Столиця робить ще один крок до прозорості та відкритості — як працює портал даних Києва

Керівник апарату Київської міської державної адміністрації Дмитро Загуменний
Керівник апарату Київської міської державної адміністрації Дмитро Загуменний

Місяць тому Київ запустив новий сервіс — Портал відкритих даних. Це платформа, де зібрана цифрова інформація про життя міста: відтранспорту й укриттів до екології, паркування та статистики повітрянихтривог.

Лише за перші тижні роботи портал отримав десятки тисяч переглядів, а міськими даними вже активно користуються як пересічнікияни, так й аналітики, журналісти та розробники.

Як працює ця система, чому місто робить ставку саме на відкриті дані, які
сервіси з’являться найближчим часом і чи справді портал доступний для
всіх користувачів — про все це для спільного проєкту Київ FM та
«Вечірнього Києва» розповів керівник апарату Київської міської
державної адміністрації Дмитро Загуменний.

Під час інтерв’ю з Дмитром Загуменним

ПОРТАЛ ДАНИХ — НЕ ПРОСТО «СКЛАД ДОКУМЕНТІВ», А ПОВНОЦІННИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ

— Розкажіть детальніше про міський Портал відкритих даних, що це за
платформа?

— Якщо пояснювати простою мовою, Портал відкритих даних — це фактично
єдина велика бібліотека всієї відкритої інформації Києва.

Ми розуміємо, що Київ — величезне місто. Ми маємо десятки департаментів,
тисячі комунальних підприємств, райони, різні установи — і кожен має свою
частину інформації. Раніше ці дані були розпорошені, часто публікувалися
окремо, у різних форматах, і через це їх було складно порівнювати чи
аналізувати.

Саме портал і вирішує цю проблему. Він не просто збирає всю інформацію в
одному місці, а й приводить її до єдиного стандарту, щоб із нею можна було
нормально працювати, аналізувати й порівнювати різні показники.

Тобто це вже не просто «склад документів», а повноцінний аналітичний
інструмент. І його головна мета — щоб кияни, журналісти, аналітики, громадські
організації чи бізнес могли швидко отримати потрібну інформацію в одному
місці. Місто відкриває інформацію і дає можливість створювати на її основі
власні сервіси, застосунки чи аналітику. Тобто це вже не монополія міста на
інформацію, а спільна робота, де дані допомагають робити Київ зручнішим і
прозорішим.

— Утім наголошу, що це сервіс не лише для вузького кола фахівців. Так,
професійна аудиторія активно користується наборами даних, але для мешканців
є мапи, дашборди, готова аналітика — тобто інформація, якою можна
користуватися щодня без спеціальної підготовки.

— А що цей портал дає самому Києву? Це більше про підтвердження статусу
відкритого міста?

— Частково — так. І тут важливо, що це не лише наша внутрішня оцінка.
Наприклад, Transparency International в цьогорічному дослідженні визнав Київ
одним із лідерів у сфері відкритих даних, і для нас це підтвердження, що ми
рухаємося у правильному напрямі.

Але для міста це значно більше, ніж просто імідж чи рейтинг. Насамперед — це
про комунікацію з людьми. Місто має пояснювати, як відбуваються міські
процеси, як ухвалюють рішення, над чим ми працюємо і яких результатів
досягаємо. Бо дуже часто люди просто не бачать повної картини або не
розуміють логіки тих чи інших рішень.

І портал — це один з інструментів такої відкритої розмови. Причому ми
показуємо не лише успішні речі. Ми бачимо й критику, отримуємо зворотний
зв’язок і теж із цим працюємо.

І ще один важливий момент — це якість рішень. Може здаватися, що міська
влада завжди найкраще знає, що потрібно людям. Утім на практиці це не так.
Саме зворотний зв’язок, реакція людей, критика або підтримка допомагають
ухвалювати більш точні й ефективні рішення для міста.

Керівник апарату Київської міської державної адміністрації Дмитро Загуменний

ПОРТАЛ АДАПТОВАНИЙ ДЛЯ РОБОТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ, ЯКИМИ КОРИСТУЮТЬСЯ ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ

— Під час презентації порталу Ви наголошували, що він створений з
урахуванням міжнародних стандартів доступності та безбар’єрності. Як на
практиці виглядають ці інструменти?

— Це дуже важливе питання. І справді, на порталі немає окремої «версії для
людей з інвалідністю» чи якихось громіздких панелей доступності. Ми свідомо
пішли іншим шляхом — зробити сам ресурс одразу зручним для всіх.

Наприклад, портал адаптований для роботи зі спеціальними програмами, якими
користуються люди з порушеннями зору. Усі кнопки, посилання, елементи
навігації мають коректний текстовий опис, щоб програма могла озвучувати
інформацію користувачу.

Окремо ми продумували навігацію: сайтом можна користуватися не лише
мишкою, а й клавіатурою — для багатьох людей це критично важливо. Також багато уваги приділили контрастності, шрифтам і загальній читабельності
інформації.

Тобто наша ідея була не створити «окремий сайт для окремих людей», а
зробити один сучасний ресурс, який буде однаково зручним для всіх
користувачів.

— Яку модель брали за основу? Подібні платформи вже десь працюють?

— Ми не намагалися вигадувати щось абсолютно нове. У світі вже є розуміння
того, як великі міста мають працювати з відкритими даними і як комунікувати з
мешканцями про це.

Звісно, ми дивилися на міжнародний досвід. Наприклад, вивчали французький
Портал відкритих даних — нас цікавило, як у них побудована внутрішня робота
зі структурою даних, щоб зробити інформацію впорядкованою, зрозумілою і
зручною для роботи різних систем.

Окремо орієнтувалися на Барселону та Гонконг — уже з точки зору зручності
для користувача. Тобто як зробити так, щоб людина могла легко знайти
потрібну інформацію і нормально нею користуватися.

Проте ми не копіювали якусь одну модель повністю, адже у Києва — свої
потреби і виклики. Для нас було важливо, щоб портал не перетворився просто
на набір таблиць для вузьких спеціалістів. Ми хотіли створити ресурс, де
одночасно є і професійні набори даних, і зрозумілі мапи, графіки та аналітика
для звичайних користувачів.

БЛИЗЬКО 6 ТИСЯЧ КОРИСТУВАЧІВ ЗАВАНТАЖИЛИ НАБОРИ ДАНИХ ДЛЯ РОБОТИ ЧИ АНАЛІЗУ

— Давайте про практичне. Портал має кілька розділів — частина з них
наповнена інформацією, з якою можна ознайомитися одразу, частина, як
от «Набори даних», потребує завантаження. Чи можна в такому випадку
говорити про актуальність інформації?

— Ви дуже правильно підмітили. Якби це були просто файли для завантаження,
вони б дуже швидко втрачали актуальність. Тому портал працює не як архів
документів, а фактично як жива система, де дані постійно оновлюються.

Для звичайного користувача все максимально просто: не потрібно нічого
завантажувати чи обробляти. Людина відкриває мапу або дашборд і бачить
актуальну інформацію — наприклад, перекриття доріг чи ситуацію з укриттями.

А от для тих, хто працює з даними професійно — розробників, аналітиків, медіа
— є інші можливості. Дані можна або завантажити, якщо потрібна, скажімо,
статистика за певний період, або підключити їх напряму через API. Якщо дуже

спростити — це як «пряма трансляція» даних, коли система автоматично
отримує всі оновлення.

Водночас ми розуміємо, що різна інформація оновлюється по-різному. Є дані,
які змінюються буквально щохвилини — наприклад, рух транспорту чи якість
повітря. Є інформація більш статична — адреси шкіл, перелік комунальних
підприємств, спортивні календарі. А є історичні дані, які вже не змінюються –
наприклад, фінансова звітність за минулі роки. І для кожного типу даних
портал має свій формат та частоту оновлення.

— Яка кількість людей уже відвідала портал і якою інформацією
найчастіше користуються?

— Насправді цифри нас приємно здивували. Оновлений портал ми запустили
лише 9 квітня, утім вже за перші 26 днів отримали понад 31 тисячу переглядів.
Ще близько 16 тисяч переглядів припало безпосередньо на набори даних.

Проте для нас особливо важливий інший показник — люди, які не просто
зайшли подивитися, а вже почали працювати з даними. На сьогодні на Порталі
даних зафіксовано близько 6 тисяч викликів API для роботи чи аналізу. Тобто
портал починає жити не лише як інформаційний ресурс, а як практичний
інструмент. Це означає, що розробники, аналітики, різні сервіси вже
інтегруються з міськими даними і починають працювати з ними напряму.

Якщо говорити про найпопулярніші розділи, то традиційно великий інтерес
викликають транспортні дані. Розклад руху громадського транспорту
переглянули понад 1400 разів, ще понад 500 користувачів шукали інформацію
про зупинки.

Також є великий інтерес до міського простору та бізнесу — люди активно
переглядають адресний реєстр і дані про тимчасові споруди. І, звісно, у
нинішніх умовах стабільно високий інтерес до статистики повітряних тривог.

І якщо чесно, для першого місяця роботи — це дуже серйозний результат. Для
нас це сигнал, що портал справді потрібен людям, і водночас, це велика
відповідальність — далі його розвивати, наповнювати і тримати якість на
високому рівні.

Дмитро Загуменний розповів про портал даних

ЕКОЛОГІЧНИЙ БЛОК І ТРАНСПОРТНІ ДАНІ — ОДИН ІЗ ГОЛОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ НАПОВНЮВАННЯ ПЛАТФОРМИ

— Ті, хто вже заходив на портал, знають, що там можна не лише
переглядати чи завантажувати інформацію, а й залишати власні
пропозиції. Чи багато таких пропозицій?

— Так, і для нас це одна з найважливіших функцій порталу — не просто показувати
дані, а отримувати зворотний зв’язок від людей. Ми вже маємо перші пропозиції від активних користувачів, і, що важливо, — це не формальні
коментарі, а цілком практичні речі.

Люди звертають увагу, яких даних не вистачає, що варто деталізувати або
зробити зручнішим. І ми не складаємо ці пропозиції «в шухляду». На основі
частини пропозицій уже почали доопрацьовувати окремі набори даних –
додавати нову інформацію і розширювати їх зміст.

Для нас це і є правильна модель роботи: коли портал розвивається не лише
зсередини, а разом із користувачами. Бо саме люди найкраще показують, що їм
справді потрібно в повсякденному житті.

— Варто, певно, наголосити, що портал новий, і є розділи, які поки ще
повністю не наповнені. Інформація поступово додаватиметься?

— Насправді ми дуже старалися, щоб портал уже на старті був максимально
корисним для людей. Тому «порожніх» розділів там зараз немає — кожен уже
наповнений інформацією, мапами, наборами даних чи аналітикою.

Але, звісно, це лише початок. Ми будемо постійно розширювати портал:
додавати нові набори даних, нові мапи, нові дашборди. Зараз триває робота з
різними розпорядниками інформації, щоб відкривати ще більше міських даних і
робити роботу міста ще прозорішою.

Тому запуск порталу — це для нас не фінал, а фактично старт великої роботи.

— Яка інформація буде додаватися першочергово?

— Найближчим часом ми плануємо розширювати екологічний блок і суттєво
доповнювати транспортні дані — це зараз один із головних пріоритетів.

Але якщо говорити ширше, то наше завдання — не розвивати окремі напрями
точково, а поступово вивести всі міські сфери на єдиний якісний рівень
відкритих даних.

Ми хочемо, щоб портал став місцем, де людина може за кілька кліків знайти
практично будь-яку міську інформацію — від фінансової звітності до мап
пляжів, транспорту чи екологічної ситуації в різних районах столиці.

Читайте також:

За 26 днів Портал даних Києва переглянули понад 31 тисячу разів».

Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»