жаль», — розповів Руслан Галгаш один з епізодів, який відбувся в європейському університеті.

Він нагадав, що спочатку СНУ ім. В. Даля переїхав до Сєвєродонецька, а потім до Києва, у Києві через влучання, університет пережив ще один переїзд. Так війна, розв’язана у 21 столітті росією впливає на людський вимір науки та освіти.

На думку проректора університету освіта — це сьогодні єдина екосистема, яка включає й активну громадянську позицію.

Верніка Худолей, ректорка МНТУ ім. академіка Ю. Бугая подякувала КП «Київіфнорм» та КМДА зазначила про важливість інституту менторства — викладачів, студентів та старшокласників. Це розвиває європейських кругозір.

На думку пані Худолій, саме у сфері вищої світи євроінтеграція відбулась найшвидше за 30 років незалежності, програми обміну, спілкування фахівців дались взнаки.

«Ми розуміємо методики, як це відбувається у закладах вищої освіти Європи, проєкти „Темпус Джет“, „Еразмус“. Коли я проводжу дні відкритих дверей, я кажу батькам слова вдячності за те, що вони обрали український університет. Нагадую їм про те, що є академічна мобільність. Вона може бути зовнішньої та внутрішньою», — зауважила Вероніка Худолій. Вона розповіла, що сьогодні велика робота проводиться, що студенти, після європейських студій, з новини знаннями повертались в Україну. Тут потрібні будуть їх сили для відбудови та трансформації країни.

Наталія Стефанова, проректорка з науково-педагогічної роботи Київського національного лінгвістичного університету, докторка філологічних наук, зазначила,

що університет засвідчив, що він є не просто осередком філологічної думки, а він є активним учасником суспільного, культурного і міжнародного розвитку Києва.

«І можливість така гарна можливість презентувати наші освітні можливості, презентувати ї нашій молоді, школярам з назвою, що старт, що навчання — це старт до відкриття світу, дає змогу говорити з нашою молоддю і не лише про тільки про вибір професії, а дає можливість говорити про формування нашого майбутнього, нашого спільного з ними майбутнього. І саме така якісна комунікація, вона нам в цьому допомагає», — розповіла пані Стефанова.

Для Київського національного лінгвістичного університету, е, дійсно, це є дуже важливим, тому що вивчення іноземних мов, міжкультурна комунікація, міжнародний менеджмент, це не є про просто якісь абстрактні напрями роботи і навчання. Це є абсолютно практичні інструменти.

«Вони допомагають нам зробити і впевнена, що допоможуть у майбутньому зробити наше місто відкритим, а зробити його зрозумілим і комфортним для світу.

Цей цикл лекцій, який відбувся і саме, скажімо, наша частина, вона стала для нас ефективним таким майданчиком поспілкуватися з школярами і показати їм, що сучасна лінгвістична наука — це не лише просто знання мови, це здатність працювати в міжнародних проектах. Це здатність і можливість представляти своє місто і свою країну за кордоном. Тому що перше завдання, яке отримують наші студенти, які мають можливість поїхати за нашими двосторонніми договорами, за програмою ERMUS плюс і рештою інших, це завдання, бо вони вже готові до цієї відповіді, що звісно, що вони їдуть представити своє місто, представити свою країну, розповісти, провести певну низку заходів для того, щоби познайомити наших іноземних друзів і студентів з країною. І найважливіше — зрозуміти культуру, побудувати якісний професійний діалог з нашими партнерами з різних регіонів. І ми до цього готуємо наших студентів», — поділилась важливим у фаховій підготовці проректорка.

Юрій Дудник, перший проректор КНУБА, кандидат педагогічних наук, доцент

нагадав, що КНУБА є профільним університетом в галузі будівництва архітектури, ми є експертами в дуже багатьох питань і зокрема щодо інтеграції України в ЄС, щодо входження України до Європейського Союзу.

На його думку — питання вступу України до ЄС — це не лише прийняти рішення.

«Дуже важливо виконати всі вимоги щодо синхронізації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Це різні технічні регламенти, це різні правила, це різні настанови, які існують в Європейському Союзі. Нам потрібно їх адаптувати.

Нам нам потрібно адаптуватися під їхні вимоги, тобто інтегрувати їхні вимоги в законодавство України. І КНУБА активно працює в цьому напрямі.

Ми є членами груп з розробки стандартів, ми є експертами, аналітиками щодо змін до законодавства. й беремо в цьому активну участь і розуміємо, наскільки цей шлях складний, наскільки цей шлях потребує великої відповідальності.

Багато що вже на сьогодні зроблено в галузі будівництва по приведенню нашого законодавства до вимог Європейського Союзу. Але при цьому ситуація в Україні, вона потребує особливого підходу і ми це враховуємо, зокрема і в питаннях безпеки. в питаннях енергозабезпечення, енергоефективності, енергонезалежності, водопостачання. Всі оці особливості потрібно враховувати під час розробки стандартів», — акцентував науковець.

Лариса Антонюк, проректорка з наукової роботи КНЕУ ім. В. Гетьмана, докторка економічних наук подякувала КП «Київінформ» за наданий майданчик для обміну думками та спілкування. Вона розповіла, що університет, який представляє вже давно інтегрований у європейські структури.

«Київський національний економічний університет на сьогодні уже повністю інтегрований в європейські структури ми є частиною європейського Європейської асоціації університетів. Ми вибираємо керівництво європейських університетів. Ми долучаємося до всіх важливих конференцій, які обговорюють, як покращити якість, інноваційність європейської освіти. Крім того, через своїх партнерів зі Сполучених Штатів і різних країн світу ми привносимо також якісь свої ідеї. А стійкість України на сьогодні вражаюча. І тому ми ділимося з нашими партнерами, як ми можемо в таких найскладніших умовах реалізовувати освітні ініціативи. Наш університет також входить до Європейської Ради дослідницької», — розповіла Лариса Антонюк.

А Олена Глазунова, проректорка з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації НУБіП, розповіла, що Національний університет біоресурсів і природокористування України має на меті і взагалі таку місію перед собою ставить, щоби створювати такі умови для своїх студентів, для для своїх вступників, щоб вони дійсно могли реалізувати свою освітню траєкторію та й професійну траєкторію без кордонів.

«Ми вже євроінтегруємося. Інтегруємося через участь у проектах, проектах Горизонт, проект проектах Еразмус. Ми інтегруємося через участь у альянсах європейських університетів. Зокрема, НУБІП, має такі два таких робочих два альянси, які сьогодні активно працюють, UNIGreen Ereen. Ми також беремо участь в Європейській асоціації університетів, Європейській асоціації, на університетів наук про життя. Тому ці всі процеси, вони всі на сьогоднішній день реалізуються університетом саме для того, щоб європейський простір вищої освіти, його стандарти, його цінності вже зараз впроваджувати у нашій освітній діяльності,

управлінській діяльності», — зазначила проректорка НУБІП.

За її словами, експерти беруть участь не тільки в розробці, в імплементації стандартів, в їх впровадженні в освітній процес. Це стандарти, які стосуються природокористування, ветеринарно-санітарної експертизи, сказала вже про європейський простір вищої освіти.

Фахівці НУБІП мають досвід міжнародної акредитації наших освітніх програм. Наразі наша програма освітня з ветеринарної медицини, вона якраз проходить процедуру міжнародної акредитації.

«Тому ці всі процеси сьогодні в університеті реалізуються повною мірою. Крім того, ми маємо понад 180 міжнародних партнерів з 50 країн світу, сертифіковані за стандартами 9001.

Всі наші управлінські процеси щороку ми проходимо таку пере сертифікацію, підтвердження цієї сертифікації. Також хотіла би сказати про те, що сьогодні нашим студентам, які можливості ми надаємо саме для того, щоб вони отримали оту академічну мобільність, про яку говорили в даному випадку зовнішню мобільність. На сьогоднішній день більше 40 партнерів, з якими ми реалізуємо такі угоди. Це країни Франції, Польщі, Німеччини, Словаччини, Італії, Іспанії», — зазначила пані Глазунова.

Крім того, програми подвійних дипломів на сьогоднішній день реалізовані також в університеті. І за 11-ма спеціальностями ми маємо такі програми. Минулого року скористалися цією послугою біля біля 100 здобувачів освіти НУБІП. В цьому році вже більше 50 отримали таку можливість.

Читайте також:

• «„Європейські рішення для Києва»: до Дня Європи у Києві обговорили нові можливості для української молоді».

Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»