Травень у Національному будинку музики: ювілеї, камерні розмови та День Києва

Травнева програма в Національному будинку музики розпочнеться з особливої події — ювілейного вечора композитора Івана Тараненка. Його творчість — це унікальне поєднання класики, джазу та фольклору, де поезія Тараса Шевченка перегукується з античними міфами.

Любителів камерної музики чекає кілька цікавих зустрічей. Ансамбль «Київ» представить програму, що об’єднує різні епохи: від шедеврів Бетховена до творів Валентина Сильвестрова та Едварда Елґара. NotaBene Chamber Group виконає твори Моцарта, Дворжака та Гіндеміта, кожен з яких має свою особливу історію створення. А програма «Італійські нариси» запросить у музичну подорож Італією, поєднуючи барокові мелодії із сучасними творами.

Окреме місце в травні посідає музика Йоганна Себастьяна Баха. Проєкт «The Bachs & Vivaldi» представить діалог між батьком і сином Бахами та музикою венеційця Антоніо Вівальді. А органістка Ганна Бубнова у сольному концерті «Тільки Бах» продемонструє всю велич і масштаб творів генія на королі інструментів — органі. Духовні програми в афіші доповнять твори Ірини Алексійчук та Вольфганга Амадея Моцарта — «Stabat Mater» та «Vesperae solennes».

Завершиться місяць великим концертом до Дня Києва. Це буде справжній музичний подарунок місту: поруч із популярними піснями, які знає кожен киянин, прозвучать рідкісні камерні твори Платона Майбороди, Бориса Лятошинського та Мирослава Скорика.

13 травня (середа), 18:00

Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2)

Добра музика

Іван Тараненко — композитор, чий професійний творчий шлях охоплює понад три десятиліття. Цей концерт — ювілейний і монографічний: уся програма складається виключно з музики автора.

Шевченко і давньогрецький міф, хорова молитва і гуцульський танець, камерна лірика і великий оркестр — на перший погляд строкаті теми в цілісності програми сприймаються як послідовна розмова про речі, які автора справді цікавлять. Академічна традиція і джаз, фолк і симфонічна музика існують тут природно, в межах одного авторського світу. Назва концерту, схоже, саме про це.

У програмі: твори Івана Тараненка.

Виконавці: Liatoshynskyi Capella (диригент Володимир Рунчак), Ivan Taranenko MUSCLUB, Олексій Коломоєць (акордеон), Олег Дудниченко (скрипка), Андрій Тучапець (альт), Іванна Пліш (сопрано), Катерина Юрченко (флейта), Лідія Ночовська (фортепіано), Іван Тараненко (фортепіано), Назар Вачевський (саксофон), Олексій Герман (труба), Назар Стець (контрабас), Олег Пахомов (ударні).

14 травня (четвер), 18:00

Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2)

КА «Київ»: Бетховен, Сильвестров, Елґар

У програмі Камерного ансамблю «Київ» прозвучать три твори, кожен з яких втілює звучання різних століть, але всі три повʼязані між собою міцніше, ніж здається на перший погляд.

«Миттєвості Моцарта» Валентина Сильвестрова описують музику як «відгук і відлуння того, що вже існує»: Моцарт присутній саме як памʼять про щось почуте колись і таке, що тепер поступово зникає. Бетховен у своєму Фортепіанному квартеті ор. 16 робить виразний реверанс Моцартові — використовує той самий склад, тональність і послідовність частин Квінтету K. 452. Едвард Елґар написав свій Фортепіанний квінтет улітку 1918 року в лісах Сассексу, вкладаючи у нього образ «дивовижно примарного початку» — пізньоромантичну рефлексію в час, коли європейська культура множилася модерністськими маніфестами.

Тож три композитори, кожен на свій лад, тут вслухаються в музику, що відзвучала.

У програмі: Валентин Сильвестров, Людвіг ван Бетховен, Едвард Елґар.

Виконавці: Камерний ансамбль «Київ» — Кирило Бондар (скрипка), Михайло Білич (скрипка), Андрій Чоп (альт), Микола Любенко (віолончель), Андрій Васін (фортепіано).

17 травня (неділя), 18:00

Андріївська церква (Андріївський узвіз, 23)

Італійські нариси

Програма побудована як книга нарисів — жанру, де автор створює художні описи, що передають атмосферу, культуру та історію країни через особисті враження, думки та емоції. Кожен твір цих музичних нарисів схожий на коротке есе: має свій настрій, свою інтонацію, зрештою, свої локації на мапі Італії.

Вівальді й Боккеріні — це бароковий і класичний почерк рукопису. Доніцетті, Респіґі, Манґані — інші сторінки, інший час, але та сама країна, що пройшла шлях поступового обʼєднання. Молінеллі й Карананте — сучасні автори, які пишуть по-італійськи навіть тоді, коли дивляться на Нью-Йорк або вигадують власні імена для своїх героїв. Разом ці твори складають те, що й мав би складати хороший збірник нарисів: живий, субʼєктивний образ — зі світлом, пристрастю і тією особливою поетичною інтонацією, яку важко описати словами, але легко впізнати.

У програмі: Антоніо Вівальді, Луїджі Боккеріні, Ґаетано Доніцетті, Отторіно Респіґі, Мікеле Манґані, Роберто Молінеллі, Джованні Карананте.

Виконавці: Іван Кучер (віолончель), Олег Мороз (кларнет), Тетяна Войтех (фортепіано).

23 травня (субота), 17:00

«Хлібня», Софія Київська (вул. Володимирська, 24)

NotaBene: Моцарт, Дворжак, Гіндеміт

Програма охоплює майже два століття — і при цьому залишається суто камерною за духом: музика, написана для конкретних людей, у конкретних обставинах, з конкретним відчуттям живого виконавського моменту.

Моцарт написав Тріо KV 498 «Kegelstatt» для свого друга-кларнетиста Антона Штадлера та своєї учениці Франциски фон Яккін — і взяв участь у домашній премʼєрі на партії альта. Терцет Антоніна Дворжака для двох скрипок та альта є камерною музикою у найбуквальнішому сенсі: домашньою, написаною для гри з сусідами-аматорами. Квартет Пауля Гіндеміта належить до зовсім іншої епохи — композитор почав писати твір на борту пароплава «Гамбург», емігруючи з нацистської Німеччини, і завершив його у Франкфурті у квітні 1938 року. Повільна частина належить до найбільш пристрасних сторінок у всій його камерній музиці.

У програмі: Вольфґанґ Амадей Моцарт, Антонін Дворжак, Пауль Гіндеміт.

Виконавці: NotaBene Chamber Group — Юрій Немировський (кларнет), Андрій Павлов (скрипка), Максим Грінченко (скрипка), Ігор Завгородній (альт), Артем Полуденний (віолончель), Роман Лопатинський (фортепіано).

24 травня (неділя), 18:00

Андріївська церква (Андріївський узвіз, 23)

The Bachs & Vivaldi

У назві програми одразу помітно множину прізвища: Йоганн Себастьян і Карл Філіпп Емануель — батько і син, між якими пролягла ціла епоха, де пізнє бароко поступилося місцем ранньому класицизму. Вівальді тут — третій голос, який не належить до славнозвісної родини, але є повноправним учасником цієї музичної розмови.

Звʼязок між композиторами цілком конкретний: Йоганн Себастьян власноруч переписував і аранжував концерти Вівальді, а Карл Філіпп Емануель виростав у домі, де Вівальді звучав як навчальний матеріал. Симфонію WQ 182, що прозвучить у програмі, замовив барон ван Світен із прямою вказівкою «дати собі повну волю». Серед творів — і Бранденбурзький концерт № 6: один із найнезвичніших у циклі, єдиний, де немає скрипок, а провідну роль грають два альти. Концерт, де «нижчий» інструмент виходить на перший план, — це дуже по-бахівськи.

У програмі: Карл Філіпп Емануель Бах, Антоніо Вівальді, Йоганн Себастьян Бах.

Виконавці: Liatoshynskyi Capella: Orchestra, Володимир Коваль (гобой), Лілія Бабашина (альт), Ігор Горпенко (альт), Андрій Рахманін (скрипка, диригент), Наталія Фоменко (клавесин).

28 травня (четвер), 18:00

Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2)

Моцарт, Алексійчук

Моцарт написав «Vesperae solennes de confessore» у 1780 році для Зальцбурзького собору на замовлення архієпископа Колоредо — за рік до остаточного розриву із зальцбурзьким двором. Шість частин циклу — пʼять псалмів і Magnificat — мали звучати на урочистій вечірній службі. «Laudate Dominum» для сопрано і хору стало настільки популярним у XIX столітті, що зазнало безлічі переробок для різних складів.

Ірина Алексійчук — українська композиторка, піаністка і органістка. Її «Stabat Mater» є частиною великої європейської традиції: канонічний текст про оплакування Марією розпʼятого Ісуса — один із найдавніших і найбільш осмислених у музиці європейських авторів, від Перґолезі до Шуберта і Верді. Кожне нове звернення до нього — це спосіб осмислення архетипних образів, їхньої актуалізації в сучасності та, зрештою, розмова з усіма авторами, що зверталися до нього раніше.

У програмі: Ірина Алексійчук, Вольфґанґ Амадей Моцарт.

Виконавці: Liatoshynskyi Capella (диригент Рубен Толмачов), Олеся Люба (сопрано), Оксана Гордик (мецо-сопрано), Денис Сагіров (тенор), Василь Тітов (бас).

30 травня (субота), 18:00

Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2)

Тільки Бах

Назва програми речиталю Ганни Бубнової — мабуть, найкоротша та найточніша з можливих анотацій того, що ви почуєте. Жодних додаткових контекстуальних нашарувань, стилістичних співставлень чи витончених метафор. Справді, тільки Бах і звучання органа — інструмента, для якого композитор написав одні з найвеличніших та найвідоміших творів.

Програма охоплює різні виміри органної музики: прелюдії і фуги, хоральні прелюдії, токати і фантазії, а також транскрипцію концерту Алессандро Марчелло. Звісно, прозвучить і Токата і фуга ре мінор BWV 565 — мабуть, найвідоміший у світі твір, написаний для органа. При цьому авторство цього твору досі піддається сумніву: рукопис зберігся лише в копії учня, а оригіналу не було знайдено.

У програмі: Йоганн Себастьян Бах.

Виконавці: Ганна Бубнова (орган).

31 травня (неділя), 18:00

Андріївська церква (Андріївський узвіз, 23)

Києве мій

Цей концерт — подарунок місту в його день. Програма складається з двох шарів, які чудово існують поруч: пісні, які знає і підспівує весь зал, та камерні інструментальні твори, що рідко потрапляють на святкові сцени.

Серед пісень — «Київський вальс» і «Пісня про рушник» Майбороди, «Черемшина» Михайлюка, «Києве мій» Шамо. Ці твори давно вийшли за межі авторської музики і стали частиною спільної памʼяті — їх знають напамʼять і співають разом. Поруч із ними — «Ноктюрн» Колодуб, «Романсіада» і «Карпатська рапсодія» Скорика, «Мелодія» Лятошинського: українська інструментальна музика, яка заслуговує на значно більше уваги, ніж зазвичай отримує. День міста — слушний привід нагадати, що Київ є містом і Майбороди, і Лятошинського, і Скорика. Всі вони тут.

У програмі: Платон Майборода, Федір Надененко, Борис Лятошинський, Григорій Алчевський, Ігор Шамо, Жанна Колодуб, Ігор Соневицький, Василь Михайлюк, Анатоль Кос-Анатольський, Мирослав Скорик, українські народні пісні.

Виконавці: Іванна Пліш (сопрано), Тетяна Гавриленко (мецо-сопрано), Сергій Андрощук (тенор), Назарій Пилатюк (скрипка), Іван Кучер (віолончель), Тамара Рой (флейта), Катерина Баженова (фортепіано).

До теми: у столичній філармонії влаштували безбар’єрний вікенд, присвячений філософії слуху.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»